Справа № 757/53181/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8714/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
24 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки російської федерації, громадянки Республіки Білорусь, білоруски, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисників підозрюваної ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
захисника потерпілого ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42024110000000387 від 14.11.2024 року.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, а саме до 28.11.2025 року включно.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків, в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.11.2025 року включно.
Роз'яснено підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою у клопотанні старшого слідчого в ОВС 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що підозрювана ОСОБА_7 відбуває цілодобовий домашній арешт за місцем проживання по АДРЕСА_3 в орендованій квартирі, де проживає лише вона разом із котом та собакою, якого хоча б один раз на день необхідно виводити на вулицю.
Апелянт вказує на те, що єдиним джерелом доходу підозрюваної є її робота в ТОВ «Клініка Денис», тому зважаючи на цілодобовий домашній арешт, враховуючи, що підозрювана не має в Україні близьких родичів, проживає на орендованій квартирі, є реальні ризики того, що вона буде позбавлена як засобів для забезпечення свого життя та здоров'я, так і житла в цілому.
Варто зазначити, що ОСОБА_7 23.04.2025 року, будучи громадянкою Республіки Білорусь, отримала посвідку на постійне проживання в Україні, що свідчить про законність її постійного проживання в Україні. Дану посвідку, після ретельної перевірки органами безпеки та розвідки, вона отримувала у тому числі на підставі паспорта громадянки Республіки Білорусь. Це єдиний документ, який був у підозрюваної та надавав їй право перетину кордонів між країнами, у тому числі щодо виїзду з України. Проте в межах іншого кримінального провадження, тією ж слідчою за погодженням з тим же прокурором, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2025 року про проведення обшуку, було вилучено у підозрюваної ОСОБА_7 вищевказаний паспорт. Таким чином, у підозрюваної відсутній будь-який документ, який би дав їй можливість перетнути кордон України.
Всі вищевказані обставини були відомі суду на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, проте вочевидь не були взяті до уваги при ухваленні аналогічних рішень, які у своїй сукупності ставлять під ризик життя та здоров?я як пацієнтів ТОВ «Клініка Денис», так і підозрюваної з її домашніми тваринами.
З ухвалою слідчого судді сторона захисту не погоджується, просить її скасувати, та відмовити в задоволенні клопотання у повному обсязі. Слідчий суддя вочевидь не повною мірою взяв до уваги обставини, які досліджувались під час розгляду клопотання і стосувались як обгрунтованості підозри, так і наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Адвокат зазначає, що підозрюваній не має сенсу переховуватись від органів слідства та суду, зважаючи на те, що вона не вважає себе винуватою і прагне боротися за справедливе та правдиве рішення суду задля справи свого життя і своїх пацієнтів.
Підставою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу були нічим не доведені твердження, припущення прокурора, що нібито є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваною дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але конкретних доводів щодо цих обставин під час судового розгляду наведено не було.
Щодо можливості ОСОБА_7 безперешкодно залишити Україну: як захисник зазначала вище, у підозрюваної у червні 2025 року був вилучений документ, на підставі якого вона могла б виїхати за межі України.
Щодо можливого впливу ОСОБА_7 на свідків і потерпілих, чи інших невстановлених осіб: апелянт зауважує, що на даний час підозрювана не є працівником ТОВ «Дім Медицини», яке знаходиться і відповідно де надавались медичні послуги потерпілому і де перебувають свідки, потерпілі та інший підозрюваний - у м. Одеса. ОСОБА_7 проживає та працює в м. Києві, і це заперечує очевидність ризику можливого впливу на учасників кримінального провадження.
Щодо можливості вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення: захисник вказує на те, що з дня інкримінованого підозрюваній злочину, а саме 26-27.10.2024 року, минув рік і увесь цей час ОСОБА_7 працювала на посаді лікаря-онколога в медичних закладах і на сьогодні теж продовжує виконувати свої професійні обов'язки і жодного разу не порушила закони України і не вчинила будь-якого правопорушення.
Обраний запобіжний захід є необгрунтованим та недоцільним відносно підозрюваної, так як вона активно співпрацювала зі слідством, не перешкоджала обшукам за місцем проживання та роботи, надавала детальні покази в якості свідка і з'являлась за кожною вимогою до слідчого та прокурора.
Захисник зауважує, що фактично одночасне прийняття судом рішень про застосування цілодобового домашнього арешту та відмови у відстороненні підозрюваної від посади, є внутрішньо суперечливими та такими, що порушують принцип правовизначеності та вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини. Суд фактично визнав, що підозрювана може продовжувати виконувати свої професійні обов'язки, але водночас позбавив її фізичної можливості це робити, заборонивши залишати місце проживання.
Цілодобовий домашній арешт за ступенем обмеження свободи прирівнюється до тримання під вартою, і тому застосування такого запобіжного заходу має бути пропорційним і грунтуватися на конкретних фактах. Менш суворі заходи повинні мати перевагу. У даному випадку відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу серед некаральних. Наявність самої підозри не може бути достатньою підставою для тримання під вартою або під домашнім арештом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_8 та представника потерпілого ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000387 від 14.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 24-к від 13.01.2020 перебувала на посаді лікаря-онколога онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини».
Згідно з дипломом ШВ №591362 від 25.06.1994 ОСОБА_7 закінчила Мінський ордена Трудового Червоного Прапора державний медичний інститут (м. Мінськ, Республіка Білорусь) за спеціальністю «лікувальна справа» та сертифікатом лікаря-спеціаліста № 9292/20-33 від 10.08.2020 ОСОБА_7 присвоєно звання спеціаліста за спеціальністю «Онкологія», тобто ОСОБА_7 , згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 (в редакції Закону № 4246-IX від 27.09.2025), є медичним працівником.
Відповідно до п.п. «а, е, и» ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 (в редакції Закону № 4246-IX від 27.09.2025), медичні працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, своєчасну надавати кваліфіковану медичну, лікарську та реабілітаційну допомогу, у тому числі з використанням методів і засобів телемедицини, усвідомлювати відповідальність перед пацієнтом під час надання йому медичної, фармацевтичної та/або реабілітаційної допомоги. Відповідно до Указу Президента України «Про Клятву лікаря» № 349 від 15.06.1992, лікар зобов'язаний віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням усі знання, сили та вміння, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.
Крім того, відповідно до ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 (в редакції Закону № 4246-IX від 27.09.2025), лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря с своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Відповідно до п. 43 «Лікар-онколог» підрозділу «Професіонали в галузі лікувальної справи» розділу «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ України № 117 від 29.03.2002 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 1769 від 10.10.2023, № 307 від 24.02.2025), лікар-онколог, керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію онкологічної допомоги населенню. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації онкологічних хворих, надає їм швидку та невідкладну медичну допомогу. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Бере участь в роботі протиракових експертних комісій. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей, проводить консультації за їх направленнями. Здійснює медичну експертизу з тимчасової непрацездатності. У випадках виявлення ознак стійкої втрати професійної працездатності формує направлення для пацієнтів на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Бере участь в роботі лікарсько-консультативної комісії та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та аналізує її результати. Керує роботою середнього медичного персоналу. Бере активну участь у поширенні медичних знань, в організації протиракової пропаганди серед населення. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Також, лікар-онколог повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію онкологічної допомоги населенню, в тому числі швидкої та невідкладної медичної допомоги; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-онколога; організацію роботи лікарсько-консультативної комісії та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; сучасну статистичну, клінічну і морфологічну класифікацію злоякісних новоутворень; епідеміологію онкологічних захворювань; основи нормальної та патологічної анатомії, фізіології, кровотворення та гемостазу, імунології та фармакології; етіологію та патогенез пухлин, закономірності їх метастазування; профілактику з клініку, діагностику, лікування, реабілітацію та диспансеризацію онкологічних хворих; загальні та спеціальні методи дослідження, роль та значення біопсії в онкології; показання та протипоказання до застосування хірургічного втручання, променевої терапії та хіміотерапії; основи рентгенології та радіології, форми і методи санітарної освіти; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"
Відповідно до Посадової інструкції лікаря-онколога онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини», затвердженої генеральним директором ТОВ «Дім Медицини» від 12.02.2024: до завдань та обов'язків лікаря-онколога онкологічного відділення належить: забезпечувати належний рівень обстеження та лікування, відповідно до сучасних вимог та досягнень медичної науки і техніки; забезпечувати раннє виявлення, кваліфіковане і своєчасне обстеження і спеціалізоване лікування при онкологічних захворюваннях або підозрі на них; проводити первинний огляд хворого, що поступив до відділення; за наявності труднощів діагностики і лікування звернутись до завідувача відділення або виконуючого його обов'язки, при необхідності викликати спеціалістів-консультантів в плановому або ургентному порядку; дотримуватись правил ведення медичної документації; своєчасно розбирати запущені випадки онкологічних захворювань з уточненням причин і відповідним обговоренням на лікарських конференціях; здійснювати контроль і керівництво роботою середнього медичного персоналу онкологічного відділення; дотримуватись вимог законодавчих актів України, положень, інструкцій ТОВ «Дім Медицини» щодо порядку обробки, зберігання, використання та нерозголошення персональних даних працівників та пацієнтів ТОВ «Дім Медицини» (п.п. 2.1-2.6, 2.9, 2.17, 2.25); лікар-онколог онкологічного відділення несе відповідальність: за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією; неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне і некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини; за бездіяльність і неприйняття рішень, що входять до його компетенції (п.п. 7.1, 7.3 - 7.6); лікар-онколог онкологічного відділення повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров'я; організацію онкологічної допомоги населенню, в тому числі невідкладної медичної допомоги; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-онколога; сучасну статистичну, клінічну і морфологічну класифікацію злоякісних новоутворень; епідеміологію онкологічних захворювань; основи нормальної та патологічної анатомії, фізіології, кровотворення та гемостазу, імунології та фармакології; етіологію та патогенез пухлин, закономірності їх метастазування, профілактику, клініку, діагностику, лікування, реабілітацію та диспансеризацію онкологічних хворих; загальні та спеціальні методи дослідження, роль та значення біопсії в онкології; показання та протипоказання до застосування хірургічного втручання, променевої терапії та хіміотерапії; основи рентгенології та радіології; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення; повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (п.п. 8.1-8.4, 8.6-8.12, 8.14-8.15, 8.18).
Відповідно до п.п. 2.1-2.2 «Положення про онкологічне відділення» ТОВ «Дім Медицини» затвердженого наказом генерального директора ТОВ «Дім Медицини» від 05.02.2024, метою діяльності онкологічного відділення с надання спеціалізованої висококваліфікованої стаціонарної, планової та ургентної допомоги пацієнтам, як з короткостроковими, так і з тривалим перебуванням; надання якісної висококваліфікованої онкологічної допомоги пацієнтам в плановому і ургентному порядку (цілодобово).
Всупереч вищевказаним нормативним положенням, в частині, що стосується лікаря-хірурга та хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини», при наданні медичної допомоги пацієнту ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (під час лікування у медичному закладі ТОВ «Дім Медицини» частково використовував псевдонім ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_15 , будучи медичним працівником, допустив невиконання своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого за наступних обставин.
Крім того, відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 1348-к/тр від 11.10.2023, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на посаді лікаря хірурга хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини» на 0,75 ставки та відповідно до наказу (розпорядження) генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 1349-к/тр від 11.10.2023, перебував на посаді лікаря-ендоскопіста (Внутрішнє сумісництво) хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини» на 0,25 ставки. 12.10.2023 відповідно до наказу (розпорядження) про суміщення посади генерального директора ТОВ «Дім Медицини» № 1358-к/тр. ОСОБА_15 призначений завідувачем хірургічного відділення № 2 ТОВ «Дім Медицини».
В подальшому, під час госпіталізації та під час огляду ОСОБА_16 за місцем проживання, в період з 30.09.2024 до 21.10.2024, відмічається наявність множинних висипань неправильної форми на шкірі спини, бокових поверхонь тулуба, плеч, пахових та пахвових ділянках у вигляді великих, зливних папул плям, темно-багряного кольору, з фестончатими краями, які незначно підвищуються над інтактною шкірою - факультативно може свідчити про інфекційне («септичне») ураження шкіри, проте ніякої оцінки лікарями даному факту не надано.
За період з 30.09.2024 до 21.10.2024 року ОСОБА_17 проходив лікування (мав контакт) з медичним персонал ТОВ «Дім Медицина» за наступних обставин:
30.09.2024 о 08:26 год (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 6771.2024) ОСОБА_18 під псевдонімом ОСОБА_14 був госпіталізований до онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини» для отримання чергового (V курсу) хіміомунотеранії, де лікуючим лікарем була ОСОБА_7 . Після (V курсу) хіміоімунотерапії ОСОБА_19 виписаний 30.09.2024 о 17:00 год; 07.10.2024 о 16:45 год лікарем-хірургом ТОВ «Дім Медицини» ОСОБА_15 здійснено виїзд на огляд до місця проживання ОСОБА_20 . Рекомендації: лабораторний контроль в динаміці, динамічне спостереження; 09.10.2024 о 18:12 год лікарем-хірургом ТОВ «Дім Медицини» ОСОБА_15 здійснено виїзд на огляд до місця проживання ОСОБА_20 . Рекомендації: лабораторний контроль в динаміці; динамічне спостереження;
10.10.2024 о 10:59 год (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 7058.2024) ОСОБА_18 під псевдонімом ОСОБА_14 ургентно був госпіталізований до онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини» із скаргами на виражену загальну слабкість, спаситичні болі в кишківнику, нудоту. В клініці лікуючим лікарем ОСОБА_7 виконано симптоматичну терапію. Виписаний 10.10.2024 о 15:45 год;
21.10.2024 о 08:13 год (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 7315.2024) ОСОБА_18 під псевдонімом ОСОБА_14 був госпіталізований до онкологічного відділення ТОВ «Дім Медицини» для отримання чергового (VI курсу) хіміоімунотерації, де лікуючим лікарем була ОСОБА_7 . Виписаний 21.10.2024 о 18:00 год.
26.10.2024 о 20:14 год (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 7502.2024) ОСОБА_18 під псевдонімом ОСОБА_14 ургентно був госпіталізований до палати інтенсивного нагляду ТОВ «Дім Медицини», де лікуючим лікарем ОСОБА_7 , незважаючи па наявність обґрунтованої підозри щодо сепсису з розвитком шоку (лабораторні показники, показники гемодинаміки), «почали застосовувати» антибіотикотерапію лише о 09:00 год 27.10.2024 року з її «посиленням» о 16:45 год. (вже після першої зупинки серцевої діяльності о 15:57 год) с дефектом в наданні медичної допомоги, дія, яка показана, але виконана не правильно (несвоєчасне призначення).
Крім того, невстановленою в ході досудового розслідування особою, на якомусь, невстановленому досудовим розслідуванням етапі в наданні медичної допомоги ОСОБА_13, однак не пізніше 27.10.2024, була неодноразово проведена лікарська маніпуляція у вигляді - «ТАП-блокади» (блокада поперечного простору живота) із застосуванням місцевих анестетиків (лідокаїн та ропівакаїн), що не відображена у наявній ТОВ «Дім Медицини» медичній документації ОСОБА_20 та яка: - була не показана (зокрема, з причини наявності локального вогнища інфекційного процесу в ділянці проведення маніпуляції); - була виконана неправильно (спричинення проникаючого колотого поранення порожнини очеревини, і, як наслідок, потрапляння введення місцевих анестетиків в порожнину очеревини з порожнини, яка анатомічно не відповідає простору правильно виконаної даної маніпуляції); - була (за рахунок потрапляння введення місцевих анестетиків в зону наявності вогнища інфекційного процесу, і в порожнину очеревини) причиною більш швидкого розповсюдження інфекційного процесу, зокрема - транс локації кишкової флори внаслідок прямої дії на кишківник.
Таким чином, проведення ОСОБА_13 лікарської маніпуляції у вигляді «ТАП-блокади», - є дефектом в наданні медичної допомоги дія, яка не показана, і виконана не правильно.
За умов відсутності вищевказаних дефектів, настання благоприємного наслідку (збереження життя ОСОБА_21 в жовтні 2024 року) мало б місце.
Враховуючи, що причина смерті ОСОБА_21 , 1962 р.н. настала внаслідок сепсису із септичним шоком, що розвинувся внаслідок наявності в тілі ОСОБА_21 «хронічних вогнищ інфекції» та за рахунок транслокації кишкової флори (на тлі перебігу злоякісного захворювання - дифузної В-крупноклітинної лімфоми) та наявність дефектів в наданні медичної допомоги ОСОБА_13 , то в настанні його смерті наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок, і дефекти у вигляді «дія, яка показана, але виконана не правильно» та «дія, яка не показана, і виконана не правильно» за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Зважаючи на вищевикладене, а саме наявність прямого причинно-наслідкового зв?язку між дефектами, які виникли в результаті невиконання професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення лікарем-хірургом ОСОБА_15 ТОВ «Дім Медицини», лікарем-онкологом ОСОБА_7 ТОВ «Дім Медицини» та неналежного виконання професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення лікарем- онкологом ОСОБА_7 ТОВ «Дім Медицини» та невстановленою в ході досудового розслідування особою, ІНФОРМАЦІЯ_5 смерть ОСОБА_20 , 1962 р.н.
24.10.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а саме у невиконанні та неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
27.10.2025 року старший слідчий в ОВС 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , за погодженням з начальником відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, строком на 2 місяці та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Обгрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, підтверджується наступними долученими до клопотання матеріалами:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 від 29.05.2025;
- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_23 від 21.11.2024 та 30.05.2025;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 949 від 28.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.12.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.12.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 28.12.2024;
- посадовими інструкціями, якими в своїй діяльності має керуватися ОСОБА_7 ;
- висновком клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги;
- висновком комісійної судово-медичної експертизи №031-5-2025 від 18.10.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, слідчий зазначила, що на даний час у кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_7 з метою забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов?язків, а також запобігання настанню ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_7 згідно ч.2 ст. 177 КПК України, є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк та враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє на теперішній час, враховуючи військово-політичну ситуацію на території України та тимчасову окупацію частини її території військовими силами російської федерації, та те, що ОСОБА_7 є громадянкою Республіки Білорусь (держава, яка сприяє агресії російської федерації проти України), остання може безперешкодно залишити територію України та тим самим вчинити активні дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що перебуваючи без застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження, як цілодобовий домашній арешт, ОСОБА_7 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення злочину, може вчинити активні дії, направлені на зміну місця проживання, у тому числі поза межами України з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність і дійсне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить та обставина, що підозрювана ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, під страхом покарання, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному проваджені у тому числі з числа осіб, які є медичним персоналом ТОВ «Дім Медицини» та можуть володіти відомостями щодо факту надання медичної допомоги (лікування) ОСОБА_20 , чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі особи, які причетні до вчинення вищевказаного злочину, тому підозрювана, з метою уникнення від відповідальності, може чинити вплив на вказаних осіб.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить та обставина, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з здійсненням своєї професійної (лікарської) діяльності, тому, враховуючи, що остання продовжує займатись надання фахової медичної допомоги, може в подальшому продовжити, в ході надання медичної допомоги пацієнтам, неналежне виконання своїх професійних обов'язків та допущення дефектів у лікуванні, що може призвести до тяжких наслідків.
Менш суворі запобіжні заходи ніж цілодобовий домашній арешт не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки на цьому етапі досудового розслідування ОСОБА_7 не зможуть забезпечити запобігання можливості ухилення від органів розслідування та суду, також впливу на свідків і вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин по кримінальному провадженню та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку не зможе запобігти наведеним ризикам.
Враховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваної, сторона обвинувачення вважає, що застосування до останньої більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт не забезпечить у повній мірі виконання покладених процесуальних обов'язків та не дасть змогу запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також не дасть можливості органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділу (розслідування злочинів, скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42024110000000387 від 14.11.2024 року.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, а саме до 28.11.2025 року включно.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків, в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.11.2025 року включно.
Роз'яснено підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 від 29.05.2025;
- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_23 від 21.11.2024 та 30.05.2025;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 949 від 28.10.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.12.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.12.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 28.12.2024;
- посадовими інструкціями, якими в своїй діяльності має керуватися ОСОБА_7 ;
- висновком клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги;
- висновком комісійної судово-медичної експертизи №031-5-2025 від 18.10.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, слідчим суддею обгрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк та враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє на теперішній час, враховуючи військово-політичну ситуацію на території України та тимчасову окупацію частини її території військовими силами російської федерації, та те, що ОСОБА_7 є громадянкою Республіки Білорусь (держава, яка сприяє агресії російської федерації проти України), остання може безперешкодно залишити територію України та тим самим вчинити активні дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку колегії суддів є достатньо підстав вважати, що перебуваючи без застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як домашній арешт ОСОБА_7 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення злочину, може вчинити активні дії, направлені на зміну місця проживання, у тому числі поза межами України з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність і дійсне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить та обставина, що підозрювана ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, під страхом покарання, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному проваджені, у тому числі з числа осіб, які є медичним персоналом ТОВ «Дім Медицини» та можуть володіти відомостями щодо факту надання медичної допомоги (лікування) ОСОБА_20 , чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі особи, які причетні до вчинення вищевказаного злочину, тому підозрювана, з метою уникнення від відповідальності, може чинити вплив на вказаних осіб.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить та обставина, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення пов'язаного з здійсненням своєї професійної (лікарської) діяльності, тому, враховуючи, що остання продовжує займатись наданням фахової медичної допомоги, може в подальшому продовжити, в ході надання медичної допомоги пацієнтам, неналежне виконання своїх професійних обов'язків та допущення дефектів у лікуванні, що може призвести до тяжких наслідків.
Зокрема, вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , мав наслідком смерть особи, яка повністю залежала від правильності прийнятих ОСОБА_7 рішень. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків, є те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні, доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду; впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності та не приймаються колегією суддів до уваги.
Разом з тим, застосувавши відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя належним чином не прийняв до уваги зміст п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 194, 178 КПК України.
Зокрема, відповідно до наданих матеріалів, ОСОБА_7 має постійне місце роботи (працює у ТОВ «Клініка Денис» на посаді лікаря-онколога), вперше притягується до кримінальної відповідальності, не ухиляється від участі у досудовому розслідуванні, а також не вчиняє дій, які перешкоджають його здійсненню.
З огляду на такі обставини застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є невиправдано обтяжливим для останньої. Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до об'єктивного висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги сторони захисту, скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, якою клопотання органу досудового розслідування підлягає частковому задоволенню, застосуванню щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, який на думку колегії суддів буде співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, і підстав вважати цей запобіжний захід занадто м'яким, або навпаки - занадто тяжким, немає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділу (розслідування злочинів скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби з 23.00 год. до 05.00 год. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, до 28.11.2025 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків, в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.11.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4