Справа № 367/14364/25
Провадження № 1-кп/367/1119/2025
(повний текст)
26 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025111040000758 від 30.08.2025, стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий, Львівської області, українця, громадянина України, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
До Ірпінського міського суду Київської області з Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025111040000758 від 30.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
25 листопада 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було призначено за обвинувальним актом підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане клопотання про подовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на відсутність доказів вини обвинуваченого та фактично на необґрунтованість підозри.
Малолітній потерпілий ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явився.
Законний представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримали, просили задовольнити.
Судом встановлено, що в ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 01.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 24.10.2025 обраний ОСОБА_7 запобіжний захід був продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.11.2025 року.
На даному етапі судового провадження (у підготовчому судовому засіданні) суд позбавлений можливості досліджувати докази та надавати відповідну їм оцінку щодо винуватості обвинуваченого. В той же час, судом встановлено, що в ході досудового розслідування слідчим суддею при обранні запобіжного заходу було встановлено обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри за ч. 4 ст. 152 КК України, а тому, суд виходить з обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_7 підозри і відхиляє заперечення сторони захисту щодо її необґрунтованості.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі.
Обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Відповідно до положень ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може: переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, зважаючи на покарання, яке йому загрожує, в разі визнання його винуватим ( ОСОБА_7 , користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях, непідконтрольних органам державної влади України); знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (оскільки на даний час судом у даному кримінальному провадженні не досліджено письмові докази, не допитано малолітнього потерпілого та свідків); незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом вмовляння або залякування (з метою перешкоджання надання повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, їх спотворення або зміни на його користь, про це також свідчить та обставина, що всі свідки у кримінальному провадженні перебувають у товариських відносинах з обвинуваченим, зокрема, один зі свідків ОСОБА_9 є рідним батьком малолітнього потерпілого, з яким ОСОБА_7 в день події вживав алкогольні напої, крім того, обвинувачений ОСОБА_7 проживає в одному будинку зі свідком ОСОБА_10 , по сусідству з ними проживає родина малолітнього потерпілого); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час судом у даному кримінальному провадженні не проведено всіх необхідних дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення (для уникнення кримінальної відповідальності); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (з огляду на насильницький характер кримінального правопорушення, яке вчинено відносно безпорадної дитини), а також враховуючи особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні дітей або осіб похилого віку, на території Київської області не має постійного місця проживання, не має стримуючих соціальних зв'язків, а тому суд вважає, що слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Також, в судовому засіданні на даний час ще не допитані малолітній потерпілий та свідки, а тому суд вважає, що існує ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений, враховуючи тяжкість покарання в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, зможе впливати на них у незаконний спосіб з метою надання ними інших показань.
Отже, ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мали місце на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати і не зменшилися, а тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 314, 331 КПК України, суд
Відкласти підготовче судове засідання на 12.01.2026 о 15 год. 00 хв.
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвала діє з 26.11.2025 по 24.01.2026 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 13 год. 45 хв. 01.12.2025.
Головуючий суддя: ОСОБА_1