Головуюча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/10075/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/183/25
01 грудня 2025 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на прийнятність апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , подані на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №52017000000000802 щодо обвинувачення, зокрема, ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 Кримінального кодексу України /далі - КК/ і ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК щодо відмови у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №52017000000000802,
13.11.2025 Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №52017000000000802.
25.11.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга від захисника ОСОБА_6 , а 26.11.2025 надійшла, направлена 25.11.2025 через систему «Електронний суд», апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 , які супровідними листами від 27.11.2025 направлені до Вищого антикорупційного суду для формування матеріалів за апеляційними скаргами та 01.12.2025 повернуті разом з оскаржуваної ухвалою,
У своїх апеляційних скаргах захисники просять: поновити строк на подання апеляційної скарги та скасувати оскаржувану ухвалу ( ОСОБА_6 ); скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою кримінальне провадження №52017000000000802 закрити в частині пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 255 КК у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ ( ОСОБА_4 ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-кп/991/183/25 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2 , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Згідно зі ст. 398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Перевіряючи чи наявні перешкоди, про що зазначено у ст. 398 КПК, перед відкриттям апеляційного провадження, виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків, суддя-доповідач має з'ясувати чи: (1) апеляційну скаргу подано на рішення, яке підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала, питання про його поновлення.
Перевіривши наведені апеляційні скарги захисників на прийнятність, суддя-доповідач з'ясував, що судові рішення, зокрема, ухвали суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, наведені у ст. 392 КПК. Так, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені такі ухвали суду: (1) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; (2) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (п. п. 2 та 3 ч. 1 ст. 392 КПК).
Ухвала суду про закриття кримінального провадження дійсно може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч. 11 ст. 284 КПК).
Однак кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості оскарження до апеляційного суду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання щодо закриття кримінального провадження. Тобто, апеляційні скарги у цій справі подані захисниками на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню на даній стадії.
Надаючи саме таку оцінку суддя-доповідач ураховує, що за своїм призначенням ч. 11 ст. 284 КПК подібна до п. 1 ч. 1 ст. 309 КПК, оскільки також визначає один із різновидів судових рішень, які можуть бути предметом окремого перегляду в апеляційному суді. Зокрема, на відміну від п. п. 2, 3, 4, 5, 5-1, 9, 11 ч. 1 ст. 309 КПК, які передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку не лише рішень слідчого судді щодо застосування зазначених у них заходів забезпечення кримінального провадження, але й про відмову в їх застосуванні, п. 1 ч. 1 ст. 309 КПК закріплює лише право оскаржити відмову в наданні дозволу на затримання, не передбачаючи такої можливості стосовно рішення, яким надано дозвіл на затримання. І відповідне правило про заборону оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу Конституційний Суд України своїм рішенням №5-р/2020 від 17.03.2020 визнав таким, що відповідає Конституції України. Ураховуючи, що використані у п. 1 ч. 1 ст. 309 КПК формулювання подібні до того як вони зазначені у ч. 11 ст. 284 КПК (норма, яка передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про закриття кримінального провадження, і в якій прямо не згадується про право оскаржити рішення щодо відмови у закритті кримінального провадження), ухвала колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 13.11.2024, щодо відмови у задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження не може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції кримінального провадження.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (ч. 4 ст. 399 КПК).
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї ст., окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї ст. (абз. 1 ч. 2 ст. 392 КПК).
Подібного висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 16.04.2024, справа №991/4379/23.
Таким чином, є підстава для відмови у відкритті провадження за апеляційними скаргами.
Керуючись ст. 110, ч. 11 ст. 284, ч. 2 ст. 369, ст. 392, ст. 398, ч. ч. 4, 6 ст. 399, ст. 404, ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
Відмовити захиснику ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 у відкритті провадження за їх апеляційними скаргами, поданими на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2025 року про відмову у задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особам, які подали апеляційні скарги, разом з апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.
Копію матеріалів апеляційних скарг разом із цією ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду для приєднання їх до матеріалів справи №991/10075/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців із дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2