Справа № 464/6338/25
пр.№ 2/464/2768/25
28.11.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Жили В.С.,
за участі секретаря судового засідання - Харук У.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором № 5565710095 від 04.11.2021 в розмірі 71 730,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 04.11.2021 укладено кредитний договір № 5565710095. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Відповідно до умов кредитного договору № 5565710095 від 04.11.2021 позичальнику надано грошові кошти на суму 34 819 грн. Дата закінчення кредитного договору 01.11.2024. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі, отже кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. АТ «Таскомбанк» на підставі договору факторингу є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 5565710095 від 04.11.2021 з усіма наступними додатками та змінами. Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Як наслідок, станом на 12.02.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором від 04.11.2021 становить 31 917,80 грн. - основний борг (в т.ч. прострочений); 3,41 грн. - заборгованість за процентами річними; 39 809,13 грн. - заборгованість за процентами щомісячними.
Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач АТ «Таскомбанк», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не забезпечив явку свого представника в судове засідання. Водночас, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника АТ «Таскомбанк». Окрім цього, 17.11.2025 від представника позивача Рудницького Ю.І. надійшла заява, у якій він не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засіданн я шляхом скерування судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв'язку рекомендованими поштовими відправленнями на адресу його зареєстрованого місця проживання.
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, в разі коли фактичне місце проживання особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її заявленому місцю проживання, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації щодо місця проживання особи, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм зареєстрованим місцем проживанням покладається саме на фізичну особу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом вже відкладалися судовий розгляд справи, однак в судове засідання відповідач повторно не з'явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надано, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280 - 283 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини спірних правовідносин.
04.11.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5565710095, шляхом підписання заяви-анкети на отримання кредиту в ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень».
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
За умовами п. 1.2 кредитного договору та Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5710095, який є невід'ємною частиною означеного договору, кредит надається на таких умовах: сума кредиту - 34 819 грн.; строк - 36 місяців; спосіб та строк надання кредиту -безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладання договору; річна процентна ставка - 0,01 % річних від суми кредиту; щомісячні проценти - 6,00 % від суми кредиту.
На підтвердження перерахування відповідачу суми кредиту в розмірі 34 819 грн. представником позивача долучено виписку по особовому рахунку за кредитним договором № 5565710095 від 04.11.2021, в якій відображено нарахування заборгованості за означеним договором.
17.12.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу № 171221, відповідно до якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило на користь АТ «Таскомбанк» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 5565710095, а оплата права вимоги підтверджується меморіальним ордером № 833437008 від 17.12.2021.
Відповідно до Реєстру прав вимог до договору факторингу№ 171221 від 17.12.2021, АТ «Таксомбанк» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на суму 34 819 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5565710095 від 04.11.2021, загальна сума заборгованості становить 71 730,34, що складається із 31 917,80грн. - основний борг (в т.ч. прострочений); 3,41 грн. - заборгованість за процентами річними; 39 809,13 грн. - заборгованість за процентами щомісячними.
Судом також встановлено, що позивачем були проведенні дії щодо досудового врегулювання спору, а саме на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено повідомлення-вимогу з розрахунком заборгованості та проханням погасити заборгованість у встановлені строки.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам суд відзначає наступне.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З досліджених судом доказів встановлено, що між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору шляхом підписання сторонами заяви-договору та детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіків платежів, що є невід'ємною її частиною, в сукупності такі документи становлять умови кредитного договору, а означені дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Аналізуючи наведені норми права та надані позивачем докази, суд констатує, що до АТ «Таскомбанк» відповідно до укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5565710095, укладеним між ТОВ «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт переказу кредитних коштів у розмірі 34 819 грн. на рахунок відповідача, а відповідно позивачем виконано обов'язок за кредитним договором в частині видачі кредиту.
За умовами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, адже відповідачем наведений розрахунок не заперечено та не спростовано. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Враховуючи те, що відповідач отримав від первісного кредитора ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав, розрахунок заборгованості не спростував, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 71 730,34 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 31 917,80 грн., заборгованість за річними процентами - 3,41 грн., заборгованість за щомісячними процентами - 39 809,13 грн.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 28.11.2025.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 5565710095 від 04.11.2021 в розмірі 71 730 (сімдесят одна тисяча сімсот тридцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273, 289 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 28.11.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Володимир ЖИЛА