Рішення від 01.12.2025 по справі 607/7002/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2025 Справа №607/7002/25 Провадження №2/607/2709/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки - адвоката Шмигельської О.В., представників відповідачів - Корсуна М.М., Левчака А.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та імені неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Тернопільської міської ради, Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

03.04.2025 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та імені неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА», в якому просять визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що здійснена відділом реєстрації проживання особи управління державної реєстрації Тернопільської міської ради 14.05.2024 та зобов'язати управління державної реєстрації Тернопільської міської ради поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути із відповідачів моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 500 000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . В даній квартирі проживають та були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

14.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про надання інформації про осіб зареєстрованих у належній їй квартирі та у відповідь на своє звернення їй стало відомо, що ні вона ні члени її сім'ї у належній їй квартирі не зареєстровані, оскільки 14.05.2024 за заявою ОСОБА_7 відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради було прийнято рішення про зняття з реєстрації місця проживання всіх осіб, що проживають та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 .

В подальшому, ОСОБА_8 , звернулася до начальника відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради з заявою скасувати рішення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прийнятого за заявами ОСОБА_7 та відновити становище, що існувало до прийняття рішень та поновити реєстрацію місця проживання всіх осіб місце проживання яких було зареєстровано в квартирі АДРЕСА_2 .

Свою вимогу заявниця обґрунтовувала тим, що ОСОБА_7 , ні як фізична особа, ні як представник (директор) ПП «Будсоюз-Техніка», на момент подання заяви про зняття позивачів з місця реєстрації не був власником квартири АДРЕСА_2 та не мав права вчиняти жодні розпорядчі дії щодо цієї квартири.

Проте, у відповідь на звернення позивачки, начальник відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, своїм листом, повідомив про неможливість позитивного розгляду заяви.

Позивачі вважають, що вищезазначеними діями Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради порушило встановлений законом порядок зняття з реєстрації місця проживання, внаслідок чого було порушено їх житлові права, та допустивши бездіяльність безпідставно не скасувало своїх рішень на звернення дійсного власника квартири, що стало підставою для звернення позивачів до суду з цим позовом за захистом своїх захист прав та їх поновлення.

Крім того, протиправне зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у реалізації її соціальних прав на безкоштовне одержання допоміжних засобів для осіб з обмеженням життєдіяльності (мішки для двокомпонентних кало- і сечоприймачів).

Також, через протиправні дії ПП «Будсоюз-Техніка», щодо подання їх директором ОСОБА_7 заяв про зняття з реєстрації місця проживання позивачів, а також через протиправну бездіяльність відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради щодо не скасування свого протиправного рішення про зняття з реєстрації місця проживання позивачів на вимогу дійсного власника квартири, та відмови у поновленні порушених прав ОСОБА_1 , вона зазнала моральної шкоди.

Неправомірні дії відповідачів призвели до її душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання, та спричиняє їй не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров'я.

ОСОБА_1 є інвалідом II групи. Додаткові переживання спричинені протиправними діями відповідачів негативно впливають на процес її відновлення після складних оперативних втручань та курсів хіміотерапії, оскільки вона відчуває себе морально подавленою від зухвалих та неправомірних дій ПП «Будсоюз-Техніка», яке знаючи, що судом скасована державна реєстрації права власності цього підприємства на спірну квартиру, подало заяви про зняття позивачів з реєстрації місця проживання, а також від дій відповідача-1 який своєю бездіяльністю сприяє тривалому порушенню житлових та соціальних прав ОСОБА_1

18.04.2025 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником ПП «Будсоюз-Техніка», який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки право власності ПП «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» припинилось не з часу вступу в силу рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.03.2023 року у справі №607/11413/20, а з часу внесення відповідного запису про припинення його права власності на цю квартиру до Державного реєстру.

Оскільки ОСОБА_1 станом на 14 травня 2024 року із заявою про реєстрацію в Державному реєстрі права власності свого права власності на квартиру АДРЕСА_2 за вищевказаним рішенням суду не звернулась, то ПП «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» продовжувало бути власником зазначеної квартири і на 14 травня 2024 року.

Щодо ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2020 у справі №607/11413/20, якою на думку позивачів, Приватному підприємству «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» заборонено вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження квартирою АДРЕСА_2 , то ПП «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» діяло відповідно до вимог Закону №1871-IX, який не поширюється на відносини, пов'язані з виникненням, переходом та припиненням права власності на житло та права користування житлом, і вищевказану ухвалу суду не порушувало. Крім цього в ухвалі суду прямо зазначено, що заборонено вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження квартирою, тобто дії, згідно мотивувальній частини ухвали, що стосуються продажу чи передачі права власності. Тобто, зняття з реєстрації місця проживання цією ухвалою не заборонено, в той час, як права проживання та реєстрації місця проживання особи відноситься до права користування квартирою, а не права розпорядження нею. Вищевикладене спростовує твердження позивачів про протиправність поведінки відповідачів та відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 26 січня 2024 року у справі № 161/5576/23.

Тож, вказав представник відповідача, відсутність протиправних дій відповідачів є ключовим фактором, який виключає можливість відшкодування моральної шкоди.

Згідно з нормами Цивільного кодексу України, моральна шкода може бути відшкодована лише за умови наявності протиправних дій, які спричинили душевні або фізичні страждання, приниження честі, гідності чи ділової репутації особи. Якщо протиправні дії відсутні, то відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів і заявленою моральною шкодою.

Крім цього, позивачі зазначають, що зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання позбавило її права на одержання безкоштовних ліків та допоміжних засобів для осіб з обмеженням життєдіяльності (допоміжні засоби для догляду за стомою, мішки для двокомпонентних кало- і сечоприймачів). Проте, згідно чинного законодавства у квітні 2017 року Уряд України впровадив програму реімбурсації «Доступні ліки». З 1 квітня 2019 року ліки за програмою реімбурсації «Доступні ліки» можна отримати за електронним рецептом, виписаним лікарем з яким пацієнт уклав декларацію, через електронну систему охорони здоров'я.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.

22.05.2025 Судом зареєстрована відповідь на відзив, подана представником позивачів, в якій остання зазначає, що позивачі у справі не погоджуються з аргументами викладеними у відзиві на позовну заяву та вважають за необхідне надати свою відповідь на відзив, яка полягає у наступному.

Представник відповідача ПП «Будсоюз-Техніка» помилково вважає, що позов не підлягає до задоволенню з огляду на те, що станом на 14.05.2024 власником квартири АДРЕСА_2 , згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було ПП «Будсоюз-Техніка». Погодитись з такою позицією представника ПП «Будсоюз-Техніка» не можна, оскільки формальна наявність в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності ПП «Будсоюз-Техніка» квартири АДРЕСА_2 не є безумовним підтвердження права власності.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 12 січня 2023 року у справі № 940/1275/20 Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, і такої підстави закон не передбачає.

У справі що розглядається, спір виник внаслідок того, що на момент вчинення відповідачем ПП «Будсоюз-Техніка» оскаржуваних дій по зняттю з реєстрації позивачів, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14.03.2023 у справі №607/11413/20 яке набуло законної сили 02.04.2024 (Постанова Хмельницького апеляційного суду від 2.04.2024) було скасовано державну реєстрацію права власності ПП «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 194746861101, здійснену на підставі договору іпотеки від 31.07.2006 посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу Денисюком І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №7045. А отже, заявник не був власником квартири, та не мав права ініціювати процес зняття позивачів з реєстрації місця проживання, а відповідно відповідач-1 не мав права задовольняти таку заяву.

Наявність судових рішень, які набули законної сили на момент здійснення реєстраційної дії, безумовно вказує на незаконність зняття відповідачем-1 з реєстрації місця проживання позивачів за заявою ОСОБА_7 .

Відповідач ПП «Будсоюз-Техніка» у своєму відзиві не довів жодних законодавчо встановлених підстав того, що ПП «Будсоюз-Техніка» був дійсним власником квартири на момент його звернення до відповідача з заявами про зняття з реєстрації місця проживання позивачів, а відповідно відповідачем позивачі були зняті з місця реєстрації на підставі заяви особи яка не є власником, що не передбачено жодною нормою чинного Законодавства. За таких обставин відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову позивачів.

06.10.2025 представником позивача подано суду заяву про зміну предмету позову, в якій позивачі просили суд:

1. Визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що здійснена відділом реєстрації проживання особи управління державної реєстрації Тернопільської міської ради 14.05.2024 року за заявою Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» та зобов'язати Тернопільську міську раду скасувати відомості про зняття 14.05.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 500000грн

3. Судові витрати покласти на Приватне підприємство «Будсоюз-Техніка».

06.10.2025 представником позивача подано суду заяву про заміну неналежного відповідача Управління державної реєстрації Тернопільської міської на належного відповідача Тернопільську міську раду.

Ухвалою судді від 08.04.2025 відкрито провадження у цивільній справі №607/7002/25. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 27.10.2025 постановлено замінити неналежного відповідача на Тернопільську міську раду та прийняти заяву про зміну предмету позову, що відображено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Шмигельська О.В. позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позові та просили суд їх задоволити.

Представник відповідача ПП «Будсоюз-техніка» - Корсун М.М. в судовому засіданні, щодо задоволення позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Тернопільської міської ради Левчак А.З. в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечив, оскільки вважає, що відповідачем не були порушенні права позивачів. Вказав, що право на безкоштовне отримання медичних препаратів мають особи, місце проживання яких зареєстроване у м. Тернополі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 98.8 кв.м., про що свідчить Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 07.07.2008.

31.07.2006 вказана квартира була передана позивачем в іпотеку Акціонерному комерційному банку «НАДРА» в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31.07.2006.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 215463387 від 08.07.2020, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52726764 від 18.06.2020, державним реєстратором реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіком С.В. змінено власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом перереєстрації прав власності на Приватне підприємство «Будсоюз-Техніка» та внесенням до Державного реєстру відповідного запису про право власності 36946213.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/16550/14-ц від 05 листопада 2019 року позов приватного підприємства «Будсоюз-техніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31 липня 2006 року в розмірі 313 390 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом не день ухвалення судового рішення складає 7 771 473 грн. 13 коп., з яких 270 581 долар США 90 центів, що за курсом НБУ на день ухвалення судового рішення складає 6 709 895 грн. 64 коп. заборгованість по тілу кредиту, 42 808 доларів США 96 цент, що за курсом НБУ на день ухвалення судового рішення складає 1 061 577 грн. 49 коп. заборгованість по відсотках, звернуто стягнення на користь приватного підприємства «Будсоюз-техніка» на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_3 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого та зареєстрованого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 17 квітня 1998 року, за №26950, загальна площа 42,3 кв.м., житлова 30,6 кв.м. із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 03 липня 2003 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03 липня 2003 року за реєстровим номером 1235, загальна площа 98,8 кв.м., житлова 42,4 кв.м. із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_4 та належить на праві власності ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченим Іваненко О.С, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 15 серпня 2005 року, який зареєстровано в Державному реєстру правочинів за №1352585 та в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 17 серпня 2005 року за реєстровим номером 21370, загальна площа 45,5 кв.м., житлова 28,5 кв.м. із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_5 та належить на праві власності ОСОБА_9 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Шмограй Т.В. 24 грудня 2004 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 28 грудня 2004 року за реєстровим номером 21369, загальна площа 46,1 кв.м., житлова 33,8 кв.м. із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 в користь приватного підприємства «Будсоюз-техніка» 3654 грн. судового збору, тобто по 1218 гривень з кожного.

Також, у вищевказаному рішенні суду зазначено, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, а саме на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , квартиру АДРЕСА_5 , квартиру АДРЕСА_2 , на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року №1304-VІІ.

Судом було встановлено, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання іпотекодавця та членів її сім'ї, є їх єдиним житлом, а загальна площа не перевищує 140 кв. метрів.

Також, у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2019 у справі № 607/16550/14-ц вказано, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, зокрема квартиру АДРЕСА_2 , на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року №1304-VІІ.

Тож, Суд в своєму рішенні встановив, що відбулося примусове стягнення спірної квартири без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з огляду на те, що спірна квартира підпадає під дію такого Закону.

В подальшому рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2023 у справі №607/11413/20 було скасовано державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 98,8 кв.м. житловою площею 42,4 кв.м., номер запису про право власності 36946213, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 194746861101, здійснену на підставі договору іпотеки від 31 липня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №7045. Припинено право власності Приватного підприємства «Будсоюз-техніка» на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 98,8 кв.м. житловою площею 42,4 кв.м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 98,8 кв.м. житловою площею 42,4 кв.м шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за нею на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 03 липня 2003 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03 липня 2003 року за реєстровим номером 1235.

Вказане рішення суду було предметом апеляційного оскарження за результатами розгляду якого, постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.04.2024 у справі №607/11413/20 апеляційні скарги Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» та Державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про припинення права власності Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м. та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м, шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за нею на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 03 липня 2003 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03 липня 2003 року за реєстровим номером 1235, розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» про припинення права власності Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м. та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м., шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за нею на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 03 липня 2003 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03 липня 2003 року за реєстровим номером 1235, відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Судом встановлено, що на запит позивачки, щодо надання інформації, Відділ реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради листом від 14.08.2024 за №1593/28-03 повідомила, що згідно реєстру Тернопільської міської територіальної громади та картотеки переданої Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області за період з 01.08.2012 по 31.03.2016 та за період виконання відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради повноважень з 04.04.2016 по 14.08.2024, інформація щодо реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 в картотеці відділу відсутня.

