Справа № 698/720/25
Провадження № 2/698/377/25
01 грудня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Триліс Я.О.,
представника позивача Лелюхіної В.Ю.,
відповідча ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості: за кредитним договором № 1992316 від 17.02.2020 року у розмірі 10010,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -6500,00 грн.,заборгованість за процентами - 3510,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 1992316 про надання споживчого кредиту, який було підписано електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора М630653. Згідно умов договору сума кредиту складає 6500,00 грн., строк кредиту 30 днів зі встановленою процентною ставкою у розмірі 0,54% в день.
11.09.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, згідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
16.10.2025 року через канцелярію суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 , відповідно до якого він просить суд розглядати справу за його участі.
Ухвалою суду від 16.10.2025 року здійснено перехід з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судовому засіданні 04.11.2025 року відповідач позов не визнав у повному обсязі. Підтвердив, що банківська картка належить йому та надав суду виписку з АТ КБ «ПриватБанк» про надходження грошових коштів по картці № НОМЕР_1 , згідно якої 17.02.2020 року на картку № НОМЕР_1 було зарахування переказу у сумі 6500,00 грн.. Разом з тим заперечував укладення кредитного договору № 1992316 від 17.02.2020 року та отримання кредитних коштів у розмірі 6500,00 грн.. Щодо зарахування переказу на його картку у сумі 6500,00 грн. суду надати пояснень не зміг. Пояснив суду, що його електронна адреса була заблокована. Просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, приходить до наступного.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
Судом встановлено, що 17.02.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 1992316 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 6500,00 грн. строком використання кредиту 30 днів, з датою повернення кредиту 18.03.2020 року, зі зниженою процентною ставкою 0,54% в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення за зниженою процентною ставкою складала 7553,00 грн..
Згідно додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року, сторони погодили графік платежів, зі змісту якого вбачається, що дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 18.03.2020 року, сума кредиту - 6500,00 грн., сума нарахувань процентів - 1053,00 грн., разом до сплати - 7553,00 грн..
У паспорті споживчого кредиту, підписаному 17.02.2025 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , зокрема, зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 6500,00 грн., строк кредитування - 30 днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, спосіб надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної позивачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору. Загальні витрати за кредитом: за зниженою процентною ставкою - 1053,00 грн., за стандартною процентною ставкою - 3510,00 грн. Орієнтовна загальна кредиту для споживача: за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 7553,00 грн., за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 10010,00 грн. Реальна річна процентна ставка: за зниженою ставкою - 197,64%, за стандартною ставкою - 658,80%.
Згідно довідки про ідентифікацію 17.02.2020 о 16:44:09 на номер телефону НОМЕР_2 було відправлено ТОВ «Авентус Україна» одноразовий ідентифікатор М630653.
З довідки ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 18.07.2025 року вих. № 5724-ВП встановлено, що 17.02.2020 року було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» успішний переказ коштів на суму 6500,00 грн., маска картки НОМЕР_3 , код авторизації 495460, номер транзакції - creditplus - НОМЕР_4 .
З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2025 року № 7С6КGAHNTR8FSMIB про надходження грошових коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 встановлено, що 17.02.2020 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було перераховано суму коштів у розмірі 6500,00 грн..
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за договором № 1992316 від 17.02.2020 року, за період з 17.02.2020 року по 10.09.2020 року, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 10.09.2020 року у сумі 10010,00 грн., з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3510,00 грн. - заборгованість за процентами.
11.09.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, згідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1992316 від 17.02.2020 року в сумі 10010,00 грн. за 177 днів прострочення виконання кредитних зобов'язань.
Відповідно до платіжного доручення № 19683 від 11.09.2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заплатило ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти у сумі 1066538,91 грн., призначення платежу: оплата компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п. 7.1 договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року без ПДВ.
Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників від 11.09.2020 року до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року, згідно з вимогами п. 8.3 договору ТОВ «Авентус Україна» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників від 11.09.2020 року кількістю 11807, загальна сума заборгованості 56685518 грн. 65 коп..
Позивачем на адресу відповідача було надіслано досудову вимогу № 19989145 від 12.08.2025 року про дострокове погашення заборгованості за договором № 1992316 від 17.02.2020 року в сумі 10010,00 грн. та повідомлено відповідача, що у разі невиконання їхньої вимоги справу буде передано для проведення процедури примусового стягнення заборгованості. Разом з тим, досудова вимога залишена останнім без реагування.
Таким чином, із матеріалів справи судом встановлено, що договір про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М630653, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено факт укладання спірного правочину між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..
Тому судом критично сприймаються доводи відповідача про те, що він не укладав договір про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року з ТОВ «Авентус Україна».
