Справа № 331/5921/25
Провадження № 1-кп/331/722/2025
01 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025082010000052 від 08.08.2025 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, працевлаштований за трудовим договором ТОВ «Будівельна компанія «Адамант», який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 (ВКЗ),
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
ОСОБА_3 маючи прямий умисел спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», в період часу з 30 листопада 2023 року по 02 серпня 2025 року систематично вчиняв психологічне, фізичне та економічне насильство щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто своєї співмешканки ОСОБА_6 , з якою він спільно проживає за адресою: АДРЕСА_3 та має спільний побут. Вказане призвело до втрати ОСОБА_6 повноцінного сну та відпочинку, негативних переживань, емоційної напруженості та невпевненості, розладу здоров'я, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та безпеку своїх дітей, нездатність захистити себе та дітей, позбавлення ресурсів, необхідних для належного добробуту, та загального погіршення якості життя потерпілої.
Так, 30 листопада 2023 року о 23 годині 01 хвилині ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний біля буд. 144, в ході сварки вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що завдало шкоди її психологічному здоров'ю та фізичне насильство, а саме останній хапав потерпілу за волосся та наніс декілька ударів, що завдало їй фізичного болю. За даним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №889087 від 30.11.2023, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі №331/8301/23 від 23 січня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Так, 16 червня 2024 року о 17 голині 50 хвилин ОСОБА_3 знаходячись за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме: ображав, виражався нецензурною лайкою, залякував, що завдало шкоди її психічному здоров'ю, а також фізичне насильство, яке виразилось у штовханні, що завдало фізичного болю. За даним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА №087974 від 16.06.2024, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №273296 від 13.06.2024 строком на 10 діб.
Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі №331/3974/23 від 09 вересня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Надалі, 16 червня 2024 року о 21 години 30 хвилин ОСОБА_3 , незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА №273296 від 16.06.2024, відповідно до якого він, зобов'язаний залишити місце проживання постраждалої особи, із забороною входити та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_6 , а саме контактував з особою, перебував у місці проживання постраждалої та відмовився покидати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , що завдало шкоди її психологічному здоров'ю. За вказаним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА №089262 від 16.06.2024 за
ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі №331/4079/24 від 30 вересня 2024 року встановлено що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, однак провадження закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
01 квітня 2025 року близько 17 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , в ході якого висловлював словесні образи, погрожував у присутності малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та спричинила емоційну невпевненість. За даним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №427186 від 01.04.2025, за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у справі №331/2305/25 від 18 червня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень.
Крім того, 30 липня 2025 року об 21 години 30 хвилин, ОСОБА_3 знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_6 , а саме: ображав, висловлювався нецензурною лайкою, що завдало шкоди її психологічному здоров'ю та фізичне насильство, яке виразилось у штовханні потерпілої, що завдало їй фізичного болю. За даним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № ВАД 426005 від 31.07.2025 року за ч. 3 ст.173-2 КУпАП України та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №410625 від 31.07.2025 строком на 10 доби.
Постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у справі №331/4410/25 від 31 липня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень.
Надалі, 31 липня 2025 року об 20 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , незважаючи на наявність термінового заборонного припису серії АА №410625 від 31.07.2025, відповідно до якого він, зобов'язаний залишити місце проживання постраждалої особи, із забороною входити та перебувати в місці проживання постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, порушив виконання вимог за усіма пунктами, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_6 , а саме зустрів біля під'їзду за адресою: АДРЕСА_3 , почав ображати, погрожувати, що завдало шкоди її психічному здоров'ю, та фізичне насильство, яке виразилось у хапанні за волосся, що завдало їй фізичного болю. За вказаним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №426011 від 01.08.2025 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. Постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у справі №331/4418/25 від 01 серпня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Він же, 31 липня 2025 року, приблизно о 02 години 00 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, тобто своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме: кричав, ображав, висловлювався нецензурною лайкою, що завдало шкоди її психічному здоров'ю, а також економічне насильство, яке виразилось у викидання техніки, одягу потерпілої та малолітніх дітей, іграшок через вікно 5 поверху, у присутності малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що завдало шкоди психічному здоров'ю останньої та загалом викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість та невпевненість, нездатність захистити себе, завдало шкоди її психічному здоров'ю та погіршило якість її життя, зокрема втрата повноцінного сну, відпочинку та негативні переживання.
Також, 02 серпня 2025 року о 22 години 20 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА №410625 за всіма пунктами заборони від 31.07.2025, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_6 , а саме: прийшов до місця проживання своєї співмешканки, почав її ображати, висловлюватися нецензурною лайкою, що завдало шкоди її психічному здоров'ю. За вказаним фактом щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №426014 від 05.08.2025 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. Постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя у справі №331/4463/25 від 05 серпня 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Прокурором дії обвинуваченого кваліфіковані за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості життя потерпілої особи.
II. Зміст угоди про примирення.
25.09.2025 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , була укладена угода про примирення, відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025082010000052 від 08.08.2025 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті та під час підписання угоди потерпіла вибачила обвинуваченого, претензій матеріального та морального характеру до нього не має.
Відповідно до умов зазначеної угоди потерпіла в присутності представника та обвинувачений за участю захисника дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій обвинуваченого за передбаченою ст. 126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання, яке повинен понести обвинувачений. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання, у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, наслідки її невиконання, обмеження у оскарженні вироку суду на підставі угоди та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч 5 ст. 474 КПК України.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження щодо укладення угоди.
Допитаний під час судового засідання обвинувачений що він у повній мірі визнає себе винуватим у вчиненні правопорушення, за обставин, які зазначені у обвинувальному акті, кається у вчиненому. Погоджується із обставинами викладеними у обвинувальному акті. Підтвердив суду, що укладання угоди про примирення є добровільним, тиску вмовлянь чи погроз щоб схилити до укладання угоди до нього застосовано не було. При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, добровільно від них відмовляється наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, зміст угоди, вид та міру покарання, обмеження у праві на апеляційне оскарження, кримінальну відповідальність за умисне невиконання умов угоди. Також обвинувачений підтвердив що не знаходиться під дією алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин , у повній мірі усвідомлює наслідки своїх дій.
Захисник обвинуваченого у судовому засідання також просила затвердити укладену угоду, підтвердила, що укладання угоди її підзахисними було добровільним, і захисником обвинуваченому повністю роз'ясненні наслідки укладання угоди.
Допитана під час судового засідання потерпіла підтвердила, що була ініціатором укладення угоди про примирення, просила угоду, укладено між нею та обвинуваченим затвердити. Підтвердив суду, що укладання угоди про примирення є добровільним, тиску вмовлянь чи погроз щоб схилити до укладання угоди до нього застосовано не було. Вказав на те, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, завдана обвинуваченими йому відшкодована у повному обсязі, претензій до них не має. Наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, зміст угоди, вид та міру покарання, обмеження у праві на апеляційне оскарження, йому зрозумілі. Вказала, що обвинувачений вибачився, консультується у психолога, зараз вони спілкуються цивілізовано, претензій морального чи майнового характеру до обвинуваченого вона не має.
Представник потерпілої у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення, підтвердив, що ініціатором укладення угоди була потерпіла, укладення угоди є добровільним, наслідки укладення угоди потерпілій ним роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди між потерпілою та обвинуваченим.
IV. Нормативно-правове обґрунтування затвердження угоди про примирення.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Зміст угоди відповідає положенням ст. 471 КПК України.
V. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості життя потерпілої особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
VI. Мотиви, з яких суд затверджує угоду про примирення.
Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд також отримав усне підтвердження обвинуваченого та потерпілої, що вони не перебувають під дією наркотичних засобів, психотропних речовин на інших психостимуляторів, і повністю усвідомлюють та можуть розпоряджатися своїми правами у судовому засіданні, а також усвідомлюють наслідки своїх дій. Судом також отримав підтвердження потерпілої, що вона була ініціатором укладення угоди. Більш того, обидві сторони угоди представлені адвокатами, тому угода була укладена за участі фахівців у галузі права.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.
Угода про примирення є ключовим інструментом узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного (їх) випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
VІІ. Призначення покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
VІІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
З цих підстав,
Керуючись ст.ст.314, 469 ,473,474, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про примирення від 25 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025082010000052 від 08.08.2025, укладену між потерпілою ОСОБА_6 за участі представника - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Відповідно до правил ст.59-1 КК країни покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4)виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».
Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
-відеозаписи, зняті на особистий телефон потерпілої ОСОБА_6 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення.
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1