Справа № 569/21582/25
01 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Баланович М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги позову мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 , який був зареєстрований в с.Рясники Гощанського (Рівненського) р-ну Рівненської області, проте на момент смерті проживав в квартирі належній на праві спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина. Нотаріусом було роз'яснено, що відсутні докази спільного проживання разом з спадкодавцем на день смерті останнього.
Ухвалою суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явилася, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у заяві від 06.11.2025 позовні вимоги визнав, не заперечив проти задоволення позову та розгляду справи за його відсутності.
Враховуючи вимоги ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 03.02.2020.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 .
Відповідно до складеного акту від 29.09.2025 ОСОБА_3 з 1998 і по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №5 виданої 29.09.2025 ОСББ «Березовського» ОСОБА_3 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 в період з 1998 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області від 07.10.2025 №127/01-16 роз'яснено ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не подала заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 та не подано докази спільного проживання разом зі спадкодавцем на день смерті останнього. Також з даної відповіді вбачається, що згідно даних спадкового реєстру спадкова справа до майна ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилася.
Отже, реалізація права на спадщину позивачем ОСОБА_1 залежить від встановлення судом факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час його смерті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з положенням ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Позовні вимоги позивача не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає до задоволення.
Таким чином, так як позивачка довела ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх позовних вимог, то позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11-13,81,141,258-260,263-265,353,354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя І.О.Гордійчук