Рішення від 11.09.2025 по справі 758/6079/25

Справа № 758/6079/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11 вересня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами № 1803581-015 від 01.06.2021 та № 2964672 від 16.08.2021 у розмірі 30 405,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.06.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 1803581-015, за яким відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5 345,00 грн.

16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2964672, за яким відповідачу надано позику у розмірі 1 300,00 грн.

21.12.2023 було укладено договір №НІ/11/13-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1803581-015 від 01.06.2021 року. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 1803581-015 від 01.06.2021 року.

29.12.2021 було укладено договір № 29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2964672 від 16.08.2021 року.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2964672 від 16.08.2021 року. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2964672 від 16.08.2021 року.

Позивач вказує, що станом на сьогоднішній день заборгованість за вказаними договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується прострочена заборгованість у загальному розмірі 30 405,95 грн, із яких:

- заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1803581-015 від 01.06.2021 у розмірі 11 676,85 грн;

- заборгованість за договором позики № 2964672 від 16.08.2021 у розмірі 18 729,10 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Згідно зі ст. 281 ЦПК України якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 1803581-015 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка на день підписання цієї Заяви-договору розміщена на офіційній сторінці Банку https://tascombank.ua (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» кредитного договору позичальник просив надати споживчий кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п.п.1.1.1. загальна сума кредиту - 5 345,00 грн; п.п.1.1.2. сума кредиту без комісії за надання кредиту - 5 000,00 грн; п.п.1.1.3. комісія за надання кредиту - 6,9%, що складає 345,00 грн; п.1.2. строк кредиту - 24 місяці; п. 1.3. проценти за користування кредитом - 0,01% річних; п. 1.4. комісія за обслуговування кредиту - 6,9% щомісячно.

Відповідно до п. 1.5 розділу 1, банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цієї заяви-договору кредит, шляхом перерахування коштів у сумі, визначеній в п.1.1.1 даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України: на власні потреби у сумі 5 345,00 грн на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».

Шляхом підписання цієї Заяви-договору позичальник, згідно п. 2.4. підтверджує, що на момент укладання заяви-договору попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами та правилами надання споживчого кредиту, в тому числі вартістю споживчого кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом, а також з будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає законодавство України, в тому числі інформацією, надання якої передбачене нормативними документами Національного банку України, які йому роз'яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими цілком згодний.

Згідно п. 2.5 кредитного договору Позичальник підтверджує, що його ознайомлено щодо права відмови від договору про споживчий кредит без пояснення причин, протягом 14 календарних днів, з дотримання порядку та на умовах, передбачених ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», письмово повідомивши про це Банк до закінчення строку, встановленого цим пунктом Заяви-договору. При цьому, на Позичальника покладаються усі обов'язки, передбачені ст. 15 Законом України «Про споживче кредитування». Позичальник підтверджує, що він усвідомлює усі передбаченні наслідки реалізації права, встановленого цим пунктом договору.

ОСОБА_1 особисто власноруч підписав заяву-договір про надання споживчого кредиту № 1803581-015 від 01.06.2021 року, а також додатки до цього договору та Паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка Максимум».

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 30.04.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 676,85 грн, з яких 4 669,05 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 0,41 грн - заборгованість за процентами; 7 007,39 грн - заборгованість за комісією.

Наявність зазначеної заборгованості та її розмір також підтверджується випискою про рух коштів по особовому рахунку відповідача за період з 01.06.2021 по 21.12.2023.

Суд враховує те, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір, форма якого відповідає вимогам чинного ЦК України, та досягнуто згоди щодо його істотних умов.

Також встановлено, що банк свої зобов'язання за укладеним договором виконав, на відміну від позичальника, який кредитні кошти у встановлені строки не повернув, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 30.04.2025 року становить 11 676,85 грн.

Крім того, судом встановлено, що 16.08.2021 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики № 2964672.

Згідно п.п. 2.1. договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.

Відповідно до умов договору відповідачу було надано позику у розмірі 1 300,00 грн, строком на 30 днів (до 15.09.2021 року), середньоденний розмір процентів за користування позикою (акційний, фіксований) - 0,01000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; середньоденний розмір процентів за користування позикою (базовий, фіксований) - 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики; базова процентна ставка за позикою (фіксована) - 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Згідно з п. 8.3.5 договору позики № 2964672 від 16.08.2021 року відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною Договору.

Так, відповідно до п. 4.3 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі фінансового кредиту, ТОВ «Маніфою», договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-комунікаційній системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Оферта, що містить повний текст договору позики, розміщується товариством в особистому кабінеті та надається для вивчення й погодження фізичній особі, яка бажає укласти договір позики.

Відповідно до п.п.2.6. договору, позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.

Договір позики № 2964672 від 16.08.2021 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором v32220.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Як вбачається з листа вих. 2782_241029135922 від 29.10.2024 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів згідно договору з ТОВ «Маніфою» ФК-П-20/05-05 від 2020-07-08, зазначено успішний переказ коштів: 16-08-2021 13:49:15 на суму 1 300, 00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua - 103277389.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 30.04.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 729,10 грн, з яких 1 300,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (за тілом кредиту); 17 429,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Отже, суд доходить висновку про те, що при укладені вищезгаданих кредитних договорів було дотримано умови, порядок та обставини укладення цих договорів, а також погоджено усі їх істотні обставини.

Такі договори є чинними та у встановленому законом порядку оскаржені не були, докази, які б спростовували такі висновки, в матеріалах справи відсутні.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за договорами ТОВ «Коллект Центр» суд зазначає наступне.

Встановлено, що 21.12.2023 було укладено договір факторингу № НІ/11/13-Ф, відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1803581-015 від 01.06.2021 року. Проведення оплати за договором факторингу № НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року підтверджено платіжною інструкцією № 0403670000 від 21.12.2023 року, а перехід права вимоги за договором №1803581-015 від 01.06.2021 року до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр» підтверджено Актом прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за договором факторингу № НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року, складеним 21.12.2023 року, Реєстром прав вимог, який є додатком № 1 до договору факторингу № НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року, Витягом з додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року.

Крім того, 29.12.2021 було укладено договір № 29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2964672 від 16.08.2021 року.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2964672. Перехід права вимоги до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр» підтверджено Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівля-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, складеним 10.01.2023 року, Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, Додатковою угодою № 1 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівля-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, Додатком № 1 до додаткової угоди № 1 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівля-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, складеним 29.12.2023 року, витягом з Додатку № 1 до додаткової угоди № 1 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівля-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 1803581-015 від 01.06.2021 року та за договором № 2964672 від 16.08.2021 року.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що фінансові установи свої зобов'язання за кредитними договорами виконали у повному обсязі, тоді як відповідач, у порушення умов договорів, суму заборгованості не сплачує.

В ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що товариство на даний час є правонаступником стягувачів за укладеними договорами, боржником за якими є відповідач.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованість відповідача за кредитними договорами в загальному розмірі становить 30 405,95 грн, із яких:

- заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1803581-015 від 01.06.2021 у розмірі 11 676,85 грн, з яких: 4 669,05 грн - заборгованість по тілу кредиту; 0,41 грн - заборгованість за процентами; 7 007,39 грн - заборгованість за комісією;

- заборгованість за договором позики № 2964672 від 16.08.2021 у розмірі 18 729,10 грн, з яких: 1 300,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (за тілом кредиту); 17 429,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь увесь вказаний вище розмір заборгованості - у розмірі 30 405,95 грн.

Стороною відповідача зазначені розрахунки не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань та сплати коштів в добровільному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за договорами, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання згідно укладених договорів, заборгованість за договорами не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, як правонаступника первісного кредитора, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн, які він поніс у зв'язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2 422,40 грн при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією № 0515990005 від 23.04.2025. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Приймаючи до уваги наведене, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн із позовними вимогами та вважає вірним часткове стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат - у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами № 1803581-015 від 01.06.2021, № 2964672 від 16.08.2021 в сумі 30 405 (тридцять тисяч чотириста п'ять) грн 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. У стягненні решти суми судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926;

відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 16.09.2025 року.

Суддя Я.К. Левицька

Попередній документ
132217927
Наступний документ
132217929
Інформація про рішення:
№ рішення: 132217928
№ справи: 758/6079/25
Дата рішення: 11.09.2025
Дата публікації: 04.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.09.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 30.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.07.2025 10:00 Подільський районний суд міста Києва
11.09.2025 11:30 Подільський районний суд міста Києва