Номер провадження 22-ц/821/1825/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/2276/25 Категорія: 304090200 Душин О. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
28 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Карпенко О.В.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»;
відповідач: ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Іван Анатолій Анатолійович;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1238-7649 продукту «CreditKasa».
Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 15000,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 21 день, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Додатковою угодою № 1 від 16.07.2023 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1238-7649 від 14.07.2023 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткові кошти відповідно до додаткової угоди № 1.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 24.03.2025 року має заборгованість в розмірі 177960,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 18000,00 грн., та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 159960,00 грн.
Зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 87960,00 грн. за умови погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90000,00 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1238-7649 від 14.07.2023 року в розмірі 90000,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 18000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 72000,00 грн. Судові витрати в розмірі 2422,40 грн. покласти на відповідача.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1238-7649 продукту «CreditKasa» від 14.07.2023 року в сумі 90000,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 18000,00 грн., заборгованість за процентами - 72000,00 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Укр Кредит Фінанс» суд першої інстанції виходив з того, щовідповідач не виконує умови договору, не повертає кредитні кошти, не сплачує нараховані проценти та прийшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 18000,00 грн. боргу за тілом кредиту та 72000,00 грн. боргу за процентами.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Іванов А.А. подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» лише фактично отриману суму кредиту - 18000,00 грн., у решті вимог (щодо нарахування процентів та інших нарахувань) відмовити. Вирішити питання про судові витрати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не погоджується з висновками, викладеними в рішенні, вважає його необґрунтованим та незаконним, виходячи з наступного.
Апелянт вважає, що приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції порушив норми як матеріального, так і процесуального права. Допущена неповнота дослідження доказів, не взято до уваги наданий відповідачем відзив на позовну заяву та надано неналежну оцінку наявних у справі доказів.
Зазначає, що заборгованість за процентами була нарахована позивачем у період з 14.07.2023 року по 03.08.2023 року з врахуванням процентної ставки в розмірі 2,5%, а з 04.08.2024 року по 08.05.2024 року з врахуванням процентної ставки в розмірі 3%.
Проте, умови договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки вони є нікчемними.
Згідно з ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00%. Натомість, позивач нарахував відповідачу, всупереч Закону, проценти за користування кредитом в розмірі 2,5 % та 3 % на день, що еквівалентно 1000 % річних.
Суд першої інстанції помилково застосував до даного кредитного договору Перехідні положення, не взявши до уваги, що кредитний договір укладений (30.01.2024 року) після внесення змін до Закону України «Про споживчий кредитування», а відтак відсотки не повинні перевищувати 1%.
Суд першої інстанції не з'ясував обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та не здійснив оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Оскільки розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, мав самостійно визначити суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вказує, що кредитний договір № 1238-7649 від 14.07.2023 року разом із правилами надання споживчих кредитів та паспортом споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Шляхом підписання одноразовим ідентифікатором А6259, який було надано позичальнику, кредитного договору та паспорта споживчого кредиту, відповідач прийняв усвідомлене рішення про укладення такого договору.
У паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування.
Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Крім того, відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів не скористався та продовжував користуватися кредитом на погоджених умовах між сторонами.
Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України, пеню. Штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1238-7649.
Додатковою угодою № 1 від 16.07.2023 року до договору про відкриття кредитної лінії № 1238-7649 від 14.07.2023 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А6259, для підписання кредитного договору № 1238-7649 від 14.07.2023 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору від 14.07.2023 року та додаткової угоди № 1 від 16.07.2023 року, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період - 21 день; знижена процентна ставка 2,50 % в день; стандартна процентна ставка 3,00 % вдень.
Станом на 24.03.2025 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить 177960,00 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 18000,00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 159960,00 грн.
Кредитодавець просив суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину в розмірі 90000 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 18000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 72000,00 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_1 взяті зобов'язання перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належним чином не виконав у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 90000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У зв'язку з підписанням 14.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1238-7649, у зв'язку з чим відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн.
16.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1238-7649, відповідно до п. 2.1 якої кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3000 грн. Дата надання грошових коштів 16.07.2023 року.
Факт отримання коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 18000,00 грн. ОСОБА_1 підтверджується наявними матеріалами справи, договором про відкриття кредитної лінії, додатковою угодою № 1 до кредитного договору, листом та довідкою про перерахування суми кредиту.
Невід'ємною частиною цього договору є правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Кредитний договір та додаткова угода № 1 підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить п. 12 договору - реквізити сторін.
Отримання відповідачем кредитних коштів додатково підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 (через партнера АТКБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року) суми кредиту 15000,00 грн. та 3000,00 грн.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору та додаткової угоди № 1.
За умовами цього договору відповідач зобов'язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що утворилася станом на 24.03.2025 року у розмірі 177960,00 грн., яка складається із: 18000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 159960,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
Із вказаного розрахунку заборгованості встановлено, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплив 08.05.2024 року, заборгованість за процентами не нараховувалася.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 87960,00 грн. за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90000,00 грн.
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що нарахування ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та процентів здійснювалося на умовах та в сумах погоджених сторонами.
Відтак, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з чим виникла заборгованість (із застосуванням позивачем програми лояльності) в загальному розмірі 90000,00 грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Твердження апелянта, що кредитний договір № 1238-7649 був укладений 30.01.2024 року є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи договір про відкриття кредитної лінії № 1238-7649 був укладений о 05 год. 50 хв. 14.07.2023 року (а.с 9-15).
Доводи апелянта, що умови кредитного договору щодо розміру відсотків є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушують принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи є безпідставними.
Відповідач ОСОБА_1 не заявляв у даній справі позовних вимог про визнання недійсними відповідних положень кредитного договору стосовно розміру процентів, не надав судового рішення про визнання таких положень договору недійсними, не спростував презумпцію правомірності правочину.
Посилання апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції ЗУ «Про споживче кредитування» та не проведення самостійного розрахунку заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
З викладеного слідує, що до кредитного договору від 14.07.2023 року зі строком дії до 08.05.2024 року підлягають застосуванню норми ЗУ «Про споживче кредитування», з урахуванням змін, що зазначені вище.
Водночас, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Відповідно до розрахунку заборгованості за процентами визначеного ЗУ «Про споживче кредитування», заборгованість складає 144450,00 грн. (з 14.07.2023 року по 03.08.2023 року (18000*2,5*21) 9450,00 грн.; з 04.08.2023 року по 23.12.2023 року (18000*3%*142)76680,00 грн.; з 24.12.2023 року по 22.04.2024 року (18000*2,5%*120) 54000,00 грн.; з 23.04.2024 року по 08.05.2024 року (18000*1,5*16) 4320 грн.)
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за нарахованим відсотками по кредитному договору № 1238-7649 від 14.07.2023 року в розмірі 72000,00 грн. із застосування програми лояльності, яка передбачена умовами договору.
Таким чином, судом першої інстанцій виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено і оцінено докази та встановлено обставини у справі, правильно застосовано норми матеріального права.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича - залишити без задоволення.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді