Провадження № 22-ц/803/10619/25 Справа № 185/7544/25 Головуючий у першій інстанції: Бондаренко В.М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
26 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Бондаренко В.М. від 02 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я,-
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він працював у відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК йому первинно, а потім і повторно безстроково з 01.05.2022 встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, з визначенням третьої групи інвалідності. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я, - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, шляхом зменшення розміру стягнутої моральної шкоди до 60000,00 грн з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 має трудовий стаж в умовах впливу шкідливих факторів, працюючи у відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 22 роки 4 місяці 27 днів. 24.09.2015 ОСОБА_1 було звільнено відповідачем з посади гірника очисного забою ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи (п. 2 ст.40 КЗпП України), що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-10).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31 березня 2016 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: 1) радикулопатія білатеральна поперекова-крижова L4, L5, S1, шийна С6,С7, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), остеоартрозу, у поєднанні з періартрозами ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) та колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, (М 54.1; М17-19); 2) Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». ЛН першого ступеня, код J44; 3) Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н 90.3.
Цим же актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: через неефективність роботи систем вентиляції, кондиціювання повітря, захисних засобів, механізмів, засобів індивідуального захисту та у результаті виконання робіт, пов'язаних фізичним перевантаженням та з роботою в умовах запиленості повітря робочої зони та підвищеного рівня шуму.
Причини виникнення професійного захворювання: запиленість повітря робочої зони, концентрація вуглецю: 435,46 мг/м, при ГДК 4,0 мг/м, 70% часу зміни, у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: максимальний 6,87%; концентрація вуглецю пилу: 20,22 мг/м3, при ГДК 4,0 мг/м, 30% часу зміни, у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: максимальний 5,05%. Еквівалентний рівень шуму - 92 дБА при ГДР 80 дБА- 100% робочої зміни. Рівень фізичного перенавантаження: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 50 кг, при нормативному до 15 кг; величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, за участю м'язів тулуба та ніг - 756000 кг/с, при допустимій до 70 000 кг/с; перебування у вимушеній позі «на колінах, навпочіпки» більше 25% часу зміни.
Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені (а.с. 11).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №017770 від 12 квітня 2016 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності, з датою переогляду - 15.04.2017 (а.с. 21).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААА №431712 від 12 квітня 2016 року, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності з датою переогляду - 15.04.2017 (а.с. 22).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №042929 від 17 травня 2017 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, з датою переогляду - 15.04.2019 (а.с. 23).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААА №056567 від 26 квітня 2019 року, позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності, з датою переогляду - 15.04.2022 (а.с. 24).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №121119 від 12 травня 2022 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 25).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААВ №564470 від 12 травня 2022 року, позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 25).
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров'я, пов'язаного з професійним захворюванням, у зв'язку з чим довідкою МСЕК серії 12 ААА №017770 та серії 12 ААА №431712 від 12 квітня 2016 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності; в подальшому довідками МСЕК серії 12 ААА №121119 та серії 12 ААВ №564470 від 12 травня 2022 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров'я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров'я, у зв'язку з професійним захворюванням під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів завдання позивачу моральної шкоди, безпідставні та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: актом розслідування професійного захворювання, довідками МСЕК, виписками із історії хвороби позивача щодо отримання ним професійних захворювань, які в свою чергу, спричинили моральні та фізичні страждання.
Відсутність прямого причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова