Справа № 580/1068/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.11.2024 нарахування та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 р. адміністративний позов задоволено повністю.
На виконання вказаного рішення Черкаським окружним адміністративним судом представнику позивача було видано виконавчі листи.
Згодом, до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, подати звіт про виконання рішення суду по справі №580/1068/25.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач не виконує належним чином. Також вказав, що відповідачем після здійсненого перерахунку пенсії на виконання рішення суду знову не виплачується підвищення до пенсії. На даний час позивач отримує пенсію без підвищення, що свідчить про невиконання відповідачем рішення суду.
До суду першої інстанції від відповідача надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду по справі №580/1068/25, в якій він просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви в повному обсязі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду в адміністративній справі №580/1068/25.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, прийняти нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з січня 2025 року відповідач безпідставно не виконує рішення суду щодо виплати позивачу підвищення до пенсії згідно із ст.39 Закону №796-ХІІ.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що у суду не має підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, оскільки обмеження виплати постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 не було предметом розгляду у справі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Між тим, зміст поданої заяви фактично зводиться до незгоди заявника з діями Пенсійного фонду України щодо припинення виплати йому підвищення до пенсії як непрацюючій особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, з 01.01.2025 у визначеному судовим рішенням розмірі, що обумовлено застосуванням відповідачем приписів ст.45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» від 27.12.2024 № 1524.
Водночас, слід зауважити, що з 01.01.2025 змінились обставини, з якими пов'язана виплата вищевказаного підвищення (доплати) до пенсії та її розмір відповідно до ст.45 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), в якій зазначено:
«Установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1986 до 01.01.1993, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею».
Тобто, з набранням чинності Законом №4059-IX змінено правове регулювання правовідносин, які були внормовані статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Отже, вказані норми законодавства і те, що дії (бездіяльність) відповідача щодо виплати позивачу такого підвищення (доплати) до пенсії з 01.01.2025 не були предметом спору в даній справі, свідчать лише про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, які мають вирішуватися судом по суті у новому спорі.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення суду здійснило перерахунок пенсії позивачу, зокрема з 01.11.2024 по 31.12.2024 - 10186,20 грн. в тому числі щомісячна доплата по рішенню суду (3028,00 грн. *2) - 6056,00 грн. нарахована позивачу, що не є спірним згідно заяви.
Однак, з 01.01.2025 позивачу виплачується доплата як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ в розмірі 2361,00 грн. у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення».
Таким чином, рішення Черкаського окружного адміністративного суду у даній справі в частині перерахунку та виплаті пенсії з 01.11.2024 виконане.
Зважаючи на відсутність доказів на підтвердження того, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 р. у справі №580/1068/25 відповідачем протиправно не виконується, враховуючи, що припинення виплати підвищення до пенсії позивачу у визначеному судовим рішенням розмірі зумовлене зміною правового регулювання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виникнення між сторонами нових правовідносин, які не були предметом дослідження у цій справі.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк