16.10.2025 Справа № 756/16562/25
Справа № 756/16562/25
1-кс/756/2948/25
16.10.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42025102050000004 від 21.01.2025 за ч. 5 ст. 191 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна,
До провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42025102050000004 - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше грудня 2024 року у заступника начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_5 , та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, виник спільний злочинний умисел, спрямований на розтрату ввірених бюджетних коштів місцевого бюджету, під час здійснення робіт на об'єкті «Реконструкція парку відпочинку в урочищі «Наталка» на користь ПП «Ріалбуд» та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Так, 22.10.02025 КО «Київзеленбуд» на офіційному загальнодержавному веб-порталі державних закупівель https:// prozorro.gov.ua/, опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі за бюджетні кошти UA-2024-10-09-009992-a, предметом якої визначено «Реконструкція парку відпочинку в урочищі «Наталка» в Оболонському районі» (ДК 021:2015: 45454000-4 Реконструкція).
За результатами проведення процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2024-10-09-009992-a, 18.11.2024 між замовником КО «Київзеленбуд» в особі заступника начальника управління капітальних вкладень ОСОБА_5 та підрядником приватним підприємством «Ріалбуд» (код ЄДРПОУ 36432040) в особі ОСОБА_6 , укладено договір підряду №217/11 «Реконструкція парку відпочинку в урочищі «Наталка» в Оболонському районі» на виконання робіт, вартість яких визначено в сумі 20 880 000, 00 грн (з урахуванням ПДВ).
За результатами укладеного вищевказаного договору та додаткової угоди, заступник начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_5 особисто ознайомився з додатками до вказаного договору а саме додатком №1 Календарний графік виконання робіт, додатком №2 Договірною ціною з кошторисними розрахунками, додатком №3 Дефектним актом, додатком №4 Зведеним кошторисним розрахунком інвесторської документації, додатком №5 експертним звітом тобто, останній був обізнаним про марку та характеристики устаткування придбання якого покладено на виконавця робіт, їх назву та вартість.
Реалізуючи свій злочинний умисел, заступник начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з метою розтрати грошових коштів місцевого бюджету, розробили злочинний план, відповідно до якого ОСОБА_5 мав отримати та підписати акт вартості устаткування, придбання обладнання якого покладено на виконавця робіт з маркою та характеристиками устаткування визначеними відповідно до локального кошторису до договору №217/11 від 18.11.2024 та отримати устаткування з іншими характеристиками та маркою, тим самим погодити їх відповідність документації, яка є додатками до договору підряду, з метою проведення подальшої оплати на користь підрядника на підставі вказаного погодженого акту.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, ОСОБА_5 , в кінці грудня 2024 року перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці в порушення посадових обов'язків заступника начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд», зловживаючи своїм службовим становищем, будучи обізнаним про марку та характеристики устаткування придбання якого покладено на виконавця робіт, отримав насосну станцію з характеристиками 2xCS32-200B, що не відповідає локальному кошторису до договору №217/11 від 18.11.2024, та Акт №2 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 25.12.2024 в якому зазначено про передачу замовнику КО «Київзеленбуд» насосної станції НС PRESS-SYSNEM 2xCS40-250B, загальною вартістю 1 094 237, 04 грн (з урахуванням ПДВ), що не відповідає дійсності, та у відповідності до раніше узгоджених домовленостей із невстановленими досудовим розслідуванням особами з прямим умислом корисливим мотивом погодив вказані акти шляхом їх підписання, тим самим виконав усі дії які вважав за необхідне для доведення злочинного умислу до кінця.
В подальшому, 26.12.2024 ОСОБА_5 зловживаючи службовим становищем, спільно з іншими невстановленими на даний час особами, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом вчинили розтрату ввірених бюджетних коштів шляхом перерахування з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого КО «Київзеленбуд» в державній казначейській службі України, на рахунок ПП «Ріалбуд» відкритий в АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 бюджетних грошових коштів на підставі Акт №2 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 25.12.2024 в загальному на суму 4 589 187, 79 грн з яких сума збитку становить 1 094 237,04 грн (з урахуванням ПДВ).
09.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_7 на праві приватної власності належить:
- легковий автомобіль марки «Subaru» модель «Forester» сірого кольору 2013 року випуску (номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 );
- причіп марки «Одисей» модель «5.11» сірого кольору 2019 року випуску (VIN: НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ).
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна, а тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на переконання слідчого, відповідно до вимог ст. 170 КПК України існують достатні підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування арешту може призвести до його реалізації з метою недопущення його можливої конфіскації.
З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна, оскільки наявні ризики відчуження на користь третіх осіб рухомого майна.
Разом з тим, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, розгляд вказаного клопотання без виклику сторони захисту жодним чином не буде порушувати права підозрюваного чи інших осіб.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися. До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_8 , в якій останній просить розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025102050000004 від 21.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170, ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Такий арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
09.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Статтею 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Відповідно до реєстраційних карток транспортного засобу:
- легковий автомобіль марки «Subaru» модель «Forester» сірого кольору 2013 року випуску (номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 );
- причіп марки «Одисей» модель «5.11» сірого кольору 2019 року випуску (VIN: НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, у разі постановлення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 може бути конфісковано, оскільки на праві власності належить підозрюваному, а тому враховуючи, що слідчим доведено існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на розпорядження та відчуження майна будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Втручання держави в право на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону з метою задоволення суспільного інтересу та з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також враховуючи, що обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42025102050000004 від 21.01.2025 за ч. 5 ст. 191 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №42025102050000004 від 21.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- легковий автомобіль марки «Subaru» модель «Forester» сірого кольору 2013 року випуску (номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 );
- причіп марки «Одисей» модель «5.11» сірого кольору 2019 року випуску (VIN: НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ).
Заборонити відчуження та розпоряджання будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1