Справа №501/4615/25 2/760/16892/25
01 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Верещінська І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
19.11.2024 року з Чорноморського міського суду Одеської області до Солом'янського районного суду міста Києва на підставі ухвали судді Чорноморського міського суду Одеської області М.І. Петрюченко надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, для розгляду за підсудністю, оскільки місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 згідно із інформації № 1895370 від 15.10.2025 є наступна адреса: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За нормами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншого суду.
Разом з тим, судом встановлено, що в Ухвалі Чорноморського міського суду Одеської області від 15.10.2025 року зазначено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1, що згідно територіального розподілу міста Києва належить до Дніпровського району, а отже справа підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, а не Солом'янському районному суду міста Києва.
Суддя враховує, що статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи те, що дана справа направлена Чорноморським міським судом Одеської області з порушенням правил, встановлених ст. 31 ЦПК України, повернення справи для вирішення питання про правильне визначення правил підсудності не може вважатися спором про підсудність.
Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.
Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.
Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.
Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Виходячи з наведеного вище, прихожу до висновку, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передані до Солом'янського районного суду міста Києва, з порушенням правил підсудності. Відкриття провадження у справі порушить визначення розгляду справи належним судом, що в свою чергу буде свідчити про розгляд справи некомпетентним судом, а відтак є підставою для скасування рішення суду ухваленого за наслідком розгляду цієї справи, у зв'язку з чим, з метою попередження розгляду справи неповажним судом, оскільки справа непідсудна Солом'янському районному суду міста Києва, вважаю за необхідне повернути матеріали цивільної справи до Чорноморського міського суду Одеської області.
Керуючись ст. ст. 27,31,32,187 ЦПК України, суддя,-
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути до Чорноморського міського суду Одеської області.
Копію ухвали направити позивачу, для відому.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя І.В .Верещінська