В подальшому, ОСОБА_1 15.08.2024 звернулася до начальника відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради із заявою скасувати рішення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прийняті за заявами ОСОБА_7 та відновити становище, що існувало до прийняття рішень та поновити реєстрацію місця проживання всіх осіб місце проживання яких було зареєстровано в квартирі АДРЕСА_2 .

Листом від 30.08.2024 №1663/28-03 начальник відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради повідомив, що на момент звернення власника житла, а саме станом на 14.05.2024 згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, житло за адресою АДРЕСА_1 належало Приватному підприємству «Будсоюз-техніка», код ЄДРПОУ 41394059. У зв'язку із чим, позивача повідомлено про неможливість позитивного розгляду її заяви.

Згідно приписів ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.15 , ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним з передбачених п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивачки порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивачка звернулась до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 317, ч. 1, ч.2 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно приписів ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлення порядку надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулюються Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

За приписами ч.2 ст.4 цього Закону, порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Згідно п.2 ч.1, ч.4 ст.18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Аналогічні норми містить також Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений Постановою КМ України № 265 від 07.02.2022 року.

Так, відповідно до п.п. 5 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 61 Порядку вказується, що у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає: документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення); документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

Відповідно до п. 69 Порядку, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи: приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи. Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів.

Цим Порядком також визначено порядок оскарження дій органу реєстрації.

Пунктами 91, 92 Порядку передбачено, що відомості про задеклароване/ зареєстроване місце проживання (перебування)/ зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

У разі виявлення реєстраційних дій, проведених з порушенням вимог, встановлених законом, керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав для декларування /реєстрації/ зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування декларування /реєстрації/ зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.

Після дотримання даного алгоритму рішення, дії чи бездіяльність органу реєстрації (в тому числі через центр надання адміністративних послуг) можуть оскаржуватися в судовому порядку.

Як встановлено Судом, 14.05.2024 директор ПП «Будсоюз-техніка» звернувся до Відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради із заявою власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), надавши відповідні документи, передбачені Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування). У зв'язку із чим, згідно реєстру Тернопільської міської територіальної громади та картотеки переданої Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області за період з 01.08.2012 по 31.03.2016 та за період виконання відділом повноважень з 04.04.2016 по 05.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 14.05.2024 були зняті з реєстрації місця проживання з адреси АДРЕСА_1 .

Натомість, в ході розгляду справи Судом встановлено, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.04.2024 у справі №607/11413/20 апеляційні скарги задоволено частково, зокрема в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» про припинення права власності Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м. та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 98,8 кв.м., житловою площею 42,4 кв.м., шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за нею на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 03 липня 2003 року, що зареєстроване Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 03 липня 2003 року за реєстровим номером 1235, відмовлено.

Тож, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2023 у справі №607/11413/20 було залишено в силі в частині скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 98,8 кв.м. житловою площею 42,4 кв.м., номер запису про право власності 36946213, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 194746861101, здійснену на підставі договору іпотеки від 31 липня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №7045.

Тому, Суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідач ПП «Будсоюз-техніка», будучи учасником судового процесу, яким було подано апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2023 у справі №607/11413/20, був обізнаним про результати розгляду апеляційним судом його ж апеляційної скарги. Тож, останньому було достеменно відомо, що станом на 14.05.2024, державна реєстрація права власності Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка» на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 98,8 кв.м. житловою площею 42,4 кв.м., була скасована.

Постанова Хмельницького апеляційного суду від 02.04.2024 у справі №607/11413/20 набрала законної сили 02.04.2024.

За наведених обставин Суд не приймає до уваги доводи представника ПП «Будсоюз-техніка» про те, що право власності ПП «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» припинилось не з часу вступу в законну силу рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.03.2023 у справі №607/11413/20, а з часу внесення відповідного запису про припинення його права власності на цю квартиру до Державного реєстру, оскільки дана обставина не спростовує того факту, що державна реєстрація права власності відповідача на квартиру АДРЕСА_2 була скасована, а тому відповідач станом на 14.05.2024 не був наділений правом власника вказаного житла, яке б дозволяло йому звертатися із заявою про зняття з реєстраційного обліку місця проживання позивачів.

