справа № 691/1527/25
провадження № 3/691/612/25
27 листопада 2025 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Городище вул.Миру, №77 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянство України, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовець,-
за ст.173 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
встановив :
ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року близько 05 години 00 хвилин в м.Городище по вул.Індустріальній Черкаського району Черкаської області вимазав автомобіль «ВАЗ 2114», який належить ОСОБА_2 , фекаліями.
ОСОБА_1 належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, шляхом надіслання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в судове засідання не з'явився, а тому в силу вимог ст.268 КУпАП, суд, вважає за можливе, розглянути справу у відсутності особи, яка двічі не прибула до суду, та бере до уваги надані до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Представник Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, будучи повідомлений вчасно та належним чином про судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується розпискою про вручення повідомлення, до суду не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду адміністративної справи у його відсутності.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту. Приймаючи рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Як вбачається з матеріалів справи та досліджених судом доказів, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 05 листопада 2025 року Серії ВАД №439880, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.4), потерпілого ОСОБА_2 (а.с.3), протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18 жовтня 2025 року (а.с.2), рапортом від 18 жовтня 2025 року (а.с.5).
Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 за змістом протоколу про адміністративне правопорушення вину визнав, не вперше притягується до адміністративної відповідальності, обрав спосіб вчинення правопорушення, який не узгоджується із принципами моралі, добросусідства, спричинив шкоду потерпілому, для усунення якої вимушений був вживати додаткових дій. З врахуванням віку обвинуваченого, суд мав би виходити із принципу не суворості обраного виду стягнення, проте вище встановлені обставини у справі, вказують, що, суд, має бути при прийнятті рішення об"єктивним і справедливим та своїм рішенням спонукати правопорушника змінити свою поведінку та принципи до загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п'ять) діб, остільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки. З врахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року, яке суд застосовує як джерело права, з метою забезпечення права порушника на ефективне оскарження постанови у справі, постанову звернути до виконання після набрання нею законної сили.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить на час розгляду справи про адміністративне правопорушення 605 грн. 60 коп. і підлягає стягненню в прибуток Держави, остільки згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ст.173, ст.285, ст.294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 5 (п'ять) діб.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь Держави.
Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного приведення до виконання постанови суду.
Копію постанови надіслати, для відому, до Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області та ОСОБА_1 ..
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. М. Савенко