Справа № 552/34/25 Номер провадження 33/814/446/25Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
28 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Лисенко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Полтави від 11 лютого 2025 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тис.) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Відповідно до постанови судді, 29 грудня 2024 року о 23 год. 36 хв. м. Полтава, вул. Сінна, 7а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Drаger Alcotest та у лікаря нарколога КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» відмовився. Відмова від огляду зафіксовано технічним засобом відеозапису, а саме бодікамерою 470713, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що зупинка транспортного засобу була незаконною і безпідставною.
Стверджує, що на відеозаписах відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а покази свідка ОСОБА_2 не узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення.
Разом з цим ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки 11.02.2025 було проголошено лише резолютивну частину, а копія повного тексту постанови надійшла адвокату на електронну адресу лише 14.02.2025, а йому надіслана не була.
ОСОБА_1 та його захисник Лучко Т.І., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, в засідання не з'явились, при цьому від адвоката Лучко Т.І. на адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному.
Водночас, в поданому клопотанні про причини неможливості адвоката прибути в судове засідання для здійснення своїх повновноважень не зазначається.
В своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи наведене, та те, що справа за заявами учасників неодноразово відкладалась, що розцінюється судом апеляційної інтсанції як навмисне затягування судового розгляду, тому апеляційний суд, з метою оперативності розгляду справи, вважає за необхідне розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його адвоката.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази у вказаному провадженні, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
У відповідності до ст.7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ч.2 ст.294 КпАП України встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи підстави, на які посилається сторона захисту як на поважність причини пропуску передбаченого КУпАП строку, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Полтави від 11.02.2025.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 ПДР України.
Вказана обставина є кваліфікуючою ознакою ч.1 ст.130 КУпАП та на переконання апеляційного суду з дотриманням вимог ст.256 КУпАП була зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та належно встановлена постановою суду першої інстанції за результатами судового розгляду.
Апеляційний суд вважає, що юридична оцінка дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною. Суд першої інстанції, вирішуючи справу дотримався вимог ст.ст. 9, 245, 251, 278, 280, 283 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208355 від 30.12.2024, 29 грудня 2024 року о 23 год. 36 хв. м. Полтава, вул. Сінна, 7а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Drаger Alcotest та у лікаря нарколога КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» відмовився.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208355 від 30.12.2024; постановою серії ЕНА №3755240 від 30.12.2024;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , відеозаписом, долученим до матеріалів справи, та іншими доказами в їх сукупності.
Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції з'ясовані всі фактичні обставини справи, передбачені ст. 280 КУпАП, які мають істотне значення для правильного її вирішення, тому посилання скаржника на те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
З відеозапису вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР, а саме п.11.2, оскільки водій, керуючи ТЗ та рухаючись по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі, не маючи намір здійснити випередження, об'їзд, або перестроювання ліворуч чи розворот.
В ході спілкування працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився. Від підпису та отримання копії протоколу відмовився.
В зв'язку з вищенаведеним, апеляційний суд сприймає критично доводи апелянта щодо відсутності факту керування автомобілем, відсутності підстав зупинки транспортного засобу та сприймає їх як бажання останнього уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, доводи , викладені в апеляційній скарзі, не є слушними, оскільки всі докази у справі зібрані в порядку визначеному законом, не викликають сумнівів у їх достовірності і судом надано їм належну та обґрунтовану правову оцінку.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності оскаржуваної постанови та наявності підстав для закриття провадження у справі, про що йдеться в апеляційній скарзі, в ході апеляційного розгляду, не встановлено.
Таким чином, вважаю, що судовий розгляд проведено з дотриманням вимог законодавства, відповідно до положень статті 245 КУпАП, з своєчасним, всебічним, повним і об'єктивним з'ясуванням обставин по справі, а висновок суду першої інстанції про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП належним чином обґрунтований сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, об'єктивність яких сумнівів не викликає.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст. 33 КУпАП, призначив його в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП. та обґрунтовано дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 , штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами на один рік.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , суддя,-
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 - задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м.Полтави від 11 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.І. Захожай