За умовами зазначеного договору було передбачено надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 6500,00 грн. строком на 30 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджений належним та допустимим доказом, а саме довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2025 року № 7С6КGAHNTR8FSMIB, з якої вбачається, що 17.02.2020 року о 14 год. 45 хв. відповідачу на картку надійшли кредитні кошти, одразу після підписання договору електронним підписом 17.02.2020 року о 14 год. 44 хв.. Крім того, доказів іншого походження коштів, які зараховані відповідачу на картку суду не надано.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 6500,00 грн., які в добровільному порядку відповідачем не були повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло право вимоги.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь процентів у розмірі 3510,00 грн., нарахованих первісним кредитором за період з 17.02.2020 року по 10.09.2020 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5.1 та 1.8.1. договору строк кредиту становить 30 днів. Знижена процентнаставка складає 0,54% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку кредиту надання кредиту, зазначеного у п. 1.4 цього договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою складає 1053,00 грн..
Тобто, строк кредитування згідно договору № 1992316 від 17.02.2020 року закінчився 18.03.2020 року.
Натомість, як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 3510,00 грн. була обрахована за період з 17.02.2020 року по 10.09.2020 року, тобто, поза межами визначеного сторонами строку кредитування, що не відповідає висновкам викладеним, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 р у справі №300/438/18.
При цьому за умовами пунктів 4.1.-4.2 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених у п. 1.4 договору, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п. 4.3. договору.
Разом з тим, згідно наданого позивачем поденного розрахунку заборгованості первісного кредитора, відповідач за період з 17.02.2020 року по 10.09.2020 року не здійснював оплату процентів на рахунок кредитора, у зв'язку з чим, не могло відбутися продовження строку кредитування.
З огляду на викладене, нарахуванню та стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитними коштами за період з 17.02.2020 року по 18.03.2020 року, як передбачено умовами укладеного договору та графіком платежів, що в сумі становить 1053,00 грн..
Щодо застосування строків позовної давності до договору про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року, суд зазначає наступне.
За змістом ст.ст. 256, 257, 258, 259, 261 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, №22083/93, №22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), №66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013 року).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по цивільній справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), зроблено висновок про те, що якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Крім того, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Зазначений карантин введеного з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30.06.2023 року.
Разом з тим, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (який втратив силу 04.09.2025 року) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тюбто, з 24.02.2022 року по 04.09.2025 року перебіг позовної давності був зупинений, і кількість днів, які на 24.02.2022 року залишились до закінчення трирічного строку починають відліковуватись з 05.09.2025 року.
Таким чином, з урахуванням введення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 12.03.2020, а також введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, строк дії якого продовжено по даний час, 3-річний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, не сплив та був продовжений на строк дії такого карантину, а в подальшому зупинений у зв'язку із введенням воєнного стану до 05.09.2025 року, то позивачем позов пред'явлено у межах строку позовної давності, тому в даній справі відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов'язку за договором № 1992316 від 17.02.2020 року, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 7553,00 грн., з яких 6500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 1053,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за їх необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1828,91 грн. (розмір заявлених вимог - 10010,00 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 7553,00 грн. (75,5%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2422,40 грн. (2422,40 х 75,5 % : 100 % = 1828,91).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача надав до суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ «Кредит-Капітал» уклало з АО «Апологет» договір про надання правової допомоги та ордер на надання адвокатом Усенком М.І. правничої допомоги від 02.07.2025 року.
Крім того, надано Акт наданих послуг № 784 від 05.08.2025 року, відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн.
На підтвердження розміру понесених витрат на надання правової допомоги, також надано детальний опис наданих послуг до Акту № 784 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, згідно з яким АО «Апологет» по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1992316 від 17.02.2020 року, відповідач ОСОБА_1 , надано юридичну допомогу ТОВ «Кредит-Капітал» наступного характеру: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год. 30 хв.), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.), погодження правової позиції клієнта у справі (0 год. 30 хв.), складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.), подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.). Усього год. - 6 год. 30 хв..
Проаналізувавши виконаний опис робіт, суд вважає, що такі види правових послуг, як: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та погодження правової позиції клієнта у справі, що не передбачено вимогами закону, як передумова для звернення до суду - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.
Отже, суд виходячи з критерію реальності послуг за надання правової допомоги та розумності її розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка може бути сплачена позивачем є 3000,00 грн..
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, а саме на суму 2265,00 грн. (3000 х 75,5% : 100 % = 2265).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1992316 від 17.02.2020 року в розмірі 7553 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 91 (дев'яносто одну) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн.. 00 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко