Справа № 620/3668/25
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, суддя Виноградова Д.О., у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанови, припису,-
Акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис №05 від 27.02.2025 та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 12.03.2025 УЗС №003 Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний припис є протиправним, оскільки у направленні на проведення заходу не зазначено ні предмет здійснення заходу, ні питання для з'ясування. Крім того, позивача зобов'язано: «Усунути порушення вимог законодавства» в строк 30 днів з моменту отримання припису, натомість окрім вищеперелічених підстав відсутності встановлених в ньому порушень і відсутності допустимих доказів підтвердження встановлених під час перевірки обставин - відсутність конкретики, вказаний припис не може обмежуватися загальними фразами і зводитись до стану декларативної норми. Такими діями суб'єкт владних повноважень, окрім порушення прав суб'єкта господарювання, ще порушує принцип «ефективного захисту» споживачів ( практика ВС у постанові №480/1752/19 від 28.04.2021, №815/132/17 від 23.12.2020, №160/14062/22 від 23.12.2024) Формулюючи такими чином у приписі № 05 зобов'язання, призводить до неможливості АТ «ОТКЕ» правильно прийняти його до виконання, визначити яке саме порушення вимог законодавства треба усунути, у який спосіб і якому колу осіб.
Позивач також зазначає про порушення відповідачем норм чинного законодавства з огляду на те, що в період з 27.06.2024-10.07.2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області на АТ «ОТКЕ» була проведена аналогічна позапланова перевірка за направленням на проведення перевірки від 26.06.2024 №147-п/136, у той час як призначення повторної та проведення такої перевірки прямо заборонено абзацом 13 частини 1 статті 6 Закон №877-V, тому наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 07.02.2025 №47-п та направлення на проведення перевірки від 07.02.2025 №47-п/47 є нікчемними в силу прямої вказівки в законі, перевірка неправомірна і всі прийняті за її результатами процесуальні рішення підлягають скасуванню.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 за погодженням Держпродспоживслужби відповідачем було видано наказ № 47 п від 07.02.2025 про проведення позапланової перевірки АТ «Облтеплокомуненерго» щодо додержання законодавства про захист прав споживачів та направлення на проведення перевірки від 07.02.2025 №47-п/47 посадовими особами: Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області зі строком проведення позапланової перевірки з 23.10.2024 по 05.11.2024 (а.с.82-96, т. 3).
За результатами перевірки складено акт №011 від 26.02.2025, у якому зафіксовано, що у житловому буд. №5 по вул. Чернігівська, м. Бахмач відсутній засіб комерційного обліку. Загальна опалювальна площа (згідно наданої перевіряючому органу позивачем інформації) 7940,21 м2, з них 6818,1 м2 опалюються автономно. Послуги з постачання теплової енергії АТ «Облтеплокомуненерго» надаються споживачам буд. №5 по вул. Чернігівська, м. Бахмач на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (а.с. 97-100, т. 3).
Також відповідачем складено припис від 27.02.2025 №05, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства (а.с.101-102, т. 3).
12.03.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів №003, якою постановлено: за здійснення розподілу обсягів комунальних послуг з порушенням вимог п.1 ч.2 ст.9 та п.2 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п.1, п.2 розділу III «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, застосувати до АТ «Облтеплокомуненерго» штраф у розмірі 109 008,00 грн (сто дев'ять тисяч вісім грн 00 коп) (а.с.102-104, т. 3).
Не погоджуючись з вказаним приписом та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).
За визначенням, що міститься в абз. 2 ст. 1 цього Закон №877: державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до статті 2 Закону №877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною четвертою статті 4 Закону №877 визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті Закону №877-V).
Згідно з частинами першої та другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини третьої та п'ятої статті 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Частиною 6 статті 7 цього ж Закону № 877 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частина 7 статті 7 Закону № 877 визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Так, у зв'язку із введенням з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», пунктом 1 якої вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Разом з тим, 08 березня 2024 року постанову Кабінету Міністрів України №303 доповнено пунктом 41, відповідно до якого протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Як убачається із матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки позивача було колективне звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 щодо порушень законодавства про захист прав споживачів АТ «Облтеплокомуненерго» (а.с. 82-92, т. 3), що відповідає нормам Закону №877-V та спростовує доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення позапланової перевірки.
Щодо повноважень у відповідача на проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері дії Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII (далі - також Закон №2119-VIII), слід зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 16 України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що посадові особи, уповноважені на проведення перевірок та складання актів, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, (далі - також Положення 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема, у сфері здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів: перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 7 Положення 667 передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Так, наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №169 затверджено Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Головне управління підпорядковане Держпродспоживслужбі і є її територіальним органом.
Підпунктом 8 пункту 4 Положення визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів: перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Підпунктом 22 пункту 6 Положення передбачено, що Головне управління має право складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні порушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.
Таким чином, відповідач мав повноваженння на проведення позапланової перевірки АТ «Облтеплокомуненерго» щодо додержання законодавства про захист прав споживачів.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, є безпідставними посилання представника позивача на закононопроєкт №13139 (проєкт Закону про внесення до деяких законів України змін щодо удосконалення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг), оскільки наявність відповідного законопроекту на розгляді у Верховній Раді України не підтверджує відсутність повноважень Головного управління на проведення перевірок у сфері дії Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII та не свідчить про протиправну поведінку відповідача.
Окрім того, законопроєкт на який посилається представник позивача, було подано до Верховної Ради України вже після проведення перевірки та фіксації порушення з боку позивача.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до частини 8 статті 7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Так, матеріали справи свідчать, що за результатами перевірки складено акт №011 від 26.02.2025, у якому зафіксовано, що у житловому буд. №5 по вул. Чернігівська, м. Бахмач відсутній засіб комерційного обліку. Загальна опалювальна площа (згідно наданої перевіряючому органу позивачем інформації) 7940,21 м2, з них 6818,1 м2 опалюються автономно. Послуги з постачання теплової енергії АТ «Облтеплокомуненерго» надаються споживачам буд. №5 по вул. Чернігівська, м. Бахмач на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
При цьому, на виконання вимог Закону №877-V відповідачем складено припис від 27.02.2025 №05, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства.
Разом з тим, посилання позивача на те, що Акт №011, який підписано однією посадовою особою Головного управління, не може нести доказової бази порушень АТ «Облтеплокомуненерго», є безпідставними, з огляду на таке.
Так, Закон №877-V не передбачає можливості зазначення у акті перевірки яких - небудь вимог до суб'єкта господарювання, у тому числі щодо усунення ним виявлених перевіркою порушень тощо, або застосування інших, обов'язкових до виконання заходів, спрямованих на усунення відповідних порушень чи їх наслідків.
Отже, Акт №011 лише слугує засобом фіксації результатів відповідного заходу контролю, офіційного оформлення встановлених перевіркою обставин, виявлених порушень законодавства у відповідній сфері відносин, їх детального опису, а не призводить до зміни чи припинення прав такого суб'єкта, і використовується контролюючим органом як доказове джерело інформації, зокрема під час складання відповідних розпорядчих документів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.06.2020 року у справі № 140/388/19, в якій зокрема зазначено, що чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.
Таким чином, відсутність в Акті №011 підпису одного з перевіряючих контролюючого органу та складеному на його підставі припису №05 від 27.02.2025 не встановлює нечинність (недійсність) цих документів та не скасовує юридичних наслідків перевірки та оформленого за її результатами розпорядчого акту контролюючого органу.
Щодо доводів позивача про заборону проводити повторну перевірку з аналогічними питаннями за участі тих самих перевіряючих протягом одного періоду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до Акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 10.07.2024 №019 Головним управлінням була здійснена перевірка підприємства позивача за зверненням КО-178 від 24.06.2025 було від мешканців по: АДРЕСА_1 ; вул. Героїв України, 32, м. Бахмач; вул. О. Мартинова, 5 м. Бахмач.
Вказане звернення стосувалося правомірності нарахування плати за обігрів місць загального користування, у тому числі, і за тепло потоки у підвальних приміщеннях. Одночасно, піднімалось питання: чому нарахування плати за місця загального користування здійснюють лише споживачі з індивідуальними лічильниками.
Разом з тим, перевірка, за результатами якої прийнято оскаржуваний припис та постанова, було проведена за зверненням КО-27 від 04.02.2025 від мешканці по: АДРЕСА_1 , яке стосувалося порушення позивачем формул 10, 11, 12 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, останнє звернення, що стало підставою для проведення спірної перевірки, підписано більше ніж п'ятдесятьма особами.
Також є безпідставним посилання позивача на перевірку за зверненням КО-274 від 23.09.2024, яке було від мешканців по: вул. Чернігівська, 17, селище Сосниця, оскільки в зазначеній перевірці були інші скаржники та інший населений пункт, що не стосуються даної справи.
Таким чином, доводи позивача про те, що проведена перевірка була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування припису, винесеного за результатами такої перевірки.
Щодо доводів позивача про те, що в приписі №05 від 27.02.2025 не зазначено яким чином усунути виявлені порушення, а тому оскаржуваний припис не відповідає формі рішення та підлягає скасуванню, то колегія суддів вважає їх безпідставини, оскільки зі змісту самого припису чітко вбачається суть виявлених порушень та спосіб їх усунення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, то таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення, а прийняте не за формою рішення варто розцінювати як рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Щодо порушень, виявлених відповідачем під час перевірки, слід зазначити наступне.
Як зазначалося вище, на підставі колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 за погодженням Держпродспоживслужби відповідачем було видано наказ № 47 п від 07.02.2025 про проведення позапланової перевірки АТ «Облтеплокомуненерго» щодо додержання законодавства про захист прав споживачів та направлення на проведення перевірки від 07.02.2025 №47-п/47 посадовими особами: Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області зі строком проведення позапланової перевірки з 23.10.2024 по 05.11.2024.
Так, у ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що у житловому буд. АДРЕСА_1 відсутній засіб комерційного обліку. Загальна опалювальна площа 7940,21 м2, з них 6818,1 м2 опалюються автономно. Послуги з постачання теплової енергії АТ «Облтеплокомуненерго» надаються споживачам буд. №5 по вул. Чернігівська, м. Бахмач на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021р. (далі - Договір), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Постанова 830).
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Рішенням виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 29.09.2023 №182 встановлено норму споживання послуги з постачання теплової енергії на потреби споживачів м. Бахмач на опалювальний період 2023-2024, що надається Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» в житлових будинках, які не оснащені комерційними приладами обліку теплової енергії 0.152Гкал/м2.
Рішенням виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 29.10.2024 №204 встановлено норму споживання послуги з постачання теплової енергії на потреби споживачів м. Бахмач на опалювальний період 2024-2025, що надається Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» в житлових будинках, які не оснащені комерційними приладами обліку теплової енергії 0.146Гкал/м2.
У відповідності до п. 12 Договору у разі коли будинок на дату укладення договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.
Аналогічна вимога міститься в п. 20 Постанови 830.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 відповідно до статті 10 Закону №2119-VIII, пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ №315, яким затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика №315).
Методика №315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів (пункт 1 Методики).
Відповідно до розділу III Методики №315 загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді (Qопбуд) визначається так: за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності; розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку (Qопбуд.розр) відповідно до розділу XI цієї Методики; розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу.
Так, дані формули 10 та 11 розділу III Методики №315 передбачають, як розраховується «Нормативне теплове навантаження (Qбуд.норм) будівлі/будинку» та «Фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді».
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що нормативне теплове навантаження у будинку АДРЕСА_1 розраховувалось позивачем математично, виходячи із формул 8 та 9 розділу III Методики №315.
Таким чином, обсяг спожитої теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у будинку №5 по вул. Чернігівська, м. Бахмач у 2023-2024 та у 2024-2025 опалювальних періодах (Qбуд.норм) визначено позивачем з порушенням вимог п. 1, п. 2 розділу III Методики №315, а саме не у відповідності до формул 10, 11 розділу III Методики №315.
Враховуючи, що позивачем неправомірно визначався обсяг спожитої у будинку теплової енергії, чим порушило вимоги п. п. 24, 32 Правил №830, п.1 ч. 2 ст. 9, п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п. 1, п. 2 розділу III Методики № 315, ч. 1. ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 14, 15, 16 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» відповідачем відносно АТ «Облтеплокомуненерго» правомірно винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 12.03.2025 УЗС №003.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема: 1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшо вірного висновку, що посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області при проведенні заходу державного нагляду (контролю) та оформленні матеріалів перевірки діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому рішення, прийняті за результатами такої перевірки, є обґрунтованими та законними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Мельничук В.П.
Повний текст виготовлено: 01 грудня 2025 року.