СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3853/25
ун. № 759/6527/25
26 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДКОМ» (далі - Товариство) про відшкодування шкоди,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства про відшкодування шкоди.
14 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 21 травня 2025 року.
21 травня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, відклав судове засідання на 26 червня 2025 року.
З метою надання позивачеві часу для подання додаткових доказів судове засідання, призначене на 26 червня 2025 року, суд відклав на 04 серпня 2025 року.
04 серпня 2025 року суд постановив ухвалу про заміну неналежного відповідача - ОСОБА_2 на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДКОМ», відклав судове засідання на 09 жовтня 2025 року.
У зв'язку з неотриманням Товариством копії позовної заяви з додатками судове засідання, призначене на 09 жовтня 2025 року, суд відклав на 26 листопада 2025 року
26 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвокатки Яцюк Н.М., про зміну предмета позову.
Заява мотивована тим, що працівник Товариства, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході спілкування з працівниками поліції повідомила неправдиву і таку, що принижує честь і гідність позивача, інформацію. З урахуванням викладеного просила визнати повідомлену інформацію недостовірною та зобов'язати ОСОБА_2 її спростувати.
Окрім того, 26 листопада 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання представника позивача, адвокатки Яцюк Н.М., про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за пред'явлення додаткових позовних вимог.
Мотивувала клопотання тим, що майновий стан позивача позбавляє його можливості сплатити судовий збір.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши вказані заяви з процесуальних питань, суд дійшов таких висновків.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права
У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
На підтвердження неможливості сплатити судовий збір представник позивача надала довідку ОК-7, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 26.11.2025, відповідно до якої дохід у ОСОБА_1 за березень-жовтень 2025 року відсутній, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .
Окрім того, у матеріалах справи наявні, копія довідки про перебування на обліку в управлінні соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації; копія листа від управління соціальної та ветеранської політики Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про перебування на обліку.
З огляду на те, що предметом позову, середі іншого, є вимога про відшкодування шкоди здоров'ю, суд, керуючись завданням цивільного судочинства, з урахуванням майнового стану позивача, вважає за необхідне клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Щодо заяви про зміну предмета позову
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
З огляду на те, що заява про збільшення позовних вимог подана у строк, передбачений ч. 3 ст. 49 ЦПК України, суд керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, уважає за можливе прийняти заяву про зміну предмета позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 49, 133, 136, 223, 258-261, 353ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити повністю.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за пред'явлення вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДКОМ» про визнання інформації недостовірною, зобов'язання її спростувати.
Заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДКОМ» про відшкодування шкоди, задовольнити повністю.
Прийняти заяву про зміну предмета позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДКОМ» про відшкодування шкоди.
Установити відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням зміни предмета позову) - 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення цієї ухвали. Роз'яснити відповідачеві, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Установити позивачеві строк для подання відповіді на відзив - 5 (п'ять) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Роз'яснити позивачеві, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Установити відповідачеві строк для подання заперечень - 5 (п'ять) днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснити відповідачеві, що копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
Розгляд справи в судовому засіданні відкласти на 05 лютого 2026 року на 11 годину 30 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 01 грудня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко