Справа № 761/48062/25
Провадження № 1-кс/761/30441/2025
28 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , її представника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025000000000547 від 05.05.2025, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000547 від 05.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що на території ряду областей України протягом тривалого часу діє злочинна група, члени якої, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, займаються організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон шляхом безперешкодного виїзду за допомогою системи «Шлях» через пункти пропуску, які розташовані в Львівській області до Польщі.
Прокурор вказує, що за результатами проведених заходів оперативних співробітників СБ України, на виконання доручення слідчого Головного слідчого управління СБ України, з метою встановлення адрес офісних, складських та інших приміщень, які використовують у своїй протиправній діяльності фігуранти провадження та в яких можуть зберігатися фінансово-господарська документація, печатки, штампи, інша документація, комп'ютерна техніка, носії інформації (флеш-карти, жорсткі диски, планшети та інші), засоби зв'язку, мобільні телефони, записні книжки або чорнові (робочі) записи, грошові кошти, які використовуються під час здійснення протиправної діяльності та отримані внаслідок здійснення такої діяльності, а також інші предмети та документи, які матимуть доказове значення для досудового розслідування, отримано інформацію що ОСОБА_4 проживає (використовує) у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак є підстави вважати, що у даному приміщенні зберігаються фінансово-господарська документація, печатки, штампи, інша документація, комп'ютерна техніка, ноутбуки, носії інформації (флеш-карти, жорсткі диски, планшети та інші), засоби зв'язку, мобільні телефони, записні книжки або чорнові (робочі) записи, грошові кошти, які використовувались та використовуються під час здійснення протиправної діяльності вказаних вище та пов'язаних із ними осіб та отримані внаслідок здійснення такої незаконної діяльності, а також інші предмети та документи, які матимуть доказове значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
11.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2025 проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де фактично проживає ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено ноутбук «Lenovo» p/n: SL10R25231 із зарядним пристроєм.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти арешт на вилучене майно.
У судовому засідання прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, у подальшому подав заяву про розгляд без його участі.
Власник майна та її представник у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечували, просили відмовити в його задоволенні.
Представник власника майна подав до суду письмові заперечення, в яких послався на необґрунтованість поданого прокурором клопотання, його невмотивованість та безпідставність.
Зазначено, що не встановлено прямого зв'язку ОСОБА_4 із подіями, які розслідуються у даному кримінальному провадження, а вилучений у неї ноутбук не відповідає ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.
Крім цього, вказав на пропуск прокурором строку звернення до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки майно було вилучено під час обшуку 11.11.2025, а клопотання зареєстроване в суді 17.11.2025.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників, дійшов висновку про наступне.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000547 від 05.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
11.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2025 проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де фактично проживає ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено ноутбук «Lenovo» p/n: SL10R25231 із зарядним пристроєм.
11.11.2025 слідчим винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025000000000547 від 05.05.2025.
Дане клопотання направлене засобами поштового зв'язку 12.11.2025, що підтверджується відтиском на конверті, в якому клопотання надійшло до суду, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене у ОСОБА_4 майно, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороню на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 11.11.2025 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 та яке їй належить, а саме:
- ноутбук «Lenovo» p/n: SL10R25231 із зарядним пристроєм.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1