Номер провадження 2/754/7672/25
Справа №754/12158/25
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 16 100,00 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи таке рішення:
Стислий виклад позицій сторін
Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" (далі - Позивач), звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором надання грошових коштів у позику № 4086250524 від 25.05.2024. Позивач зазначає, що виконав свої зобов'язання за договором, надавши Відповідачці кошти, проте Відповідачка порушила умови договору, умови повернення позики та сплати процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 100,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 100,00 грн - заборгованість за процентами.
Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати зі сплати судового збору.
Відповідачка своїм правом подання відзиву не скористалася.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі.
Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин неявки. Ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістака надсилалась до електронного кабінета учасника справи у підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Ткож судова повістка надсилалась за адресою місця проживання Відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ). Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Отже, Відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи.
Суд з метою належного інформування Відповідачки вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, інформацію про суд, предмет позову, дату та час судового засідання було надіслано на електронну пошту Відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1 та на її фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставлення.
Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування певних умов. Зокрема, відповідач має бути належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явитися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подати відзив. Також необхідною умовою є відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частини перша та друга статті 280 ЦПК України).
Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
25.05.2024 між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4086250524 у формі електронного документа, підписаного відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". Основні умови Договору: Сума кредиту: 4 000,00 грн (п. 2.3); Строк кредиту: 360 днів (п. 2.5); Процентна ставка: 1,5% в день (п. 2.6.1).
Позивач виконав свої зобов'язання, перерахувавши 25.05.2024 кошти в сумі 4 000,00 грн на платіжну картку Відповідачки, що підтверджується Квитанцією до платіжної інструкції № 19868-1354-110552325, сформованою 25.05.2024 року о 18:01:13 через термінал № 1354 системи "EasyPay" (ВПС "Фінансовий світ").
Згідно з нормами статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією.
У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: - зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; - не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов'язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Отже, зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів Відповідачці, відомості про неї, як про належного утримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
Відповідачка не заперечувала обставини укладання договору та отримання кредитних коштів, тому зважаючи на положення статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" суд визнає квитанцію належним та достатнім доказом переказу грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на користь ОСОБА_1 .
Суд встановив, що Відповідачка порушила умови Договору, не здійснювала погашення кредиту та процентів у повному обсязі та встанолений строк. Водночас Судом встановлено, що Відповідачкою були здійснені заходи, спрямовані на погашення заборгованості, а саме проведені часткові сплати за Договором про надання грошових коштів у позику № 4086250524 від 25.05.2024 на загальну суму 4 040 грн 00 коп., зокрема: 12.07.2024 - 1 800,00 грн; 24.07.2024 - 1 800,00 грн; 25.11.2024 - 440,00 грн. Ці кошти підлягають врахуванню при визначенні остаточної суми боргу.
Суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Позивач нарахував 12 100,00 грн процентів, виходячи зі ставки 1,5% на день, передбаченої п. 2.6.1 Договору. Суд перевірив розрахунок та відповідність процентної ставки вимогам законодавства.
Суд виходить з того, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України "Про споживче кредитування", зокрема, статтю доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %".
Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).
Отже, за загальним правилом норма частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року. Водночас до договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.
Також цим же Законом розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.
У цій справі, що розглядається, кредитний договір був укладений після набрання чинності змін до Закону України "Про споживче кредитування", тому пункт 17 Перехідних положень не може бути застосований до спірних правовідносин. Для нових договорів діє норма частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", тому максимальний розмір денної процентної не може перевищувати 1%.
Водночас умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним (частина п'ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
Тому Суд не бере до уваги розрахунок відсотків, наданий Позивачем, оскільки він ґрунтується на нікчемних умовах договору, та здійснює власний перерахунок в межах максимальної ставки 1% на день. Умови договору (п. 2.6.1) в частині встановлення ставки 1,5% в день суперечать закону та є нікчемними в силу ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Суд здійснив перерахунок процентів, виходячи з максимально допустимої ставки 1% на день, врахувавши положення ст. 534 ЦК України щодо черговості погашення вимог (спочатку проценти, потім тіло кредиту) та сплачені Відповідачкою кошти у розмірі 4 040,00 грн (12.07.2024 - 1 800,00 грн, 24.07.2024 - 1 800,00 грн, 25.11.2024 - 440,00 грн). За розрахунком Суду:
За період користування коштами з 25.05.2024 по 12.07.2024 нараховані проценти склали 1 920,00 грн. Внесений платіж у розмірі 1 800,00 грн (від 12.07.2024) був спрямований виключно на погашення частини процентів, у зв'язку з чим утворився залишок заборгованості за процентами у сумі 120,00 грн, а тіло кредиту залишилося незмінним (4 000,00 грн).
За наступний період з 13.07.2024 по 24.07.2024 додатково нараховано 480,00 грн процентів. Таким чином, сукупний борг за процентами склав 600,00 грн. Платіж від 24.07.2024 у розмірі 1 800,00 грн повністю покрив заборгованість за процентами, а різниця у сумі 1 200,00 грн була зарахована в рахунок погашення тіла кредиту, зменшивши його до 2 800,00 грн.
Надалі за період з 25.07.2024 по 25.11.2024, на залишок тіла кредиту (2 800,00 грн) було нараховано 3 472,00 грн процентів. Останній платіж від 25.11.2024 у розмірі 440,00 грн частково погасив цю суму, залишивши непогашеними проценти у розмірі 3 032,00 грн.
Отже, фактична заборгованість Відповідачки становить 5 832,00 грн, з яких: 2 800,00 грн - тіло кредиту, 3 032,00 грн - відсотки.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач довів порушення Відповідачкою умов договору шляхом неналежного виконання обов'язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів. Натомість Відповідачка не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надала Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також не навела власного контррозрахунку.
Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з розрахунку заборгованості, який зроби суд.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Ціна позову становила 16 100,00 грн. Суд задовольнив вимоги на суму 5 832,00 грн, що становить 36,22% від ціни позову. Тому з Відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 877,39 грн (2 422,40 грн х 36,22%).
Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-282, 1054 ЦК України, Суд -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" (04071, м. Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ: 44127243) заборгованість у загальному розмірі 6 709,39 грн (шість тисяч сімсот дев'ять гривень тридцять дев'ять копійок), яка складається з: 2 800,00 грн - заборгованість за тілом кредитуза Договором № 4086250524 від 25.05.2024; 3 032,00 грн - заборгованість за процентами, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 877,39 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи не з'явилися в судове засідання. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України), 28 листопада 2025 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО