Справа № 570/5269/25
Номер провадження 3/570/2262/2025
25 листопада 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Сидоренко С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20 вересня 2025 року о 04 год. 18 хв. на 139 км а/д Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Hyundai Terracan державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, що підтверджується тестом №8169 від 20.09.2025, результат огляду становить 1.47 проміле, чим порушив п.2.9 а ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В суд для надання пояснень правопорушник не з'явився, хоча про місце і час розгляду матеріалів був повідомлений своєчасно та належним чином.
Від захисника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає, що у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки правопорушник і захисник повідомлялись про час та місце розгляду справи. За клопотаннями захисника справа неодноразово відкладалась. Враховуючи що в справі є достатні дані про обізнаність особи про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також про ознайомлення особи зі своїми правами, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати особисті пояснення особи з приводу події, беручи до уваги встановлені строки розгляду вказаних справ, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Щодо клопотання захисника про зупинення розгляду справи, в якому вона, покликаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, що є підставою для зупинення судового провадження до закінчення його перебування на військовій службі посить зупинити провадження у справі до демобілізації ОСОБА_1 .
Розглянувши подане клопотання, приходжу до такого висновку.
Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.130 КУпАП.
Окрім цього, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався допомогою захисника який в його інтересах має всі можливості подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі.
Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не виливає на процес здійснення судочинства, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
25 листопада 2025 року від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рудницької А.В., надійшло письмове клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В своєму клопотанні адвокат вказує про свою неможливість прибуття в судове засідання до Рівненського районного суду Рівненської області у зв'язку із тим, що захисник знаходиться у іншій місцевості. Тому просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференції.
Розглянувши клопотання захисника та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Аналіз зазначених положень процесуального кодексу дає підстави вважати, що прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності про це клопотання сторони.
Постановлення рішення про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду застосовується із врахуванням обставин, що зазначаються у клопотанні про таку участь. Даний спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв'язку з чим повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим участь сторони в судовому засіданні.
Згідно норм чинного КУпАП, проведення судових засідань по справах про адміністративні правопорушення в режимі відеоконференції не передбачено.
Згідно ст.336 КПК, на яку покликається захисник, зокрема ч.4 ст. 336 КПК, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
Слід зазначити, що клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів надійшло до суду 25.11.2025, а саме у день судового засідання, тобто з порушенням вимог ч.4 ст. 336 КПК України.
Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів слід відмовити.
У своєму клопотанні про закриття провадження у справі, захисник зазначає, що 20 вересня 2025 року о 04 год. 18 хв. на 139 км а/д Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем Hyundai Terracan державний номерний знак НОМЕР_2 не керував, а на території АЗС сидів в автомобілі на водійському сидінні, в той час як водій відійшов.
Зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер відбувся з порушенням його прав, оскільки ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, працівники поліції не здійснювали зупинку транспортного засобу, яким він керував, а тому не мали права проводити такий огляд.
Оскільки відсутня відеофіксація моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та фіксації факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 працівниками поліції, відео, на думку сторони захисту, не є повним, достовірним, та таким, що підтверджує всі фактичні обставини справи, та не може бути визнане належним доказом у справі.
У зв'язку з викладеним, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом тесту газоаналізатора Alcotest № 6810 від 20.09.2025 №8169, відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні; рапортом поліцейського, згідно якого 20 вересня 2025 року о 04 год. 18 хв. на 139 км а/д Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, поблизу с. Ремель Рівненського району, було виявлено транспортний засіб Hyundai Terracan державний номерний знак НОМЕР_2 , який при появі службового автомобіля збільшив швидкість та намагався уникнути зустрічі з працівниками поліції, змінив напрямок руху, раптово заїхав на АЗС "Укрнафта", оскільки в ході спілкування з водієм даного транспортного засобу у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, на що водій погодився, результат огляду становить 1,47 проміле.
Підстав для закриття провадження у справі не вбачається, тому що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, повністю узгоджуються між собою, та які підтверджують вчинення правопорушником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Отже суд вважає доведеним те, що водій порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Отже суд вважає доведеним те, що водій порушив правила дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.
При визначенні виду адміністративного стягнення враховується, що такий вид покарання, як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами забезпечать належний вплив на подальшу поведінку особи та недопущення в подальшому вчинення подібних правопорушень.
Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Сидоренко С.М.