Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/5101/2025
м. Київ Справа № 761/22431/24
30 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Валерія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Анохіна А.М., у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У червні 2024 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку АДРЕСА_1 здійснюється КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».
Згідно наявної у позивача інформації, залучений до участі у справі, відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрований у житловому приміщенні - квартири АДРЕСА_2 , а також є користувачем житлово-комунальних послуг.
Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 своєчасно не оплачував вартість наданих йому КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» послуг, унаслідок чого станом натравень 2024 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 70 339,18 грн.
Відповідач, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язаний також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.
Посилаючись на те, що відповідач, в порушення норм діючого законодавства, не виконує своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за надані послуги, позивач Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 70 339,18 грн, три проценти річних - 1624,05 грн та інфляційну складову - 3868,30 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 рокупозов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 1) заборгованість за житлово- комунальні послуги з березня 2017 року по травень 2024 року в сумі 75831 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 53 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 1) судовий збір у розмірі 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марченко Валерій Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги з утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 70339,18 грн., трьох процентів річних - 1624,05 грн. та інфляційної складової боргу - 3868,30 грн. задовольнити частково, у розмірі 12 516,94 грн., а саме: основний борг у розмірі 11 333,19 грн. за період з 18.06.2021 року по 01.04.2024 року; три відсотки річних у розмірі 281,21 грн. за період з 18.06.2021 року по 21.02.2022 року; інфляційна складова у розмірі 902,54 грн. за період з 18.06.2021 року по 21.02.2022 року.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Валерія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Марченко Валерій Миколайович зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з'ясував усіх обставин, на які сторона відповідача посилалась в обгрунтування своїх запереченень.
Зазначає, що судом першої інстанції зроблено висновокпро наявну у відповідача заборгованість у розмірі 70339,18 грн, що виникла за період з березня 2017 року по травень 2024 року, однак, це не відповідає фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до Довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_3 (аркуш справи 48-49) та розрахунку позову щодо заборгованості ОСОБА_1 (аркуш справи 51-52), заборгованість відповідача за комунальні послуги у розмірі 70339,18 грн. склалась за період, починаючи з 2010 року по травень 2024 року.
Відповідно до розрахунку позову, наданого позивачем в додатках до позовної заяви, щодо заборгованості ОСОБА_1 (аркуш справи 51-52) борг відповідача за період з березня 2017 року по травень 2024 року становить 29 113 (двадцять дев'ять тисяч сто тринадцять) грн. 09 коп.
Отже, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме- невірно встановлено період заборгованості відповідача, за яким є борг у розмірі 70339,18 грн.
Також, судом першої інстанції не враховано внесену відповідачем оплату за комунальні послуги за квітень - травень 2024 року у розмірі 686,86 грн. за квитанціями від 12.05.2024 року № 3224/5237 та від 09.06.2024 року № 3440/6136
З врахуванням того, що відповідачем сплачено за комунальні послуги за місяці квітень - травень 2024 року у розмірі 686,86 грн. за квитанціями від 12.05.2024 року № 3224/5237 та від 09.06.2024 № 3440/6136,відповідно,заборгованість відповідача за період з березня 2017 року по травень 2024 року становить суму 28 426,23 грн (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 23 коп.
Щодо сплаченої відповідачем заборгованості за житлово комунальні послуги за період з 01.06.2008 року по 01.06.2010року суду надані докази, а саме: заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29.09.2010 у справі № 2- 14633/10, яке винесене за позовною заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» до відповідача про стягнення боргу за житлово комунальні послуги за період з 01.06.2008 року по 01.06.2010 року у розмірі 8 206,09 грн. (аркуш справи 142) та інформацію з Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві від 02.10.2024 року № 50411/27 щодо сплати відповідачем боргу за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2008 року по 01.06.2010 року у розмірі 8 206,09 грн в повному обсязі (аркуш справи 142 том 1).
Зазначає, що ОСОБА_1 погоджується з правильністю нарахувань Комунальним підприємством заборгованості з серпня 2014 року, але категорично заперечує щодо нарахування Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» заборгованості до 01.08.2014 року, оскільки нарахування за спожиті комунальні послуги здійснювались на ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті м. Києва від 12.05.2023 року серія НОМЕР_2 (аркуш справи 147).
Отже, Комунальним підприємством проведено розрахунок позову та здійснено нарахування за комунальні послуги на ОСОБА_3 (матір ОСОБА_1 ) - на померлу особу.
Враховуючи, що за квітень та травень 2024 року ОСОБА_1 сплачено за комунальні послуги за квитанціями від 12.05.2024 року № 3224/5237 та від 09.06.2024року № 3440/6136 у розмірі 686,86 грн., ОСОБА_1 визнає основний борг за період з 18.06.2021 року по 01.04.2024 року у розмірі 11 333,19 грн, проте у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 70 339,18 грн сторона відповідача вважає, що слід відмовити з підстав спливу позовної давності та не вірним його нарахуванням.
Також сторона відповідача не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційної складової, враховуючи наступне.
При задоволенні позовних вимог в частині 3% річних та інфляційної складової боргу у рішенні суду здійснено посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 року № 1405, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2023 року № 206.
В той час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, на час дії воєнного стану заборонено стягнення штрафних санкцій, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Проте, в порушення вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Комунальним підприємством нараховано три відсотки річних та інфляційна складова на суму заборгованості за період 01.01.2024 року по 01.05.2024 року.
Отже, судом першої інстанції не враховано пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також не застосована позовна давність за період з 01.03.2019 року по 17.06.2021року.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін, посилаючись на те, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
06 березня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Валерія Миколайовича про закриття провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, посилаючись на те, що відповідач (апелянт) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .
Зазначає, що у відповідача ОСОБА_1 правонаступники відсутні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року зупинено апеляційне провадження у справі № 761/22431/24 за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Валерія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Анохіна А.М., у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, до залучення до участі у справі правонаступника/правонаступників ОСОБА_1 .
Витребувано із Першої київської державної нотаріальної контори (пр-т Перемоги, 11, м. Київ, 01135) інформацію про те, чи заводилась спадкова справа щодо спадкового майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року Першою київською державною нотаріальною конторою надіслано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (вхідний номер 120023 від 23 вересня 2025 року), з якої вбачається, що у спадковому реєстрі інформація про заведення спадкової справи щодо спадкового майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) відсутня.
В матеріалах справи міститься відповідь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання інформації про зареєстрованих фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_3 , з якої вбачається, що за вище зазначеною адресою, окрім ОСОБА_1 , з 16 лютого 2024 року зареєстрований ОСОБА_4 (а.с. 47 том 1).
Ухвалами Київського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року поновлено апеляційне провадження у справі № 761/22431/24 за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Валерія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Анохіна А.М., у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
Призначено справу до розгляду у судовому засіданні, здійснивши перехід для розгляду справи № 761/22431/24 за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) з повідомленням (викликом) учасників справи.
В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, представник позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не з'явився. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.
У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності позивача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».
Колегією суддів встановлено, що відповідач (апелянт) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .
В судове засідання з?явився ОСОБА_4 , який з 16 лютого 2024 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тобто, за місцем останнього проживання ОСОБА_1 (відповідача у справі).
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» утворено згідно з рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19.02.2007 року №187, перейменовано відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", та віднесена до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року №80 Керуюча компанія здійснює господарське віддання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків, зокрема і будинку АДРЕСА_1 (а.с. 13-14 том 1).
З матеріалів справи вбачається, що утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території до серпня 2014 року здійснювало Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська», яке відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року №270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" передало Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» житловий фонд, який перебував на його балансі станом на 01 серпня 2014 року (а.с.16 том 1).
Відповідач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.140, 143 том 1).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 (а.с. 142 том 1).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року у справі № 2-14633/10 задоволено позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 206,09 грн за період з 01 червня 2008 року по 01 червня 2010 року (а.с. 142, 146 том 1).
Заборгованість з примусового виконання виконавчого листа № 2-14633/10 від 05 листопада 2010 року на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» сплачена у повному обсязі, що підтверджується відповіддю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 02 жовтня 2024 року (а.с. 137 том 1).
Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій надаються на підставі договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який оприлюднено у газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 року №99 (4695) та є договором приєднання відповідно до норм статті 634 Цивільного кодексу України, та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов договору (а.с. 21).
Щорічно через систему відкритих електронних торгів, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»,Комунальне підприємство ««Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» укладає договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з їх переможцем.
Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , зокрема, надавалися: у 2018 році - Приватним підприємством «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна», договір №71 від 27 лютого 2018 року; у 2019 році - Приватним підприємством «Український центр нерухомого майна», договір №909 від 20 грудня 2018 року; у 2020 році - Приватним підприємством «Український центр нерухомого майна», договір №445 від 04 листопада 2019 року; у 2021 році - Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», договір №344 від 27 жовтня 2020 року;у 2022 році - Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», договір №13 від 06 січня 2022 року;у 2023 році - Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», договір №350 від 28 грудня 2022 року; у 2024 році - Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», договір №8 від 03 січня 2024 року; у 2024 році - Приватним підприємством «Український центр управління нерухомістю», договір №223 від 27 березня 2024 року(а.с. 22-45 том 1).
Структура та загальна вартість послуг підприємства, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по кожній складовій структури тарифу, визначається Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Із відповіді Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання інформації про зареєстрованих фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що за вищезазначеною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , а з 16 лютого 2024 року ОСОБА_4 (а.с. 47 том 1).
Відповідно до розрахунку заборгованості по належній відповідачу ОСОБА_1 квартирі основний борг перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» зі сплати наданих йому і спожитих послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території становить 70 339,18 грн (а.с. 48-49, 51-52 том 1).
З урахуванням інфляційної складової боргу та 3 % річних обчислену позивачему на суму боргу 70 339,18 грн за два окремих періоди: з березня 2019 року по лютий 2022 року, з січня 2024 року по травень 2024 року, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у загальному розмірі 75 831,53 грн (основний борг - 70 339,18 грн, три проценти річних - 1624,05 грн та інфляційну складову - 3868,30 грн).
Під час судового розгляду справи позивачем надано довідку про нарахування та сплату платежів по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_4) за період з 01 січня 2024 року по 01 листопада 2024 року, з якої вбачається сплата споживачем поточних платежів за надану послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території - 12 травня 2024 року у розмірі 343,43 грн, 09 червня 2024 року - 343,43 грн, 10 липня 2024 року - 343,43 грн, 09 серпня 2024 року - 343,43 грн, 09 вересня 2024 року - 343,43 грн, 09 жовтня 2024 року - 343,43 грн (а.с. 171 том 1).
Відповідно до довідки про нарахування та сплату платежів по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_4) борг станом на травень 2024 року становить 69 996,25 грн (70 339,18 грн - 343,43 грн) - а.с. 172 том 1).
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд застосувати позовну давність до пред?явлених вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Визнав борг в сумі 12 943,13 грн, а саме: основний борг у розмірі 11 333,19 грн за період з 18 червня 2021 року по 01 квітня 2024 року; три відсотки річних у розмірі 372,17 грн; інфляційна складова у розмірі 1237,77 грн (а.с. 179-182 том 1).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 70339,18 грн, а також три проценти річних в сумі 1624,05 грн та інфляційна складова заборгованості в сумі 3868,30 грн.
При обрахуванні суми заборгованості з оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у загальному розмірі 70339,18 грн судом першої інстанції в основу обчислень покладено наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Посилаючись на те, що на правовідносини, які виникли між учасниками справи, поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заборгованості з оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Відхиляючи доводи відповідача про застосування строку позовної давності до пред?явлених вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», суд першої інстанції керувався тим що, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), що узгоджується з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
За висновками суду першої інстанції заборгованість ОСОБА_1 з оплати послуг з утримання будинків і прибудинкових територій виникла з березня 2017 року, а позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 13 червня 2024 року, тобто, в межах позовної давності, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Проте колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Цим законом № 1875-IV (який втратив чинність 01 травня 2019 року) зокрема, передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20).
Відповідно до частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (у чинній редакції на час розгляду справи у суді) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Пунктом 3-1 Розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIIвизначено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов'язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.
Таким чином, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).
Фактичні обставини справи на підставі наданих учасниками справи та досліджених судом доказів вказують на те, що відповідач після опублікування 14.07.2015 року в газеті «Хрещатик» № 99 (4695) договору не звертався до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» з письмовою відмовою щодо припинення надання послуг.
Долученими стороною відповідача вибірковими рахунками на оплату послуг за травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, березень 2019 травень 2019 року та їх оплати 19 травня 2015 року, 18 червня 2015 року та 21 липня 2015 року підтверджується факт надання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та отримання вказаних послуг відповідачем.
Обставини отримання від виконавця Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» певних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій після передачі житлового фонду від Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не заперчував відповідач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний сплачувати вартість послуг, пов'язаних із утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надає Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», за тарифами визначеними органом місцевого самоврядування на підставі Постанови Кабінету Міністрів України.
Внаслідок неналежного невиконання відповідачем зобов'язання виникла заборгованість перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».
За пред'явленим 13 червня 2024 року позовом по належній відповідачу ОСОБА_1 квартирі основний борг перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» зі сплати наданих йому і спожитих послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території становить 70 339,18 грн.
