Справа № 560/9817/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
01 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській, області, викладену у листі №2000-0302-9/104269 від 11.06.2024, про відмову щодо зарахування трудової книжки від 10.06.1982 НОМЕР_1 та періоду перебування на обліку в міському центру зайнятості м. Мелітополь Запорізької області до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати до страхового стажу трудову книжку видану від 10.06.1982 НОМЕР_1 , та період перебування на обліку в міському центру зайнятості м. Мелітополь Запорізької області до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву про перерахування пенсії з обчисленням страхового стажу, та прийняти рішення з урахуванням висновків, суду по даній справі і передати пенсійну справу для виплати до пенсійного органу за місцем фактичного проживання позивача, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 10.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (30 років), при наявному 06 років 04 місяців 28 днів. Не взята до уваги трудова книжка НОМЕР_2 від 10.06.1982, оскільки дата народження власника зазначена не повністю (відсутнє число та місяць) та не зарахований період одержання допомоги по безробіттю з 26.08.2000 по 22.02.2001 не зарахований у зв'язку з тим, що зазначений один наказ на початок та закінчення виплати допомоги.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту Закон №1058- ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Частиною 1 статті 24 Закон № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту Порядок №637), є трудова книжка.
Положеннями пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За змістом пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та закладах від 20.06.1974 № 162 (чинної на момент заповнення трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.06.1982) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 Інструкція №162 визнана такою, що не застосовується.
В силу пункту 2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 до трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Згідно із пунктом 2.18. Інструкції №58 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи, зокрема, безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Тому, точність у написанні дати народження позивачки на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.06.1982 не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні позивачці до страхового стажу періодів роботи відповідно до вказаної трудової книжки, оскільки пунктом 3 Порядку №637 передбачена можливість підтвердження трудового стажу документами, які містять відомості про періоди роботи, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або існування неправильних чи неточних записів про періодів роботи, а не в написанні дати народження.
Також, інформація щодо одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення. Таким чином, неналежне заповнення роботодавцем трудової книжки не може бути підставою для позбавлення позивача права зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у цій трудовій книжці.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи.
Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Трудовим законодавством України не передбачений обов'язок працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Тобто, до страхового стажу слід зарахувати періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.06.1982 та період перебування на обліку в міському центрі зайнятості з 26.08.2000 по 22.02.2001.
Відповідачі не довели правомірність спірного рішення та відсутність у позивачки права на призначення пенсії за віком. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.06.2024 необхідно скасувати.
Разом з тим слід враховувати, що зазначене рішення від 02.02.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте без дослідження поданих позивачем документів.
Відповідач-2 не розглянув заяву позивача від 03.06.2024 в порядку, передбаченому пенсійним законодавством, не дослідив та не надав оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії за віком, тому необхідно зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивачки, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.