Справа № 640/3991/22 Суддя (судді) першої інстанції: Зеленов А.С.
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ХОЛДИНГ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ХОЛДИНГ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення №3509163/37402189, №3509162/37402189, №3509157/37402189, №3509155/37402189, №3509152/37402189, №3509159/37402189 від 10.12.2021 Головного управління ДПС у Київській області (відокремленого підрозділу) про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 01.07.2021, № 2 від 05.07.2021, № 3 від 06.07.2021, № 4 від 08.07.2021, № 5 від 12.07.2021 та № 9 від 14.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.07.2021, № 2 від 05.07.2021, № 3 від 06.07.2021, № 4 від 08.07.2021, № 5 від 12.07.2021 та № 9 від 14.07.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ХОЛДИНГ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ» днем її фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність винесених контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на надання позивачем до контролюючого органу відповідних усіх необхідних для реєстрації первинних документів, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення прийнято протиправно та мають бути скасовані.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою службою України, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подані апеляційні скарги.
Державна податкова служба України в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також апелянт наголошує, що заявлений позивачем спосіб захисту про зобов'язання ДПС України зареєструвати датою подання податкові накладні суперечить порядку реєстрації та є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, тому не можу бути задоволено судом.
Апеляційна скарга Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції не враховано суті встановлених порушень, що полягають у зупиненні та подальшій відмові у реєстрації спірних податкових накладних. ГУ ДПС у Київській області звертає увагу суду, що позивачем до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, надано не повний пакет документів.
Щодо вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні апелянт зазначає, що це є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025, від 20.08.2025 та від 15.09.2025 відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ХОЛДИНГ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 37402189 та знаходиться за адресою: 03028, Україна, місто Київ, вулиця Велика Китаївська, будинок, 59, офіс, 2, має статус платника податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є (КВЕД 41.20) Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Між Товариством «УКРАЇНСЬКИЙ ХОЛДИНГ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТІВ» та КП з ПЗЖБ «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» укладений підрядний договір № 4/1138 від 19.10.2016.
За цим договором підрядник (Товариство) зобов'язується виконати роботи з будівництва житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліта центр» по провулку Платонівському у Солом'янському районі м. Києва. Оплата за виконані будівельні роботи здійснюється у безготівковій формі, що підтверджується відповідним платіжним дорученнями.
Також, між Товариством та ТОВ «УХПБ-КИЇВ» 14.04.2021 укладений Підрядний договір № 14/04 на виконання комплексу робіт з реконструкції об'єктів Київського зоологічного парку загальнодержавного значення на просп. Перемоги, 32 у Шевченківському районі м. Києва. Оплата за виконані будівельні роботи здійснюється у безготівковій формі, що підтверджується відповідним платіжним дорученнями.
За результатами здійснених господарських операцій позивачем направлені податкові накладні № 1 від 01.07.2021, № 2 від 05.07.2021, № 3 від 06.07.2021, № 4 від 08.07.2021, № 5 від 12.07.2021 та № 9 від 14.07.2021 на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних. Однак, реєстрація вказаних вище накладних зупинена згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Позивачем 07.12.2021 відправлено повідомлення № 1 та № 2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.
Проте, рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, №3509163/37402189, №3509162/37402189, №3509157/37402189, №3509155/37402189, №3509152/37402189, №3509159/37402189 від 10.12.2021 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 01.07.2021, № 2 від 05.07.2021 № 3 від 06.07.2021, № 4 від 08.07.2021, № 5 від 12.07.2021 та № 9 від 14.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням копій первинних документів.
Підставою для відмови реєстрації податкових накладних зазначено «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями товариство направило до Державної податкової служби України скарги в яких вказало про неправомірність дій з боку відповідача-1 щодо відмови в реєстрації ПН № 1 від 01.07.2021, ПН № 2 від 05.07.2021, ПН № 3 від 06.07.2021 ПН № 4 від 08.07.2021, ПН № 5 від 12.07.2021 та ПН № 9 від 14.07.2021.
Рішеннями №61736/37402189/2, №61693/37402189/2, №61683/37402189/2, №61703/37402189/2, №61732/37402189/2 та № 61688/34702189/2 від 30.12.2021 Державна податкова служа України залишила скарги без задоволення.
Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 27 червня 2025 року.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації спірної податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Проте, матеріали справи не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на зазначеній підставі, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.
Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Водночас позивачем до контролюючого органу надані повідомлення № 1 та № 2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.
Водночас комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, належним чином не розглянуто подані документи, не співставлено подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації відповідні рішення відповідача не містять конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме первинних документів не вистачає для реєстрації податкових накладних та прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
В оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних № 1 від 01.07.2021, № 2 від 05.07.2021 № 3 від 06.07.2021, № 4 від 08.07.2021, № 5 від 12.07.2021 та № 9 від 14.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних
Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У постанові від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
У свою чергу, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Щодо посилання апелянтів на постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №810/2958/17, від 31.03.2020 у справі №826/26222/15, слід зазначити, що дані судові рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.
Щодо посилання апелянтів на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №260/7542/23 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №580/10815/23, слід зазначити, що дані судові рішення, відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, їх висновки не є обов'язковими для врахування.
Щодо доводів апелянтів про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає таке.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 01.07.2021, № 2 від 05.07.2021, № 3 від 06.07.2021, № 4 від 08.07.2021, № 5 від 12.07.2021 та № 9 від 14.07.2021 датою їх фактичного подання.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №640/3991/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді Т.Р.Вівдиченко
О.В.Карпушова