З урахуванням інфляційної складової боргу та 3 % річних обчислену позивачему на суму боргу 70 339,18 грн за два окремих періоду з березня 2019 року по лютий 2022 року, з січня 2024 року по травень 2024 року, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у загальному розмірі 75 831,53 грн (основний борг - 70 339,18 грн, три проценти річних - 1624,05 грн та інфляційну складову - 3868,30 грн).
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Погодившись із розрахунком позивача щодо обчислень основого боргу, інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, суд першої інстанції не звернув уваги на загальні вимоги процесуального права, якими визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Отже, визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов?язанням, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до двох розрахунків заборгованості основний борг в сумі 70 339,18 грн складається із заборгованості, що існувала станом на серпень 2010 року у розмірі 8938,82 грн по лютий 2017 року, що разом становить 41 226,09 грн, та за період з березня 2017 року по травень 2024 року у розмірі 29 339,18 грн (а.с. 48-49, 51-52 том 1).
З урахуванням інфляційної складової боргу та 3 % річних обчислених позивачем на суму боргу 70 339,18 грн за два окремих періоду з березня 2019 року по лютий 2022 року, з січня 2024 року по травень 2024 року, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у загальному розмірі 75 831,53 грн (основний борг - 70 339,18 грн, три проценти річних - 1624,05 грн та інфляційну складову - 3868,30 грн).
Під час судового розгляду справи позивачем підтверджено сплату споживачем поточних платежів за надану послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території - 12 травня 2024 року у розмірі 343,43 грн, 09 червня 2024 року - 343,43 грн, 10 липня 2024 року- 343,43 грн, 09 серпня 2024 року - 343,43 грн, 09 вересня 2024 року - 343,43 грн, 09 жовтня 2024 року - 343,43 грн, а також уточнено розмір заборгованості по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_4), який становить суму 69 996,25 грн, врахувавши один сплачений споживачем платіж (70 339,18 грн - 343,43 грн), та яка скаладється із заборгованості, що існувала станом на серпень 2010 року по лютий 2017 року, та за період з березня 2017 року по травень 2024 року (а.с. 171, 172 том 1).
Заперечуючи проти розміру заборгованості, відповідач надав заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року у справі № 2-14633/10, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» заборгованістьі за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 206,09 грн за період з 01 червня 2008 року по 01 червня 2010 року, та яка сплачена у повному обсязі, що підтверджується відповіддю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 02 жовтня 2024 року (а.с. 137, 142, 146 том 1).
Також сторона відповідача просила суд застосувати позовну давність до пред?явлених вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», з посиланням на те, що позивач, пред?являючи позов у червні 2024 року, заявив вимогу щодо стягнення боргу за надану послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, яка існувала до серпня 2010 року.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, не дослідив усіх передбачених нормою права юридичних фактів, наявність яких впливає на остаточний результат справи, та без належної перевірки розрахунку заборгованості помилково в основу висновку щодо розміру заборгованості поклав обчислення, наведені позивачем, тим самим не встановив дійсний обсяг відповідальності відповідача.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі.
Під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 , який з 16 лютого 2024 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , пояснив, що одна із кімнат в загальній квартирі АДРЕСА_2 була власністю ОСОБА_1 . Він, ОСОБА_4 , проживає по сусідству з ОСОБА_1 і не є його родичем. У лютому 2024 року між ними було укладено договір довічного утримання та він, ОСОБА_4 , почав сплачувати поточні платежі за послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер та у нього правонаступники відсутні.
Згідно зі статтею 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у моментїї смерті.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Для залучення правонаступника у будь-якому випадку необхідні докази вступу у спадщину.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .
На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року Першою київською державною нотаріальною конторою надіслано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (вхідний номер 120023 від 23 вересня 2025 року), з якої вбачається, що у спадковому реєстрі інформація про заведення спадкової справи щодо спадкового майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) відсутня.
Отже, спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилася, правонаступники померлого ОСОБА_1 відсутні.
Зазначене унеможливлює залучення до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_1 .
За відсутності однієї зі сторін цивільного процесу, а саме відповідача ОСОБА_1 у зв?язку з його смертю, відсутності його спадкоємців та відомостей про те, що за життя ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_4 (у лютому 2024 року) договір довічного утримання, тобто, передав набувачеві у власність нерухоме майно, що йому належало - кімнату в загальній квартирі АДРЕСА_2 , колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості здійснити перегляд справи за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року по суті вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
За правилами частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України, та відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції у порядку статті 377 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Валерія Миколайовича задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року скасувати, провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послугизакрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: