Провадження № 11-сс/803/2158/25 Справа № 204/11134/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №22025040000001262 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м.Дніпра від 23 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м.Дніпра від 23 жовтня 2025 року було задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до19 грудня 2025 року, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.111 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, підозрюваний відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважав можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, не визначав розмір застави.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати більш м'який запобіжний захід.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Зазначив, що прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги підозрюваного та наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думки учасників судового процесу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Пункт 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону були дотримані.
Так, відповідно до наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.10.2025;
- відповіддю від ДТЕК Дніпровські електромережі;
- відповіддю від ДП «Комбінат «Салют»;
- відповіддю від «Оператору газотранспортної системи України»;
- відповіддю від УЗ «Придніпровська залізниця» та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_8 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за меді території України, на тимчасово окуповану територію України, та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, інкримінований ОСОБА_8 злочин, вчинений останнім під час дії воєнного стану в Україні на користь держави- агресора.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_8 підозрюється, обґрунтовується фактом того, що ОСОБА_8 має стійкі ідеологічні погляди (що підтверджується особистим листуванням підозрюваного) та на теперішній час збройні сили держави-агресора продовжують ведення агресивної війни проти України, у зв'язку з чим наявні обгрунтовані підстави вважати, що він знаходячись на свободі, може продовжити вчиняти умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання представнику держави-агресора допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, а також те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України.
Колегія суддів погоджується з тим, що слідчим суддею правильно встановлено, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цьому етапі досудового розслідування є виправдним за вказаних умов.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Неспроможними є твердження підозрюваного про необґрунтованість висновків слідчого судді щодо не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
За вимогами ч. 4 ст. 183 КПК під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Дана норма, хоча і носить диспозитивний характер щодо права слідчого судді не визначати розмір застави в передбачених випадках, однак з огляду на обставини кримінальних правопорушень, при яких ОСОБА_8 підозрюється, враховуючи його особу та продовження існування заявлених ризиків, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо не визначення підозрюваному застави.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись статтями 132, 176, 177, 183, 193, 199, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м.Дніпра від 23 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строком до 19 грудня 2025 року, без визначення розміру застави, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4