За вказаних обставин, дослідивши наданні суду докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що слід визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання з квартири за адресою: АДРЕСА_1 позивачів та скасувати відомості про зняття їх з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Відповідно до п.93 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), у разі скасування відомостей про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи місце проживання (перебування) такої особи вважається таким, що задеклароване/зареєстроване за попередньою адресою житла.

За результатами розгляду справи суд вважає, що позивачами не доведено факту порушення прав позивачів Тернопільською міською радою, а тому у задоволенні позовних вимог до останньої слід відмовити.

За встановлених обставин справи суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів є не зобов'язання Тернопільської міської ради скасувати відомості про зняття із реєстрації, а скасування такої реєстрації безпосередньо судом.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача ПП «Будсоюз-техніка», Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12, та ст. 81 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування моральної шкоди в позовній заяві зазначила, що через протиправні дії ПП «Будсоюз-Техніка», які пов'язані із поданням директором вказаного підприємства Спяком П.С. заяв про зняття з реєстрації місця проживання позивачів вона зазнала моральної шкоди.

Вказала, що неправомірні дії ПП «Будсоюз-Техніка» призвели до її душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання, та спричиняє їй не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров'я.

ОСОБА_1 є інвалідом II групи. Додаткові переживання спричинені протиправними діями відповідача негативно впливають на процес її відновлення після складних оперативних втручань та курсів хіміотерапії, оскільки вона відчуває себе морально подавленою від зухвалих та неправомірних дій ПП «Будсоюз-Техніка», яке знаючи, що судом скасована державна реєстрації права власності цього підприємства на спірну квартиру, подало заяви про зняття позивачів з реєстрації місця проживання.

Крім того, зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання позбавило її права на одержання безкоштовних ліків та допоміжних засобів для осіб з обмеженням життєдіяльності (допоміжні засоби для догляду за стомою, мішки для двокомпонентних кало- і сечоприймачів).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ протии Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 01 липня 2010 року зокрема зазначив, що суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс.

При наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання їй моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок дій відповідача, як безумовні та враховує ступінь їх глибини.

Вина відповідача ПП «Будсоюз-Техніка» в заподіянні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру порушення її прав, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 500 000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більше ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Таким чином суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт завдання їй моральної шкоди неправомірними діями ПП «Будсоюз-Техніка», які полягають у неправомірному знятті із зареєстрованого місця проживання, а тому заявлена позовна вимога підлягає задоволенню частково шляхом стягнення із ПП «Будсоюз-Техніка» в користь ОСОБА_1 грошового відшкодування завданої морально шкоди в розмірі 10 000 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені дослідженими доказами у справі, а тому позов підлягає до задоволення частково.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, у відповідності до статті 141 ЦПК України, із відповідача ПП «Будсоюз-техніка» в користь позивачів, слід стягнути понесені позивачами та документально підтверджені судові витрати, що складаються із судового збору.

Окрім того, оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та імені неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в силу вимог ЗУ «Про судовий збір» звільненні від сплати судового збору, а тому з відповідача ПП «Будсоюз-техніка» слід стягнути в користь держави судових збір в розмірі 2422,40 гривень, а також 1211,20 гривень за вимогу ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, яка звільнена від сплату судового збору, як інвалід ІІ групи.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та імені неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що здійснена відділом реєстрації проживання особи управління державної реєстрації Тернопільської міської ради 14.05.2024 року за заявою Приватного підприємства «Будсоюз-Техніка».

Скасувати відомості про зняття 14.05.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог до Тернопільської міської ради відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» на користь ОСОБА_1 10000 (Десять тисяч) гривень грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» в користь ОСОБА_2 1211,20 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути із Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» в користь ОСОБА_3 1211,20 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути із Приватного підприємства «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА» в користь держави 3633,60 гривень судового збору.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження: вул.Листопадова, 5, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Відповідач: Приватне підприємство «БУДСОЮЗ-ТЕХНІКА», адреса місця знаходження: бульвар Леся Українки, 5А, м.Київ, код ЄДРПОУ 41394059.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич

Попередній документ
132218912
Наступний документ
132218914
Інформація про рішення:
№ рішення: 132218913
№ справи: 607/7002/25
Дата рішення: 01.12.2025
Дата публікації: 03.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 03.04.2025
Предмет позову: визнати протиправним зняття з реєстрації місця проживання
Розклад засідань:
08.05.2025 14:15 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
23.05.2025 09:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
06.08.2025 09:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
03.09.2025 10:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
07.10.2025 10:30 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
27.10.2025 11:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
26.11.2025 10:30 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області