Провадження № 22-ц/803/7457/25 Справа № 185/9796/24 Головуючий у першій інстанції: Юдіна С. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
26 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Юдіної С.Г. від 07 травня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
У вересні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 03.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8472638. 27.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27022024. Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2024 до Договору факторингу №27022024 до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8472638 в сумі 59 341,05 грн, з яких: 15 300 - заборгованість за основною сумою боргу; 42 341,05 грн заборгованість за відсотками; 1700 грн - комісія. 22.09.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №6196551. 11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» передає за плату ТОВ ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №3 від 10.04.2024 ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 14 180, 75 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9180, 75 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом. 11.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №4943852. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав/відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 30 940 грн., з яких: 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 940 грн. - сума заборгованості за відсотками. 09.10.2023 між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03065-10/2023. 26.02.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26022024, відповідно до якого ТОВ «Стар файненс груп» передає за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар файненс груп» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №26022024 від 26.02.2024 ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки у сумі 36 200 грн, з яких : 8000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 28 200 грн заборгованість за відсотками. 13.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17137-09/2023. Також 12.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №15872-09/2023. 12.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14887-09/2023. 29.04.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29042024, у відповідності до якого ТОВ «Аванс Кредит» передав за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» прийняв від ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки: за кредитним договором №17137-09/2023 у розмірі 61 250,00 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51 250 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором №15872-09/2023 у розмірі 61 500 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51 500 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором №14887-09/2023 у розмірі 11 550 грн, з яких: 2 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9550 грн - борг за відсотками. Всупереч умовам вказаних кредитних договорів та договору позики, відповідачка не виконала свого зобов'язання щодо повернення коштів. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. 3 моменту отримання права вимоги до відповідачки позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки вказану заборгованість за кредитним договором №8472638 від 03.10.2023 року в розмірі 59341,05 грн, за договором позики №6196551 від 22.09.2023 року в розмірі 14180,75 грн, за договором позики №4943852 у розмірі 30940,00 грн., за кредитним договором №03065-10/2023 від 09.10.2023 року в розмірі 36200,00 грн; за кредитним договором №17137-09/2023 від 13.09.2023 року в розмірі 61250,00 грн; за кредитним договором №15872-09/2023 від 12.09.2023 року в розмірі 61500,00 грн; за кредитним договором №14887-09/2023 від 12.09.2023 року в розмірі 11550,00 грн, а всього 274961,80 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2025 року, з урахуванням ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
- за кредитним договором № 8472638 від 03.10.2023 року в розмірі 59 341 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста сорок одна) гривня 05 копійок, з яких : 15 300, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 42341,05 грн - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією - 1700,00 грн.
- за договором позики № 6196551 від 22.09.2023 року в розмірі 14 180 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 75 копійок, з яких : 5000, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9180, 75 грн - заборгованість за відсотками.
- за кредитним договором № 03065-10/2023 від 09.10.2023 року в розмірі 36200 (тридцять шість тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких : 8000, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 28200,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
- за кредитним договором № 17137-09/2023 від 13.09.2023 року в розмірі 61250 (шістдесят одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51250,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
- за кредитним договором № 15872-09/2023 від 12.09.2023 року в розмірі 61500 (шістдесят одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51500,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
- за кредитним договором № 14887-09/2023 від 12.09.2023 року в розмірі 11550 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9550,00 грн - сума заборгованості за відсотками,
а всього заборгованість в розмірі 244021 (двісті сорок чотири тисячі двадцять одну) гривню 80 копійок.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 3660,33 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 03.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8472638. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачкою первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.12. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору. Підписанням Кредитного договору відповідачка підтвердила, що ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного Договору разом додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами.
Сума кредиту становить 17000,00 грн строком на 100 днів з 03.10.2023.
27.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2024 до Договору факторингу №27022024 до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8472638 в сумі 59341,05 грн, з яких: 15300,00 - заборгованість за основною сумою боргу; 42341,05 грн - заборгованість за відсотками; 1700,00 грн - комісія. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 27.02.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
22.09.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №6196551. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
За умовами договору позика надана шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської карти, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом 3 робочих днів з дати підписання договору.
Сума позики становить 5000,00 грн, строк позики до 11.12.2023 (80 днів).
11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №3 від 10.04.2024, ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 14180, 75 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9180, 75 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 11.12.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
11.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №494385214, за умовами якого грошові кошти у позику позичальнику передані позикодавцем шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника. Позичальник зобов'язалася повернути грошові кошти сплативши плату від суми позики. Сума позики 7000,00 грн, строк позики 30 днів, дата повернення позики 10.11.2023.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 30940 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23940 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
09.10.2023 між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №03065-10/2023, який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачці надано кредит в сумі 8000,00 грн строком на 360 днів по 02.10.2024.
26.02.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар файненс груп» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №26022024 від 26.02.2024 ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки у сумі 36 200 грн, з яких : 8 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 28 200 грн заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 26.02.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
12.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14887-09/2023 на суму кредиту 2000,00 грн, зі строком кредитування 360 днів по 05.09.2024, фіксованою процентною ставкою.
Також 12.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №15872-09/2023. Сума кредиту 10 000 грн, строк кредитування 360 днів, тип процентної ставки фіксована. Дата погашення кредиту 05.09.2024.
13.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17137-09/2023 на суму кредиту 10000,00 грн, зі строком кредитування 360 днів по 06.09.2024, тип процентної ставки - фіксована.
29.04.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29042024, у відповідності до якого ТОВ «Аванс Кредит» передав за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» прийняв від ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників ТОВ ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки: за кредитним договором №15872-09/2023 у розмірі 61500,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51500,00 грн - заборгованість за відсотками; за кредитним договором №14887-09/2023 у розмірі 11550,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9550,00 грн - борг за відсотками; за кредитним договором №17137-09/2023 у розмірі 61250,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 51250,00 грн - заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 29.04.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.
Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Саме у такий спосіб були підписані вказані вище кредитні договори №8472638 від 03.10.2023 року, №6196551 від 22.09.2023 року, №03065-10/2023 від 09.10.2023 року, №17137-09/2023 від 13.09.2023 року, №15872-09/2023 від 12.09.2023 року, №14887-09/2023 від 12.09.2023 року, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.
Отже, відповідачка шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позикодавців, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписала договори (кредитні та позики), тобто договори вважаються укладеними у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення відповідачкою договорів кредиту (позики) №15872-09/2023 від 12.09.2023 року, №14887-09/2023 від 12.09.2023 року, №17137-09/2023 від 13.09.2023 року, №6196551 від 22.09.2023 року, №8472638 від 03.10.2023 року, №03065-10/2023 від 09.10.2023 року та отримання позичальницею кредитних коштів; встановивши неналежне виконання відповідачкою своїх зобов'язань з повернення кредиту (позики) та сплати процентів за користування, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості:
за кредитним договором №8472638 від 03.10.2023 року в розмірі 59341,05 грн, з яких 15300,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 42341,05 грн - заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією - 1700,00 грн;
за договором позики №6196551 від 22.09.2023 року в розмірі 14180,75 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9180,75 грн - заборгованість за відсотками;
за кредитним договором №03065-10/2023 від 09.10.2023 року в розмірі 36200,00 грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 28200,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №17137-09/2023 від 13.09.2023 року в розмірі 61250,00 грн, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 51250,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №15872-09/2023 від 12.09.2023 року в розмірі 61500,00 грн, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 51500,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №14887-09/2023 від 12.09.2023 року в розмірі 11550,00 грн, з яких 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Зазначена вище заборгованість підтверджується також представленими позивачем розрахунками заборгованості, які є арифметично правильними та не спростовані відповідачкою.
Крім того, згідно змісту складених ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховані позивачем у межах строку кредитування, який погоджено зазначеними вище договорами.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів колегія зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копії договорів кредиту (позики) №15872-09/2023 від 12.09.2023 року, №14887-09/2023 від 12.09.2023 року, №17137-09/2023 від 13.09.2023 року, №6196551 від 22.09.2023 року, №8472638 від 03.10.2023 року, №03065-10/2023 від 09.10.2023 року, укладених в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора, а також копії листів ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 28.02.2025 щодо перерахування відповідачці кредитних коштів за реквізитами платіжної банківської картки (маска картки) № НОМЕР_1 : 09.10.2023 року 8000,00 грн, 12.09.2023 року 2000,00 грн, 12.09.2023 року 10000,00 грн, 13.09.2023 року 10000,00 грн, 22.09.2023 року 5000,00 грн (а.с. 180-184 т.1).
Згідно копії платіжного доручення №111792744 від 04.10.2023, ТОВ "Мілоан" перераховано 17000,00 грн відповідачці за умовами кредитного договору №8472638 (а.с. 185).
Разом з тим, відповідачкою не заперечується та не спростовано факт укладення нею вказаних вище договорів та отримання кредитних коштів, зокрема, доказів відсутності у спірний період відкритої на її ім'я в банківській установі платіжної картки (маска картки) № НОМЕР_1 та зарахування на відповідний рахунок зазначених вище коштів.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.11.2025, вона визнає наявність відкритої на її ім'я банківської картки № НОМЕР_1 та не заперечує отримання на цей рахунок кредитних коштів по договорам №15872-09/2023 від 12.09.2023 року, №14887-09/2023 від 12.09.2023 року, №17137-09/2023 від 13.09.2023 року, №6196551 від 22.09.2023 року, №8472638 від 03.10.2023 року, №03065-10/2023 від 09.10.2023 року; відповідачка не погоджується із нарахованим розміром відсотків по кожному договору.
За змістом пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (на який посилається апелянт у письмових поясненнях), несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Разом з тим, частиною п'ятою вказаною вище статті встановлено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Доказів оспорення договорів№15872-09/2023 від 12.09.2023 року, №14887-09/2023 від 12.09.2023 року, №17137-09/2023 від 13.09.2023 року, №6196551 від 22.09.2023 року, №8472638 від 03.10.2023 року, №03065-10/2023 від 09.10.2023 року, або певних їх умов, зокрема, щодо нарахування відсотків за користування кредитом, комісію, тощо, - суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.
Доводи апелянтки про нікчемність погодженої у договорі №8472638 від 03.10.2023 року одноразової комісії за надання кредиту (пункт 1.5.1 договору) в розмірі 1700,00 грн (10% від суми кредиту) є безпідставним.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Відповідно до пункту 1.5.1 договору №8472638 від 03.10.2023 року, комісія за надання кредиту 1700,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно розділу "Терміни та визначення" договору №8472638 від 03.10.2023 року, комісія за надання кредиту - це одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п. 1.5.1 цього договору.
Отже, зазначена вище комісія не встановлена за послуги, які згідно Закону України «Про споживче кредитування» мають бути безоплатними.
Доказів оспорення (визнання недійсним) пункту 1.5.1 договору №8472638 від 03.10.2023 року суду не надано, клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині задоволених позовних вимог.
Тому суд апеляційної інстанції справу в частині відмови у стягненні заборгованості по кредитному договору від 11.10.2023 №4943852 в сумі 30940,00 грн (7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 940 грн - сума заборгованості за відсотками), - не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова