№ 207/5473/25
№ 2/207/2107/25
18 листопада 2025 року м.Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Трохименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", м.Київ
до ОСОБА_1 , м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 103600,00 грн, з яких: сума кредиту - 16000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 57360 грн, нараховані проценти за 126 календарних днів - 30240,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, розрахунок 3 % річних: С* 3:100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал". Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №1583329 про надання споживчого кредиту. На виконання умов договору, ТОВ "Слон Кредит" надано відповідачу кредит в сумі 16000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 . Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 24.12.2024 ТОВ "Слон Кредит" на підставі договору факторингу №24122024 за плату відступило, а ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 09.10.2025 на 10:50 годин.
09.10.2025 розгляд справи відкладено до 18.11.2025 до 10:20 годин.
18.11.2025 сторони у судове засідання не з'явились.
У поданому клопотанні позивач просить розглянути справу за відсутністю його представника, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений судом, шляхом надіслання йому повідомлення за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до відомостей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради є зареєстрованим місцем проживання відповідача. Водночас вказані поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подав, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 18.11.2025.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №1583329 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п.1.3 сума кредиту (загальний розмір) складає 16000,00 грн. Тип кредиту кредит.
Строк кредиту 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 5 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (п.1.4 договору).
За умовами п.1.5 договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.п.1.5.1).
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).
Згідно з п.1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день (п.п.1.7.1).
Відповідно до п.1.8 договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 87600,00 грн (п.п.1.8.1).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19 525,37% річних (п.п.1.9.1 договору.)
Згідно з п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку, передбаченому п. 2.1. договору (п. 2.4 договору).
За умовами п.3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Згідно з п.4.1. договору товариство має право, зокрема, укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою ст.25 Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п.5.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів.
Договір про надання споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х065.
Крім того, наведені умови договору були також погоджені сторонами у паспорті споживчого кредиту.
Також сторонами підписано додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №1583329 від 29.04.2024 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставка за договором про споживчий кредит.
На виконання умов договору ТОВ «Слон Кредит» 29.04.2024 перераховано відповідачу 16000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек» вих.№20250115-2376 від 15.01.2025.
Здійснений ТОВ «Слон Кредит» розрахунок заборгованості свідчить про те, що заборгованість відповідача перед товариством станом на 24.12.2024 складає 81360,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 16000,00 грн, заборгованість по відсоткам 57360,00 грн, пеня - 8000,00 грн.
24.12.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (надалі - фактор) та ТОВ "Слон Кредит" (надалі - клієнт) укладено договір факторингу №24122024, за умовами п.1.1 якого, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту, плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором 96204174,51 грн (п.3.2 договору).
Ціна продажу за договором становить 2159760,91 грн (п.3.3 договору).
Моментом виконання фактором грошового зобов'язання сторони визначають момент надходження ціни продажу за цим договором на рахунок клієнта, зазначений в п.3.4 даного договору (п.3.6 договору).
24.12.2024 між сторонами підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24122024 від 24.12.2024.
На виконання умов договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перераховано ТОВ «Слон Кредит» 2159760,91 грн.
Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги ТОВ «Слон Кредит» до ОСОБА_1 у загальному розмірі 81360,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 16000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 57360,00 грн, пеня - 8000,00 грн.
Листом №б/н та б/д ТОВ «Слон Кредит» повідомило ОСОБА_1 про те, що у відповідності до ст.ст.1077,1080,1082 ЦК України, право вимоги заборгованості по кредитному договору №1583329 від 29.04.2024 відступлене ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та зазначило про подальше перерахування суми боргу у розмірі 81360,00 грн на користь нового кредитора.
Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1ст.1049 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Суд враховує, що під час укладення кредитного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для даного виду договорів, договір підписаний сторонами. Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання. Підписавши спірний кредитний договір, відповідач надала свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Положеннями статей 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 103600,00 грн, з яких: сума кредиту - 16000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 57360,00 грн, нараховані проценти за 126 календарних днів - 30240,00 грн
Станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 103600,00 грн.
Таким чином, відповідачем були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту та сплати обумовлених договором платежів.
У даному випадку проценти за користування кредитом нараховані позивачем відповідно до положень кредитного договору, оскільки відповідно до п.1.1 договору факторингу до позивача перейшло не тільки право вимоги за кредитним договором на момент укладення цього договору, а й майбутні грошові вимоги, які можуть виникнути відповідно до умов кредитного договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним. Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, контррозрахунок не надано.
Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості за спірним кредитним договором, приймаючи до уваги набуття відповідачем права вимоги заборгованості за вказаним договором на підставі договору факторингу, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 103600,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині нараховування трьох процентів річних та інфляційних втрат у порядку, передбаченому положеннями ч.10 та 11 ст. 265 ЦПК України, до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості суд враховує таке.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Суд зауважує, що інфляційні втрати не відносяться до відсотків чи пені в розумінні ч.10 ст. 265 ЦПК України.
Нарахування відсотків чи пені у порядку, передбаченому ч.10 ст.265 ЦПК України є правом суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 дійшла висновку, що норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України(частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).
Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов'язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.
Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь-яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов'язання. Відтак передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання грошового зобов'язання, а суд задовольнив цю вимогу.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач не заявляв позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за ч.2 ст.625 ЦК України, суд не задовольняв таку вимогу, а тому у суду відсутні підстави для застосування положень ч.10 ст. 265 ЦПК України.
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн позивачем надано: договір №10/12-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 10.12.2024; заявку №9822 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024; ордер на надання правничої допомоги; рахунок на оплату №9822-12/08-2025 від 12.08.2025; акт №9822 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024;
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України(а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, а також відсутність судових засідань за участю сторін, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є завищеними, у зв'язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 5000,00 грн.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.141,258-259,263-265,268,279,354,355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (03150, м.Київ, вул.Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1583329 від 29.04.2024 у загальному у розмірі 103600 (сто три тисячі шістсот) грн, з яких: сума кредиту - 16000 (шістнадцять тисяч) грн, сума процентів за користування кредитом 57360 (п'ятдесят сім тисяч триста шістдесят) грн, нараховані проценти за 126 календарних дні - 30240 (тридцять тисяч двісті сорок) грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн 40 коп. В решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (03150, м.Київ, вул.Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя 'О.В.Бушанська