Справа № 640/32325/20 Суддя (судді) першої інстанції: Юзьків Микола Іванович
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова спілка» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова спілка» звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві:
від 17.11.2020 р. № 2143059/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 17.01.2020 року;
від 17.11.2020 р. № 2143061/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 21.01.2020 року;
від 17.11.2020 р. № 12143062/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 21.01.2020 року;
від 17.11.2020 р. № 2143058/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 21.01.2020 року;
від 17.11.2020 р. № 2143065/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 21.01.2020 року;
від 17.11.2020 р. № 2143064/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 22.01.2020 року;
від 17.11.2020 р. № 2143063/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 7 від 31.01.2020 року.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова спілка» №1 від 17.01.2020, №2 від 21.01.2020, №3 від 21.01.2020, №4 від 21.01.2020, №5 від 21.01.2020, №6 від 22.01.2020, №7 від 31.01.2020 датою їх фактичного подання, а саме 06.02.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариством надано контролюючому органу всі передбачені законом та достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних документи на підтвердження реальності господарських операцій. Також наголошує, що контролюючим органом порушено вимоги нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, оскільки під час зупинення спірних податкових накладних ним не зазначено конкретного переліку документів, яких необхідно для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, також в порушення чинного законодавства, не з'ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ'єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку п.5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК затвердженого постановою КМУ №1165.
Апелянт звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, за висновком якого дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з'ясування обставин справи та призводить до безпідставного розширення предмету доказування.
Щодо вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні апелянт зазначає, що це є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.
Посилаючись на такі та інші аргументи, Головне управління ДПС у м. Києві просить задовольнити апеляційну скаргу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 та від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «Торгівельно-промислова спілка» зареєстровано 20.10.2003, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.12.2007, номер запису: 1 074 120 0000 028182.
Підприємство взято на облік як платника податків ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, дата взяття на облік: 03.02.2004, дата реєстрації платником ПДВ 25.02.2008, ІПН 327111326592.
Види діяльності ТОВ «ТПС» за КВЕД 2010: діяльність приватних охоронних служб (основний); обслуговування систем безпеки; електромонтажні роботи; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним; роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; комп'ютерне програмування; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; агентства нерухомості; діяльність у сфері права; консультування з питань комерційної діяльності й керування; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; установлення та монтаж машин і устаткування.
ТОВ "ТПС" здійснює діяльність у сфері охоронних послуг на підставі постійної Ліцензії МВС України на охоронну діяльність серії АЕ № 262798 від 24.07.2013.
Послуги з охорони об'єктів Замовникам послуг (покупцям послуг) надаються на підставі відповідних договорів про охорону об'єкту(ів), а вартість послуг визначається за домовленістю сторін залежно від кількості постів охорони, режиму охорони та специфіки об'єкту.
Так, між позивачем та ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" укладено ряд договорів про охорону об'єкту(ів), у яких вартість послуг визначено за домовленістю сторін залежно від кількості постів охорони, режиму охорони та специфіки об'єкту, зокрема: № 113/02-18 від 16.02.2018 на суму 212 773,73 грн з ПДВ; №124/08-19 від 31.08.2019 на суму 26 551,00 грн з ПДВ; №125/08-19 від 31.08.2019 на суму 32 452,00 грн з ПДВ; №126/10-19 від 01.10.2019 на суму 61 989,00 грн з ПДВ; №127/10-19 від 01.10.2019 на суму 75096,00 грн з ПДВ; №128/10-19 від 01.10.2019 на суму 30 992,00 грн з ПДВ; №129/10-19 від 01.10.2019 на суму 29 800,00 грн з ПДВ.
У лютому 2020 року Товариством направлено засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:
від 17.01.2020 № 1 на суму 61 984,00 грн, сума ПДВ - 10 330,67 грн,
від 21.01.2020 № 2 на суму 75 096,00 грн, сума ПДВ - 12 516,00 грн,
від 21.01.2020 № 3 на суму 32 452,00 грн, сума ПДВ - 5 408,67 грн,
від 21.01.2020 № 4 на суму 30 992,00 грн, сума ПДВ - 5 165,33 грн,
від 21.01.2020 № 5 на суму 29 800,00 грн, сума ПДВ - 4966,67 грн,
від 22.01.2020 № 6 на суму 26 551,00 грн, сума ПДВ - 4 425,17 грн,
від 31.01.2020 № 7 на суму 212 773,73 грн, сума ПДВ - 35 462,29 грн.
До Товариства 07.02.2020 надійшло повідомлення (квитанція № 1) про зупинення реєстрації податкових накладних №1-7. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено наступне: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної … Додатково повідомляємо: показник «D» = 9,9698%, «Р» = 0".
На виконання п. 56.23. ст. 56 Податкового кодексу України Товариство 11.11.2020 по кожній податковій накладній засобами телекомунікаційного зв'язку направлено на адресу ГУ ДФС у м. Києві "Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК".
Однак, Комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: від 17.11.2020 № 2143059/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 17.01.2020; від 17.11.2020 № 2143061/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 21.01.2020; від 17.11.2020 № 12143062/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 21.01.2020; від 17.11.2020 № 2143058/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 21.01.2020; від 17.11.2020 № 2143065/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 21.01.2020; від 17.11.2020 № 2143064/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 22.01.2020; від 17.11.2020 р. № 2143063/32711131 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 7 від 31.01.2020.
Підставою для відмови реєстрації податкових накладних зазначено «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
При цьому в графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" будь-яка інформація відсутня.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та прийнятими ним рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач 25.11.2020 звернувся з відповідними скаргами за вих. № № 56/11-20, 57/11-20, 58/11-20, 59/11-20, 60/11-20, 61/11-20, 62/11-20 до Державної податкової служби України, однак рішеннями від 02.12.2020 у задоволенні скарг відмовлено.
Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 15.05.2025.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації спірної податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Проте, матеріали справи не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на зазначеній підставі, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.
Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Водночас позивачем до контролюючого органу надані разом із письмовими поясненнями копії документів, які стосуються господарських операцій, щодо яких складено спірні податкові накладні. Позивач надав Головному управлінню ДПС у м. Києві документи, які підтверджують надання послуг з охорони об'єктів замовнику на підставі відповідних договорів про охорону об'єкту(ів), документи щодо наявності відповідного штату працівників та виплати їм заробітної плати та сплати ПДФО, ЄСВ та військового збору.
Крім того, платник податків надав обширні пояснення з посиланням на первинні бухгалтерські документи про його діяльність та наявність матеріальних та трудових ресурсів, залучених до надання послуг з охорони об'єктів. Будь-яка невідповідність у вказаних документах контролюючим органом не виявлена.
Водночас комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, належним чином не розглянуто подані документи, не співставлено подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації відповідні рішення відповідача не містять конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме первинних документів не вистачає для реєстрації податкових накладних та прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
В оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 17.01.2020, №2 від 21.01.2020, №3 від 21.01.2020, №4 від 21.01.2020, №5 від 21.01.2020, №6 від 22.01.2020, №7 від 31.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних
Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У постанові від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
У свою чергу, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Що ж стосується посилань апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі № 0940/1240/18 щодо неможливості дослідження судами попередніх інстанцій первинних документів, які не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки це призводить до безпідставного розширення предмету доказування, то колегія суддів зазначає, що такі висновки сформовані Верховним Судом не внаслідок того, що судами прийнято до уваги документи, подані платником податків на підтвердження неправомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН, а через те, що в ході розгляду справи контролюючий орган обґрунтовував правомірність оскаржуваного рішення не тими документами, які були в нього на момент прийняття рішень, а тими, що отримав разом із позовом, тобто змінив підстави прийняття оскаржуваних рішень вже в ході судового розгляду справи, що є неприпустимим та не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, всі документи, досліджені колегією суддів, були надані позивачем на вимогу контролюючого органу та покладені в основу спірного рішення.
Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні №1 від 17.01.2020, №2 від 21.01.2020, №3 від 21.01.2020, №4 від 21.01.2020, №5 від 21.01.2020, №6 від 22.01.2020, №7 від 31.01.2020 датою їх фактичного подання 06.02.2020 року не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №640/32325/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді Т.Р.Вівдиченко
Є.І.Мєзєнцев