Справа №:755/22611/14-ц
Провадження №: 6/755/501/25
"26" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про заміну стягувача у виконавчому документі,
Заявник - ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Державний експортно-імпортний банк України», звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі.
На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «ФК «Фінрайт» вказує, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року у справі № 755/22611/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року у розмірі 1 556 187,52 швейцарських франків, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі
1 198 887,63 швейцарських франків, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі
357 299,89 швейцарських франків, та пеню у розмірі 500 000,00 грн. У задоволенні інших вимог АТ «Укрексімбанк» відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року у справі № 755/22611/14-ц рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року змінено в частині розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року станом на 06 лютого 2015 року у розмірі 1 570 873,50 швейцарських франків та 8 747 445,88 грн пені, з яких: 1 199 067,00 швейцарських франків - заборгованість за кредитом, 371 806,50 швейцарських франків - заборгованість за процентами за користування кредитом,
2 754 098,91 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 5 993 346,97 грн - пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту. У задоволенні інших вимог АТ «Укрексімбанк» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 та АТ «Укрексімбанк» задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості за тілом кредиту залишено без змін. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості за процентами за користування кредитом та пені скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» - задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року змінено в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року, яка станом на 06 лютого 2015 року складає 371 806,50 швейцарських франків - борг за процентами та 8 747 445,88 грн пені, з яких:
2 754 098,91 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 5 993 346,97 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за тілом кредиту. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року змінено в частині вирішення позовних вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення процентів за користування кредитом і пені, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний експортно-імпортний банк України» проценти за користування кредитом у розмірі 367 701,68 швейцарських франків та пеню у розмірі 448 286,50 грн. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року залишено без змін.
Рішення у справі набрало законної сили, видано виконавчі листи.
11 липня 2025 року між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «ФК «Фінрайт» укладений Договір № 0026800/2/110725 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого АТ «Укрексімбанк» відступив ТОВ «ФК «Фінрайт» права вимоги за відповідними договорами, до яких, зокрема, входять права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року
№ 28806С134, Іпотечним договором № 28806Z134, посвідченим Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К. в реєстрі за № 1503.
Відповідно до інформації з АСВП відносно ОСОБА_1 зареєстровано виконавче провадження
№ 70858539 у Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсей І.М. (стягувач - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»).
Водночас, у заявника відсутня вичерпна інформація про факти видачі та пред'явлення виконавчих документів з виконання зазначеного рішення суду. При цьому, у заявника відсутня правосуб'єктність щодо виконавчих проваджень з виконання рішення у даній справі, внаслідок чого відсутня можливість з'ясувати зазначені відомості.
З огляду на викладене, просили заяву задовольнити, у виконавчих документах та виконавчих провадженнях з виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року, зміненого рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року, постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року, постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 755/22611/14-ц здійснити заміну сторони в порядку правонаступництва і АТ «Державний експортно-імпортний банк» замінити на його правонаступника - ТОВ «ФК «Фінрайт».
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Дніпровським районним судом міста Києва витребувано з Архіву Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/22611/14-ц.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2025 року заяву про заміну стягувача у виконавчому документі прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 21 жовтня
2025 року на 15 год. 45 хв.
21 жовтня 2025 року судове засідання, призначене на 15 год. 45 хв., знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 26 листопада 2025 року на 15 год. 30 хв.
26 листопада 2025 року сторони у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заінтересована особа - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», у судове засідання свого представника не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Ухвалу про прийняття заяви до розгляду доставлено до електронного кабінету заінтересованої особи 10 жовтня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.
Заінтересована особа - ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Конверти з ухвалою про прийняття заяви до розгляду та повістками про виклик до суду, що направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 повернулися до суду не врученим з відміткою оператора поштового зв'язку «Укрпошта» про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі
№ 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно із вимогами частин третьої, п'ятої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа
№ 755/22611/14-ц за позовом АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року позов АТ «Укрексімбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року у розмірі 1 556 187,52 швейцарських франків, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 198 887,63 швейцарських франків, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 357 299,89 швейцарських франків, та пеню у розмірі 500 000,00 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року змінено в частині розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня
2006 року станом на 06 лютого 2015 року у розмірі 1 570 873,50 швейцарських франків та 8 747 445,88 грн пені, з яких: 1 199 067,00 швейцарських франків - заборгованість за кредитом, 371 806,50 швейцарських франків - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 754 098,91 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 5 993 346,97 грн - пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту. У задоволенні інших вимог АТ «Укрексімбанк» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року касаційні скарги ОСОБА_1 та АТ «Укрексімбанк» задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості за тілом кредиту залишено без змін, рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості за процентами за користування кредитом та пені скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» - задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року змінено в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року, яка станом на 06 лютого 2015 року складає 371 806,50 швейцарських франків - борг за процентами та 8 747 445,88 грн пені, з яких: 2 754 098,91 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 5 993 346,97 грн - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за тілом кредиту. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року змінено в частині вирішення позовних вимог АТ «Укрексімбанк» про стягнення процентів за користування кредитом і пені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» проценти за користування кредитом у розмірі 367 701,68 швейцарських франків та пеню у розмірі 448 286,50 грн. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року залишено без змін.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року по справі
№ 755/22611/14-ц задоволено заяву АТ «Укрексімбанк» про виправлення описки у виконавчому листі по справі, вирішено у виконавчому листі, виданому Дніпровським районним судом міста Києва 06 липня
2020 року по справі № 755/22611/14-ц за позовною заявою АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, читати вірно суму заборгованості за кредитним договором від 19 жовтня
2006 року № 28806С134 (по тілу кредиту) - 1 199 067,00 швейцарських франків.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2022 року про виправлення описки, подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. задоволено, затверджено мирову угоду в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року виправлено описки в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року цивільну справу повернуто до Дніпровського районного суду міста Києва для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо Додатку №1 до затвердженої судом мирової угоди в межах виконавчого провадження
№ НОМЕР_1 з виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року.
Додатковою ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року затверджено умови мирової угоди згідно Додатку № 1 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Серед іншого, Дніпровським районним судом міста Києва та Київським апеляційним судом встановлено, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа
№ 755/22611/14-ц, виданого 06 липня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року № 28806С134.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
11 липня 2025 року між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (Банк) та ТОВ «ФК «Фінрайт» (Новий кредитор) укладено Договір № 0026800/1/290525 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає, а новий кредитор приймає належні банку права вимоги до боржника, а новий кредитор сплачує банку грошові кошти за відступлене йому право вимоги в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1.). Розмір права вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у реєстрі (підпункт 2.1.1). За цим договором новий кредитор в день укладення цього договору набуває усіх прав кредитора за основним договором та договорами забезпечення, відомості про які наведено в Реєстрі, на умовах, що визначені цим договором та які існують у банку на момент їх відступлення новому кредитору, включаючи: належного виконання боржником зобов'язань за основним договором/Договорами забезпечення, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок (пені, штрафів), передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основним договором (пункт 2.2). Усі наявні в банку документи, що підтверджують права вимоги до боржника, а саме: основний договір/договори забезпечення, договори/документи, які підтверджують розмір дебіторської заборгованості передаються банком новому кредитору за Актом приймання -передачі документів (додаток № 2) до цього договору, в день укладення договору. Після підписання та скріплення печатками сторін Акт є невід'ємною частиною договору (пункт 4.1). Додатками до цього договору є Додаток № 1 - реєстр правочинів, права вимоги за якими відступаються, та контрагентів банку за такими правочинами; Додаток № 2 - Акт приймання-передачі документів.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору від 11 липня 2025 року № 26800/2/110725 про відступлення прав вимоги, Реєстр правочинів, права вимоги за якими відступаються, та контрагентів банку за такими правочинами містить відомості про боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від
19 жовтня 2006 року № 28806С134 з додатковою угодою від 19 жовтня 2010 року № 1 та додатковою угодою від 28 лютого 2011 року № 2 (основний договір), та Іпотечним договором від 20 жовтня 2006 року № 28806Z134, посвідчений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегель Л.К., зареєстровано в реєстрі за № 1503, у розмірі 113 287 635,10 грн, а також про боржника ОСОБА_1 на суму 50 000,00 грн щодо авансування витрат виконавчого провадження
№ 70858539 згідно вимоги від 15 березня 2023 року № 337-70858539/23 (дебіторська заборгованість).
Додаток № 2 до Договору від 11 липня 2025 року № 26800/2/110725 про відступлення прав вимоги - Акт приймання-передачі документів до договору від 11 липня 2025 року № 26800/2/110725 про відступлення прав вимоги містить підтвердження, що банк передав, а новий кредитор прийняв оригінали та/або копії документів щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року
№ 28806С134 з додатковою угодою від 19 жовтня 2010 року № 1 та додатковою угодою від 28 лютого
2011 року № 2 (основний договір), та Іпотечним договором від 20 жовтня 2006 року № 28806Z134, посвідчений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегель Л.К., зареєстровано в реєстрі за № 1503.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із зазначеними вимогами заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є окремою підставою процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з підпунктів першого та другого частини першої статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а тому припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Також статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, тобто процесуальне правонаступництво можливо на будь-якій стадії цивільного процесу, а згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією.
Положеннями частин першої та другої статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. При цьому, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 20 листопада
2013 року у справі № 6-122цс13.
Отже, стаття 55 ЦПК України визначає процесуальний порядок правонаступництва та містить положення, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.
У постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18, від
09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним вийнятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 442 ЦПК України.
Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року у справі
№ 2-846/08 (провадження № 61-16235св21).
У частинах першій, другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов'язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.
Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннями статті 55 ЦПК України.
Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбачена статтею
442 ЦПК України.
Аналіз змісту заяви ТОВ «ФК «Фінрайт» свідчить, що заявник просить замінити стягувача у виконавчих листах в порядку статті 442 ЦПК України, що не суперечить чинному процесуальному законодавству.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Фінрайт», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Державний експортно-імпортний банк України», про заміну стягувача у виконавчому документі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 55, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про заміну стягувача у виконавчому документі - задовольнити.
Замінити стягувача - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00032112, адреса місцезнаходження:
вул. Антоновича, буд. 127, м. Київ, 03150), у справі № 755/22611/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 жовтня 2006 року № 28806С134, на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 40997279, місцезнаходження: вул. Дружби народів, буд. 228, корп. Б, м. Харків, Харківська обл., 61183).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 26 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Хромова