Справа № 699/1104/25
Номер провадження 1-кс/699/320/25
щодо відводу
27.11.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025252230000045 за ч. 2 ст. 156 КК України ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 , поданого в інтересах підозрюваного, про зміну запобіжного заходу,
Зазначена заява про відвід обґрунтована тим, що в межах кримінального провадження № 42025252230000045 ОСОБА_3 30 вересня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року змінено ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02 жовтня 2025 року та застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за його місцем проживання в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 листопада 2025 року включно.
17.11.2025 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області було подано клопотання про зміну запобіжного заходу. Однак ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 від 19 листопада 2025 року це клопотання повернуто заявнику.
Копію ухвали захисник отримав 20 листопада 2025 року. Підозрюваному ОСОБА_3 копія цієї ухвали слідчого судді не направлялася і про прийняте рішення підозрюваний у будь-який спосіб судом не повідомлявся.
20.11.2025 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області було повторно подано клопотання про зміну запобіжного заходу.
Слідчим суддею ОСОБА_5 призначено указану справу до розгляду на 15:30 год 24 листопада 2025 року.
Ураховуючи, що процесуального рішення «повернення клопотання заявнику» у кримінальному процесі не передбачено, підозрюваний вважає, що в першому випадку слідчий суддя ОСОБА_6 з формальних причин безпідставно повернув клопотання про зміну запобіжного заходу.
Заявник також зазначає, що у другому випадку слідчий суддя порушив вимоги ч. 4 ст. 201 КПК України, оскільки мав розглянути повторне клопотання про зміну запобіжного заходу протягом трьох днів з моменту його отримання, тобто в період з 20 по 23 листопада 2025 року. Призначення до розгляду повторно поданого клопотання після спливу триденного строку на думку підозрюваного є порушенням встановлених законодавством строків та прямо вказують на навмисне «затягування» розгляду цього клопотання, що, на думку заявника, свідчить про упередженість та необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_5
ОСОБА_3 зазначає, що зволікання слідчого судді з розглядом поданого ним клопотання, свідоме призначення судового засідання поза межами встановленого законом процесуального строку, унеможливило ухвалення законного рішення та досягнення мети зміни щодо особи запобіжного заходу - наблизити підозрюваного до правосуддя, пом'якшивши заходи відповідно до зміни обставин.
З огляду на те, що вказані обставини можуть викликати сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, підозрюваним ОСОБА_3 подану заяву про відвід вказаного слідчого судді від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо нього.
Заяву про відвід було подано до суду 24.11.2025, однак на дату її надходження неможливо було утворити склад суду для розгляду цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.11.2025 заяву про відвід передано на розгляд судді ОСОБА_1 та того ж дня призначено її розгляд.
Учасники про день, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялися належним чином.
Заявник - підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заяву про відвід підтримали та просили її задовольнити. Захисник зазначив, що слідчий суддя міг би розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу і у вихідний день, однак повторно подане клопотання призначено до розгляду поза межами строку, передбаченого законом для розгляду такого клопотання. На думку захисника, ураховуючи постановлення ухвали про повернення першого аналогічного клопотання від 17.11.2025 та не повідомлення про таке непередбачене законом судове рішення підозрюваного, є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Отже, у разі ухвалення будь-якого рішення слідчим суддею ОСОБА_5 , таке судове рішення має бути скасоване через істотне порушення норм КПК України.
Прокурор у судове засідання не з'явився, причини неявки та позицію щодо відводу не повідомив.
Слідчий суддя ОСОБА_5 не скористався правом висловити свою позицію щодо заявленого відводу.
При розгляді питання про відвід суд надає оцінку виключно підставам, які унеможливлюють розгляд слідчим суддею клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42025252230000045, при цьому не вдається до аналізу суті кримінального провадження та не здійснює оцінку правильності та законності постановлених слідчим суддею судових рішень.
Ознайомившись з викладеними доводами заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Так, 17.11.2025 адвокат ОСОБА_4 в якості захисника підозрюваного ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотання про зміну запобіжного заходу щодо останнього.
У межах судової справи № 699/1104/25 (провадження № 1-кс/699/313/25) ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 від 19.11.2025 указане вище клопотання повернуто заявнику.
Зазначене рішення слідчого судді обґрунтоване тим, що захисник ОСОБА_4 не надав будь-яких документів на підтвердження повноважень представляти інтереси/здійснювати захист підозрюваного ОСОБА_3 , лише у примітках до клопотання зазначив, що такі документи знаходяться у матеріалах кримінального провадження.
Також слідчий суддя в ухвалі зазначив про порушення п. 3 ч. 3 ст. 201 КПК України, оскільки до клопотання не було додано підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
З огляду на вказане, на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя, керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, повернув клопотання заявнику, як таке, що подане особою, яка не має права його подавати.
Дійсно положеннями КПК України не передбачено повернення клопотання заявнику. Однак дотримання законності як загальної засади кримінального провадження, яка визначена ст. 7 КПК України, вимагає від слідчого судді/суду перевіряти повноваження учасників кримінального провадження.
Так, відповідно до ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
Отже, КПК України прямо передбачає, що захисник може брати участь у справі лише після підтвердження своїх повноважень. Якщо цього немає - його дії вважаються неналежними, і суд не має права розглядати його клопотання.
Водночас, примітка адвоката ОСОБА_4 про те, що документи на підтвердження його повноважень як захисника підозрюваного знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 42025252230000045, не дають змоги слідчому судді перевірити повноваження захисника, оскільки на теперішній стадії матеріали кримінального провадження перебувають в органі досудового розслідування.
З огляду на викладене, на думку суду, повернення клопотання через відсутність документів, що підтверджують повноваження захисника, не свідчить про упередженість та необ'єктивність слідчого судді.
У подальшому 20.11.2025 з урахуванням раніше виявлених недоліків адвокат ОСОБА_4 повторно звернувся з аналогічним клопотанням про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 .
Слідчий суддя ОСОБА_5 призначив розгляд цього повторного клопотання на 24.11.2025 на 15:30 год, тобто поза межами строку, установленого ч. 4 ст. 201 КПК України.
Разом з тим, необхідно зазначити, що призначення слідчим суддею справи до розгляду з порушенням строку саме по собі не свідчить про його упередженість чи необ'єктивність. Значення мають мотиви та причини такого порушення. Однак, під час розгляду заяви про відвід суд може оцінити лише ті обставини, що підтверджені матеріалами справи та здатні об'єктивно свідчити про можливу упередженість.
За приписами ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з положеннями ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Заявник як на правову підставу для відводу посилається на пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі необхідно визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У заяві про відвід не наведено жодних фактів, які б доводили, що слідчий суддя ОСОБА_5 особисто зацікавлений у ході справи, не зазначено будь-яких його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін кримінального провадження. Не встановлено таких обставин і судом при розгляді заяви.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Ураховуючи прояви необґрунтованого, проте стійкого негативного ставлення з боку підозрюваного та його захисника по відношенню до слідчого судді ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що у стороннього спостерігача може скластися стійка думка щодо упередженості та необ'єктивності вказаного слідчого судді, при здійсненні судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні №?42025252230000045.
За таких обставин заява про відвід слідчого судді підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд
Заяву підозрюваного у кримінальному провадженні №?42025252230000045 за ч. 2 ст. 156 КК України ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 , поданого в інтересах підозрюваного, про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Судову справу № 699/1104/25 (провадження № 1-кс/699/318/25) - передати до канцелярії суду для повторно автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1