Справа № 120/1132/25
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
01 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Надія-О.Б.В" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Надія-О.Б.В" до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії,
Фермерське господарство "Надія-О.Б.В." звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви із конкретизацію, які саме дії чи бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду та просить відповідача вчинити певні дії; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
03.03.2025 року на виконання вимог ухвали суду представником позивача подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року продовжено строк виконання ухвали суду від 03.02.2025 року на 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали, шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви у якій конкретизувати, які саме дії чи бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку.
25.03.2025 року на виконання вимог ухвали суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву повернуто пособі, яка її подала на підставі п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи положення ст. 311, 312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року у справі №120/3563/22, зобов'язано, Державну податкову службу України повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФГ "НАДІЯ-О.Б.В." №5 від 12.10.2021 року, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
При цьому, рішення суду у справі №120/3563/22 набрало законної сили 16.01.2023 року.
14.06.2024 року Державною податковою службою України розглянуто скаргу позивача на рішення комісії регіонального рівня та прийнято рішення №36305/40823117/2 про залишення скарги без задоволення.
Враховуючи вищезазначене, на думку суду першої інстанції, про порушення своїх прав та законних інтересів позивачу стало відомо 14.06.2024 року.
Однак, суд зазначив, що з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 28.01.2025 року, тобто з пропуском визначеного шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Суд першої інстанції враховуючи те, що позивачем заяву про поновлення строку звернення в зазначений судом строк не подано та не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали звернення до суду у визначений строк, дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, є передчасними, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
За висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 21.06.2022 року по справі №620/3546/18, у постанові від 11.10.2019 року по справі №640/20468/18 рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
- тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Отже, строк звернення до суду з позовом про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 4 статті 122 КАС України і становить 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а в разі використання процедури адміністративного оскарження - 3 місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 року у справі №420/5508/20.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач скористався процедурою оскарження рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 12.10.2021 року, як досудового порядку вирішення спору.
З огляду на те, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної, як досудового порядку вирішення спору, строк звернення до суду становить трьохмісячний строк з дня отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванням Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, судом з'ясовано, що Комісією ДПС України винесено рішення від 14.06.2024 року №36305/40823117/2, яким скаргу Фермерського господарства "Надія-О.Б.В." залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.
Враховуючи вищезазначене, про порушення своїх прав та законних інтересів позивачу стало відомо 14.06.2024 року.
В свою чергу, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
У даному випадку позивач наполягає, що ним не пропущено встановлений 6-місячний строк звернення до суду, оскільки 12 липня 2024 року позовну заяву було подано через відділення Укрпошти. Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України, така дата подання не вважається пропущеним строком.
Це підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті (а.с. 9), згідно з яким позовну заяву направлено 12.07.2024 року, тобто в межах установленого строку. Отже, посилання суду першої інстанції на подання позову 28.01.2025 є помилковим, а підстав для залишення заяви без руху з вимогою подати клопотання про поновлення строку не було.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є передчасними, оскільки суд не надав оцінки поштовому конверту з датою відправлення позовної заяви 12.07.2024 року. Внаслідок цього позовну заяву безпідставно залишено без руху, а згодом - повернуто.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фермерського господарства "Надія-О.Б.В" задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.