01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 420/2585/25
адміністративне провадження № К/990/46361/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року
у справі № 420/2585/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ НП в Одеській області, ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», МВС України, ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо незвільнення ОСОБА_1 за п. 64 «б» (через хворобу) Постанови КМУ від 29.07.1991р. №114;
- зобов'язати ГУ НП в Одеській області внести зміни у Наказ №10 о/с від 8.09.2023р. у частині звільнення та звільнити ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ на підставі п.64 «б» (через хворобу) Постанови КМУ від 29.07.1991р. №114;
- визнати протиправною бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» щодо невнесення хвороб які набув ОСОБА_1 під час проходження служби в ОВС з 1.02.1992р. по 11.09.2023р., при медичному обстежені та складані Постанови №33 від 3.11.2023р.;
- зобов'язати ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» внести виправлення у Постанову №33 від 3.11.2023р. з урахуванням періоду проходження служби в ОВС ОСОБА_1 з 1.02.1992р. по 11.09.2023р. на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, врахувати захворювання які були набутті на час звільнення зі служби станом на 11.09.2023р. та описані в Акті обстеження стану здоров'я №23/1658/т від 22.08.2023р. та Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №23/1658/т від 22.08.2023р. Виправлені відомості направити до ГУ НП в Одеській області до відома.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіривши касаційну скаргу позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Так у результаті перевірки зазначеної підстави Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій не застосовували положення нормативно-правового акту щодо якого, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду. Разом з тим, Суд звертає увагу, що Постанова № 375 стосується питань оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину (гострої респіраторної хвороби COVID-19), що не стосується даних правовідносин та свідчить про формальний підхід до зазначення підстав касаційного оскарження.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 420/2585/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська