справа № 753/25836/25
провадження № 2-аз/753/9/25
"28" листопада 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.,
при сереретарі Начичко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за матеріалами його позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасувавання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25 березня 2025 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасувавання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25 березня 2025 року, й разом із позовною заявою ним подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.
Заяву обгрунтована вимогами та позицією позову про відсутність правових підстав щодо законності постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25 березня 2025 року, яка є предметом оскарження, й відповідно до відомостей позовної заяви скасована 29.03.2025 року третьою особою, вважаючи, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 28 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протипраною та скасувавання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25 березня 2025 року, залишено без руху та надати строк для усунунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України.
Дана заява розглядається судом без повідомлення учасників справи, що узгоджується із приписами ч.1 ст. 154 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.155 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідчивши матеріали справи та заяви у сукупності, приходить до наступного висновку.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтрересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб"єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов"язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).
Достатньо обгрутнованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов"язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов"язання після паред"явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Водночас, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд, з урахуванням вимог ст.150 КАС України, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням предмету спору та обраного виду забезпечення позову, відсутності обґрунтованих наведених підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та на їх підтвердження належних доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вид пропонованого забезпечення позову, приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню за необґрунтованості.
У позоній заяві позивач вказує про скасування третьою особою 29.03.2025 року оскаржуваної ним постанови від 25.03.2025 року, тобто оскаржуваний позивачем індивідуальний акт скасовано станом на час звернення позивачем до суду.
Суд вважає, що позивач не довів, й не переконав суд, що між сторонами дійсно виник спір, що є наслідком для відмови у заяві.
Обов"язок доказування покладається на сторони.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
При цьому, Європейськи суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейськи суд з прав людини зазнчив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобіганню порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать конституції, або настала подія, наслідки якої будуть незвортніми».
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейськи суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежений є підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про можливість забезпечення позову, суд має встановити факт реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, проте саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідного обгрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.150, 154 КАС України, суд -
У заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протипрваною та скасувавання постанови у справі про адміністративне правпорушення від 25 березня 2025 року, - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.