Справа № 761/49568/25
Провадження № 1-кс/761/31312/2025
01 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши скаргу захисника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що в рамках кримінального провадження № 12024000000001892 від 16.09.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11.09.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/44094/25-к застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено 24.10.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/44094/25-к, та наразі останній утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Дружина підозрюваного ОСОБА_4 надіслала до слідчого заяву про надання дозволу на побачення зі своїм чоловіком, у відповідь на який отримала листа старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , яким повідомлено про фактичну відмову у наданні дозволу на побачення.
Захисник вказує, що відмова у наданні дозволу на побачення підозрюваного з дружиною порушує принцип пропорційності втручання в особисте життя, яке в даному випадку є надмірним та не переслідує законної мети.
Посилаючись на ст. 3 Конституції України, ст.ст. 8, 9,3 15, 42, 46, 206 КПК України та ст. 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення», захисник просила слідчого суддю зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 або іншого слідчого забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_3 та надати дозвіл на побачення з ним його дружині ОСОБА_4 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 206 КПК України передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) не перевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставлені особи до суду.
З системного аналізу зазначених положень статті 206 та інших положень КПК України вбачається, що нею врегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею щодо законності тримання осіб під вартою, а зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (скарги), розгляд яких віднесено до його повноважень та які подані в порядку, передбаченому КПК України.
Також законом чітко визначено, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створюють у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
У скарзі, яка надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва, не міститься посилань на застосування до ОСОБА_3 насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), а фактично оскаржуються дії та бездіяльність слідчого.
Поряд з цим, вказуючи у скарзі, що підозрюваний ОСОБА_3 утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор», захисником не долучено жодного доказу на підтвердження цього, відтак у слідчого судді відсутні відомості вважати, що дана скарга підсудна слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва.
Вимогами ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи те, що ст. 206 КПК України не передбачено порядку розгляду заяв чи скарг, слідчий суддя вважає, що в даному випадку можливо застосувати положення п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України та повернути скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 26, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу захисника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1