Провадження № 33/803/3134/25 Справа № 204/9036/25 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
27 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю:
захисника Годько І. О.
апеляційну скаргу захисника Годько І.О. на постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., -
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 12 липня 2025 року по вул. Макарова, 17 у м. Дніпро керував транспортним засобом Ford C-Max, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, згідно висновку лікаря-нарколога № 2338 від 27 липня 2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, про що він повідомляв працівників поліції, а тому він міг бути підданий огляду тільки посадовою особою Військової служби правопорядку.
Зазначає, що ОСОБА_1 зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію», при цьому не надано підтверджуючих документів стосовно наявності інформації, що його транспортний засіб причетний до кримінального чи адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим вважає, що підстава зупинки є незаконною та протиправною, а зупинення його транспортного засобу відбувається втретє та працівники поліції постійно звинувачують ОСОБА_1 у наявності в нього ознак наркотичного сп'яніння.
Також стверджує, що в постанові вказано про те, що нібито за клопотанням захисника було витребовано із медичного закладу документи щодо проходження ОСОБА_1 огляду, однак, жодного клопотання вона не подавала, а суд витребував документи із власної ініціативи, що вважає порушенням.
Крім того зазначає, що відеозапис не містить оголошення ОСОБА_1 працівником поліції виявлених ознак наркотичного сп'яніння, як не містить їх і протокол про адміністративне правопорушення.
Вказує, що матеріали не містять направлення на медичний огляд, а рапорт сам по собі не може бути беззаперечним доказом винуватості.
Зазначає, що в рапорті вказано, що відеофіксація відбувалась на нагрудні відеореєстратори № 4714836, 471411, 470957, а у протоколі зазначено - № 471493, 471411, 470957, що ставить під сумнів достовірність зафіксованих у протоколі обставин.
Захисник також вказує, що ОСОБА_1 був зупинений та пройшов огляд 12.07.2025 року, результат огляду датований 27.07.2025 року, а протокол складено 13.08.2025 року, що є грубим порушенням вимог КУпАП.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Годько І. О., яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 421487 від 13.08.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом співробітника поліції, згідно із яким 12.07.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Макарова, 17 було зупинено т.з. Ford C-Max, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію», в ході перевірки документів у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній погодився. 13.08.2025 було отримано медичний висновок № 2338 від 27.07.2025 року про те, що водій ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння. Останнього було запрошено до відділу поліції для складання адміністративного матеріалу, однак, він не з'явився. Протокол складено за його відсутності за порушення п. 2.9 а ПДР, подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор 471483, 471411, 470957; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2338 від 27.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 12.07.2025 року о 10:15 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (амфетаміни); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, згідно яких, 12.07.2025 року було зупинено т.з. Ford C-Max, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування в останнього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, на що останній погодився. Відеозаписом зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що співробітниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, - було запропоновано останньому пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, на що останній погодився. Згідно із медичним висновком № 2338 від 27.07.2025 року ОСОБА_1 12.07.2025 року о 10:15 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (амфетаміни).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно яким водієві забороняється зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом належними доказами, зокрема висновком за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2338 від 27.07.2025 року, згідно із яким ОСОБА_1 12.07.2025 року о 10:15 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (амфетаміни).
Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Посилання захисника на те, що протокол складено з порушенням вимог КУпАП через те, що ОСОБА_1 був зупинений та пройшов огляд 12.07.2025 року, медичний висновок датований 27.07.2025 року, а протокол складено 13.08.2025 року, апеляційний суд вважає безпідставним у зв'язку з наступним.
Згідно п. 12 ч. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої
Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктами 7, 8, 10, 12, 13 вищевказаної Інструкції встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Відповідно до п.п. 15, 16, 17 Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Отже, аналіз на стан наркотичного сп'яніння проводиться в умовах лабораторного дослідження протягом певного часу, тому дата складання результату 27.07.2025 року, яка різниться із датою забору зразків 12.07.2025 року, не може вважатися порушенням норм чинного законодавства та порядку проведення такого огляду. Також не порушує вимоги КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення 13.08.2025 року, оскільки до отримання висновку медичного огляду вирішення цього питання було об'єктивно неможливим. Належить додатково зазначити, що в матеріалах справи міститься повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 29.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 було запрошено до підрозділу поліції на 13.08.2025 року за фактом вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 було незаконно зупинено та при цьому не надано підтверджуючих документів стосовно наявності інформації, що його транспортний засіб причетний до кримінального чи адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає, що згідно із наявним у справі відеозаписом підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стала інформація щодо причетності водія до вчинення адміністративного правопорушення, що узгоджується з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Зазначена підстава зупинки була повідомлена ОСОБА_1 .
Належить додатково зазначити, що наявність або відсутність підстав для зупинки транспортного засобу працівниками поліції не має істотного значення для справи, оскільки не спростовує факту керування водієм ОСОБА_2 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Посилання апелянта на відсутність направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду та те, що рапорт сам по собі не є беззаперечним доказом винуватості, не є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів підтвердження вини ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт співробітника поліції та відеозапис з бодікамер поліцейських, висновок медичного огляду, які підтверджують обставини, що в своїй сукупності знайшли підтвердження доказами, які є достатніми та такими, що в повній мірі підтверджують факт правомірності проведення медичного огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що не було встановлено наявності у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та працівниками поліції не були зазначені такі ознаки, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Так, з відеозапису вбачається, що працівником поліції при перевірці документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, а також роз'яснено наслідки у разі відмови від проходження огляду, на що останній погодився та ніяких заперечень не висловив.
У цій частині належить додатково зазначити, що встановлення ознак сп'яніння у водіїв віднесене до дискреційних повноважень працівника поліції, при цьому на останніх не покладено обов'язку детально оголошувати обсяг таких ознак, які виявлені у водія, а тим більше доводити останньому їх наявність. Особиста суб'єктивна оцінка водієм свого стану не звільняє його ані від обов'язку виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, передбачену п. 2.5 ПДР України, ані від адміністративної відповідальності за невиконання такої вимоги.
Доводи захисника стосовно порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 як військовослужбовця у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП, не є слушними з огляду на наступне.
Так, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено водія ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 на проїзній частині, тобто поза межами території будь-якої військової частини. ОСОБА_1 був одягнений у цивільний одяг, керував автомобілем із цивільними номерними знаками та без-будь-яких зовнішніх ознак, які вказували б на його приналежність до військового транспорту, однак повідомив працівників поліції, що є діючим військовослужбовцем. Відомостей про те, що водій ОСОБА_1 під час керування та на час зупинки безпосередньо виконував обов'язки військової служби, не надано.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно з п.1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 №515, дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України, права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносини щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.
Нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. Водночас статус водія є спеціальним, у тому числі для військовослужбовців, а тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця-пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, для проведення процедури огляду водія на стан сп'яніння представники військової служби правопорядку не повинні залучатись.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, тобто спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції мали відповідні повноваження щодо зупинки зазначеного транспортного засобу, проведення відповідно до ст. 266 КУпАП огляду водія на стан сп'яніння та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта на те, що в рапорті вказано, що відеофіксація відбувалась на нагрудні відеореєстратори № 4714836, 471411, 470957, а у протоколі зазначено - № 471493, 471411, 470957, не спростовують наявність вини ОСОБА_1 , оскільки достовірність відеозапису не викликає сумнівів, а тому апеляційним судом вони не приймаються.
Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Разом із цим, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “ Про судовий збір» він, як військовослужбовець під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення з постанови суду першої інстанції посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Годько І. О. - задовольнити частково.
Постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови висновок про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок, та звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “ Про судовий збір», в решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця