Справа № 640/28963/21 Головуючий у 1 інстанції: Горобцова Я.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
18 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Данилюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправними і скасування рішень в частині, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі - КДКА м. Києва), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, в якому просив:
- визнати протиправними і скасувати п. п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153;
- визнати протиправними і скасувати рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 №81;
- визнати протиправними і скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 21.09.2020 №81. Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 02.09.2021 №585. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 02.09.2021 №585 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення КДКА м. Києва № 585 від 02.09.2021 про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що рішенням Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення Ради адвокатів України №53 від 11.06.2016 є чинним, не скасованим та не зміненим. Таким чином, апелянт зазначає, що здача в іспиту па право на заняття адвокатською діяльністю позивачем у КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) не могло породжувати правових наслідків для набуття особою право на заняття адвокатською діяльністю. З огляду на викладене, апелянт вважає, що КДКА м. Києва правомірно встановила наявність неправдивих відомостей в поданих документах ОСОБА_1 та, як наслідок, прийняла рішення про припинення права па заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .
Також, не погодившись із рішенням суду, відповідач - Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 року не відповідає критерію юридичної значимості, не є остаточним рішенням з порушеного в ньому питанні, а відтак не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його права та не породжує для нього будь-яких обов'язків, тобто не є актом, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Також, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 року прийнято па підставі Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва, затверджених рішенням Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 року, яке є чинним та законним. Апелянт вказує, що Рада адвокатів України, у відповідності до приписів Закону № 5076-VI, Статуту НААУ та Положення про РАУ, наділена достатніми повноваженнями для прийняття рішення від 21.09.2020 року № 81. Також, апелянт посилається на дискреційні повноваження Ради адвокатів України, як органу адвокатського самоврядування.
15 липня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Також, 15 липня 2025 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 28.10.2015 склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про що йому видано свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії №0004201 від 09.11.2015, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва.
В подальшому, ОСОБА_1 пройшов стажування та 09 червня 2016 року успішно склав іспит, у зв'язку із чим Радою адвокатів міста Києва прийнято рішення від 09.06.2016 №50 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
30 червня 2016 року ОСОБА_1 склав присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №005777 від 30.06.2016.
На виконання і в порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, 11.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Ради адвокатів м. Києва із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України. При цьому, позивачем було надано, передбачені п. 3.2. Порядку №26, документи та сплачено внесок на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування відповідно до вимог діючого законодавства.
За результатами вказаного звернення помічником Голови Ради адвокатів м. Києва, на якого покладено обов'язок здійснення функцій адміністратора бази даних Єдиного реєстру адвокатів України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України на Першому рівні, 11.07.2016 до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України були внесені необхідні відомості щодо ОСОБА_1 , як адвоката, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №004540 від 11.07.2016 (час формування витягу 10:38), виданим Радою адвокатів міста Києва.
Відомості про ОСОБА_1 містилися на офіційному сайті Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням на офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України: http://erau.unda.org.ua/profile/50932.
Разом з тим, у вересні 2016 посадовими особами НААУ, РАУ дані у Єдиному реєстрі адвокатів України стосовно адвоката ОСОБА_1 були вилучені з відкритого доступу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року у справі №826/1765/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року, визнано протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/). Зобов'язано Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/).
Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України прийнято рішення від 14 грудня 2018 року №227 «Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 », згідно з яким, керуючись ст. 17, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, яким скасовано рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 року №50 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, визначивши, що витяг з Єдиного реєстру адвокатів України може бути сформований адміністратором Першого рівня та/або адміністратором Другого рівня виключно після підтвердження адміністратором Другого рівня відомостей про адвоката в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України з відображенням на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, всі інші випадки є наданням недостовірної інформації, про що прийняти окреме рішення Ради адвокатів України. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатів регіонів, а також адвоката ОСОБА_1, розмістивши також оголошення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року у справі №640/2600/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 14.12.2018 року № 227 "Про скасування рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 року № 50 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №156 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва".
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №640/2600/19 касаційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 640/2600/19 скасовано у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва». Позовну заяву ОСОБА_1 у цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 640/2600/19 залишено без змін.
Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийняла рішення від 21 вересня 2020 року №81 «Про відомості а ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30 червня 2016 року)».
Даним рішенням від 21 вересня 2020 №81 року Рада адвокатів України встановила, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50. Доручено Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50 з порушенням чинного законодавства України, направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи №826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ОСОБА_1 , а також опублікувати його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Рішення мотивоване тим, що рішенням Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспитів, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ № 000420 від 09 листопада 2015 року видане на ім'я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМДКА не є у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належним суб'єктом його видачі.
Радою адвокатів України, встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).
Радою адвокатів України, визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і здійснювала організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Рішення Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року є чинним, не скасованим та не зміненим.
У рішенні від 21 вересня 2020 року №81 вказано, що приписами статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі, зокрема, встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
Право на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» припиняється з дня прийняття кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 5 частини першої статті 32 Закону, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
Право на заняття адвокатською діяльністю, припинене з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 32 Закону, поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Припинення права особи на заняття адвокатською діяльністю має наслідком припинення такої діяльності та права особи на участь у роботі органів адвокатського самоврядування.
Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 21 вересня 2020 року №81, з огляду на наведене, заслухавши позицію доповідача, пропозиції та зауваження членів Ради адвокатів України, виходячи з повноважень здійснення контролю за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та з метою зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/1765/18, раніше прийнятих рішень Ради адвокатів України, керуючись статтями 17, 32, 55, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України, Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України було прийнято оскаржуване рішення №81 від 21.09.2020.
В подальшому, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва прийняла рішення від 02 вересня 2021 року №585, яким вирішила припинити право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року на підставі рішення №50, у зв'язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ №000420 від 09 листопада 2015 року за підписом Голови КДКА міста Києва ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код. 21707287, відомості які містяться в свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 року.
Відповідно до вказаного рішення КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585, встановлено, що 27.10.2020 року до КДКА м. Києва надійшов лист Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 у відповідності до пункту 5 частини першої статті 32 Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність». Лист - скарга зареєстрована за №01/1747-3/35-21 від 27.10.2020 року, ОСОБА_1 належним чином повідомлено про подання з додатковими матеріалами; 11.06.2021 року ОСОБА_1 надано письмові пояснення щодо змісту подання.
Згідно рішення КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585, у поданні зазначено, що 27.10.2020 за вх. №01/1747-3/35/21 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від Національної асоціації адвокатів України вих. № 1628/0/2-20 від 27.10.2020 на виконання рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30 червня 2016 року)» надійшла заява (скарга) із додатками з проханням вирішення питань щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .
Рішенням Ради адвокатів України №81 від 21.09.2020 «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30 червня 2016 року)», виходячи з повноважень здійснення контролю за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та з метою зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/1765/18, раніше прийнятих рішень Ради адвокатів України, керуючись статтями 17, 32, 55, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України, Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України встановлено, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50.
Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П. за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30 червня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року №50 з порушенням чинного законодавства України, доручено направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи №826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .
У рішенні КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585 вказано, що в ЄРАУ міститься відкрита інформація про ОСОБА_1 , як адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09 червня 2016 року. ОСОБА_1 , обліковується у Раді адвокатів міста Києва.
Рада адвокатів України, зазначала, що з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів утворюється Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
Рішенням Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
У рішенні КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585 вказано, що свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ №000420 від 09 листопада 2015 року видане на ім'я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМДКА не є у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належним суб'єктом його видачі.
Згідно рішення КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585, Радою адвокатів України, встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).
Радою адвокатів України, визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і здійснювала організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року є чинним, не скасованим та не зміненим.
Також, у рішенні КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585 зазначено, що порядок роботи КДКА м. Києва з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедура розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом визначає Регламент КДКА регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України № 268 від 17 грудня 2012 року, зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4.6 Регламенту, КДКА регіону питання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у разі встановлення факту надання особою недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України відноситься до КДКА складом дисциплінарної палати за участю Голови КДКА.
Підпункт 5.1.1. Регламенту КДКА регіону, зокрема, наділяє Голову КДКА повноваженнями проводити попередній розгляд документів, які надійшли до КДКА для вирішення питання про їх розгляд КДКА або окремими її палатами та звертатися із поданням до КДКА про припинення адвокатом адвокатської діяльності внаслідок встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
Враховуючи вище викладене, зважаючи на рішення Ради адвокатів України №153 від 11 червня 2016 року «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва», рішення Ради адвокатів України №81 від 21 вересня 2020 року «Про відомості в ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 д 30 червня 2016 року)», які, в силу статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є обов'язковими до виконання та установу КАС ВС від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18, голова ДКА м. Києва вніс на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва подання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 д 30 червня 2016 року, видане Радою адвокатів міста Києва від 09 червня )16 року на підставі рішення № 50, у зв'язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ №000420 від 09.11.2015 року за підписом Голови КМ КДКА ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код. 21707287.
Рішення Квалфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №585 від 02.09.2021 мотивоване тим, що ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає випадки, за якими припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання відповідного свідоцтва.
Так, за змістом положень пункту 5 частини першої статті 32 Закону, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України, що є випадком, окремим від накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Пунктом 4.6. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268 зі змінами та доповненнями, визначено компетенцію кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складом дисциплінарної палати за участі Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у прийнятті рішення про припинення адвокатської діяльності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності на підставі встановлення факту надання особою недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
За змістом положень пункту 5.1.1. Регламенту, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до повноважень голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відноситься звернення з поданням до КДКА про припинення адвокатом адвокатської діяльності внаслідок встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
Таким чином, в рішенні КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585 вказано, що відповідне подання голови КДКА м. Києва розглянуто не за процедурою дисциплінарного провадження, як це визначено положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а за наслідками розгляду матеріалів, які підтверджують надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України. Листом №830 від 27.08.2021 року Голова Ради адвокатів міста Києва П.К. Рябенко проінформував, про те, що:
1) Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи приймалось Радою адвокатів міста Києва рішення № 50 від 30.06.2016 року про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
2) Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи складав ОСОБА_1 30.06.2016 року перед Радою адвокатів міста Києва присягу адвоката України;
3) Раді адвокатів міста Києва невідома достовірна інформація, чи видавалось Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005777 від 30.06.2016 року ОСОБА_1 Радою адвокатів міста Києва. Відповідно до змісту довідки голови Кваліфікаційної палати КДКА м. Києва О.К. Нагорного від 18.08.2021 року №02/449-21 зазначено, що ОСОБА_1 не звертався до КДКА м. Києва із заявою про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, кваліфікаційна палата у складі КДКА м. Києва не приймала кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_1 та КДКА м. Києва не видавала ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серія КВ № 000420 від 09.11.2015 року.
Комісія у оскаржуваному рішенні від 02.09.2021 №585 вважала посилання ОСОБА_1 на правову позицію, сформовану відповідними судовими рішеннями щодо застосування обставин як приюдиційні, є помилковим, виходячи з того, що предметом розгляду перелічених судових справ не було визначення легітимності Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаціно - дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, що мало бути об'єктом судового дослідження та належної правової оцінки.
КДКА м. Києва вказала, що ОСОБА_1 залишив поза увагою посилання колегії суддів на те, що, відповідно до частин 1, 6 та 7 статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.
Відповідно до рішення КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585, аналізуючи положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва дійшла висновку про необхідність задоволення подання щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Також, ОСОБА_1 оскаржує рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва»,
Відповідно до рішення у рішенні КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585, 23 квітня 2016 року рішенням Ради адвокатів України № 101 утворено Спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування (далі - Комісія). Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 23 квітня 2016 року №41 затверджено її персональний склад.
Рішенням від 20 травня 2016 року №121 Рада адвокатів України, заслухавши попередні висновки Комісії, складені за результатами запланованого на 19 травня 2016 року візиту членів Комісії до Ради адвокатів міста Києва та КМ КДКА з метою здійснення відповідної перевірки, у зв'язку з невчиненням представниками органів адвокатського самоврядування міста Києва необхідних дій по сприянню Комісії у проведенні перевірки (зокрема, ненадання запитуваних документів), а також проведенням дій, спрямованих на дестабілізацію роботи Комісії та порушення прав її членів, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування існуючих та нових обставин ситуації, що склалася, продовжила роботу Комісії, доручивши їй у строк до 10 червня 2016 року подати на затвердження Раді адвокатів України висновки для прийняття відповідних рішень.
Як вказано в рішенні Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153, 11 червня 2016 року на черговому засіданні Ради адвокатів України Головою Комісії ОСОБА_4 оголошено складений та ухвалений членами Комісії у складі: Будз Т.В. , Гринь Л.В., Слівінський О.В., Осика С.В., Максімова Ж.В. Висновок про перевірку діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування (додається), за результатами спільного обговорення якого та внесення ряду змістовних та редакційних пропозицій, зауважень та доповнень, висловлено консолідовану позицію з приводу ситуації, що склалася у роботі органів адвокатського самоврядування міста Києва.
Зокрема, визнано, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 4 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва було проігнороване та не взято до виконання головою та членами КДКА, обраними установчою конференцією адвокатів міста Києва, а адвокат ОСОБА_2 та інші адвокати, обрані 12 жовтня 2012 року Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, у порушення приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та його Перехідних положень, продовжили діяльність (приймаючи кваліфікаційні іспити та рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності) у Київській міській Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури (КМ КДКА), утвореній на підставі вже нечинного з 5 липня 2012 року Закону України «Про адвокатуру» та Положення про кваліфікаційно- дисциплінарну комісію адвокатури, що втратило чинність на підставі Указу Президента України №620/2012 від 31 жовтня 2012 року.
Крім того, визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України, а також встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб.
У цій частині рекомендовано Раді адвокатів України прийняти рішення щодо організації утворення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва шляхом прийняття Положення про Кваліфікаційно- дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, призначення позачергової виборчої Конференції адвокатів міста Києва для формування складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, проведення необхідних реєстраційних дій.
У діяльності Ради адвокатів міста Києва та її Голови ОСОБА_3 визнано порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, а саме: порушення Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 року; невиконання рішення Ради адвокатів України № 101 від 23 квітня 2016 року «Про утворення спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва»; прийняття рішень про допуск до стажування та про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю особам на підставі рішень про складення кваліфікаційних іспитів, прийнятих неповноважним органом - Київською міською Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за період з 22 жовтня 2012 року до цього часу.
У цій частині запропоновано Раді адвокатів України направити вимогу до Ради адвокатів міста Києва з приписом припинити виявлені Комісією порушення, а звернення і матеріали перевірки до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за виявлені Комісією порушення. Крім того, ініціювати спеціальну перевірку виявлених фактів діяльності при Раді адвокатів міста Києва приватної комерційної структури ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів», яке виконує функції, виключно Радам адвокатів регіонів, пов'язані з процедурою організації стажування кандидатів на набуття статусу адвоката, підвищення кваліфікації адвокатів та отримання за це плати.
Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153, Рада адвокатів України, за результатами розгляду ухваленого Спеціальною тимчасовою комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва Висновку, з урахуванням зауважень, пропозицій та доповнень членів Ради адвокатів України та членів спеціальної тимчасової комісії, відповідно до рішень Ради адвокатів України від 23 квітня 2016 року №101 та 20 травня 2016 року № 121, керуючись статтею 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Розділом II Положення про Раду адвокатів України, вирішила:
1. Затвердити Висновок спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, без врахування викладеної у пункті 9 цього Висновку пропозиції щодо залучення правоохоронних органів до спільної роботи з перевірки виявлених фактів діяльності при Раді адвокатів міста Києва приватної комерційної структури ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів» (Висновок додається).
2. Завершити перевірку діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вищих органів адвокатського самоврядування, припинивши роботу спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва.
3. Визнати, що адвокат ОСОБА_2 та інші адвокати, обрані 12 жовтня 2012 року Установчою конференцією адвокатів міста Києва відповідно головою та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, у порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та його Перехідних положень, (приймаючи кваліфікаційні іспити адвокатів до дисциплінарної Кваліфікаційно-дисциплінарній утвореній на підставі вже не Заокну України «Про адвокатуру» дисциплінарну комісію адвокатури, що втратило чинність на підставі Указу Президента України №620/2012 від 31 жовтня 2012 року).
4. Визнати, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 4 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва було проігнороване та не взято до виконання головою та членами КДКА, обраними Установчою конференцією адвокатів міста Києва.
5. Встановити, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України).
6. Визнати відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
7. Вирішити питання щодо організації утворення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва шляхом прийняття Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, призначення позачергової виборчої Конференції адвокатів міста Києва для формування складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, проведення необхідних реєстраційних дій.
8. Визнати в діяльності Ради адвокатів міста Києва та її Голови ОСОБА_3 порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, а саме: - порушення Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 року; - невиконання рішення Ради адвокатів України № 101 від 23 квітня 2016 року «Про утворення спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва»; прийняття рішень про допуск до стажування та про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю особам на підставі рішень про складення кваліфікаційних іспитів, прийнятих неповноважним органом - Київською міською Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за період з 22 жовтня 2012 року до цього часу.
9. Направити до Ради адвокатів міста Києва вимогу з приписом припинити виявлені Комісією порушення.
10. Направити звернення і матеріали перевірки до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури для вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за виявлені Комісією порушення.
11. Питання щодо оцінки діяльності адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на предмет наявності в ній ознак кримінальних правопорушень знаходиться поза межами компетенції Комісії та вищих органів адвокатського самоврядування і може бути предметом розгляду уповноважених на те органів.
12. Ініціювати спеціальну перевірку із залученням Вищої ревізійної комісії адвокатури щодо виявлених фактів діяльності при Раді адвокатів міста Києва приватної комерційної структури ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів», яке виконує функції, притаманні виключно Радам адвокатів регіонів, пов'язані з процедурою організації стажування кандидатів на набуття статусу адвоката, підвищення кваліфікації адвокатів та отримання за це плати.
13. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити органи адвокатського самоврядування України та опублікувати його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Не погоджуючись із рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2020 №81, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Національної асоціації адвокатів України від 02.09.2021 №585, а також, п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
За визначенням статті 1 вищевказаного Закону, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статі 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Згідно статті 12 Закону № 5076-VI, особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими; зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.
За приписами частин 1-3 статті 45 Закону № 5076-VI, Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України: 1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади; 2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності; 3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; 4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України; 5) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 55 Закону № 5076-VI передбачено, що у період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.
Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з'їздом адвокатів України.
Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України.
Повноваження Ради адвокатів України визначено в статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно пунктів 4, 8, 11, 13 частини 4 статті 55 Закону № 5076-VI, Рада адвокатів України, зокрема, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність; розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.
У відповідності до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (із змінами і доповненнями, внесеними позачерговим З'їздом адвокатів України 26 - 27 квітня 2014 року), Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з'їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Приписами пунктів 1.10., 1.11., 1.14. розділу ІІ вищевказаного Положення передбачено, що Рада адвокатів України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, координує та контролює діяльність рад адвокатів регіонів, сприяє їх діяльності та надає їм необхідну методичну допомогу; сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних, соціальних та інших прав адвокатів; розглядає скарги на рішення, дії, бездіяльність рад адвокатів регіонів, із правом скасування незаконних рішень рад адвокатів регіонів; розробляє за дорученням з'їзду адвокатів України, органів держаної влади та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність адвокатури, у тому числі щодо соціального захисту адвокатів, професійних прав та гарантій адвокатської діяльності, а також інші проекти нормативно-правових актів у сфері державної політики з питань правової допомоги, захисту та представництва.
За приписами статті 57 Закону № 5076-VI, Рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов'язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням від 21 вересня 2020 року №81 «Про відомості а ЄРАУ стосовно ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005777 від 30 червня 2016 року)». Рада адвокатів України встановила, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50. Доручено Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П за наслідками виявлених фактів включення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про ОСОБА_1 , як адвоката, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09.06.2016 №50 з порушенням чинного законодавства України, направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вказане рішення Ради адвокатів України, яке вважати скаргою, з додатками, які містяться у матеріалах судової справи №826/1765/18 та ЄРАУ для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ОСОБА_1 , а також опублікувати його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Приймаючи вищевказане рішення від 21 вересня 2020 року №81, Рада адвокатів України виходила з наступного.
Так, рішенням Ради адвокатів України №153 від 11.06.2016 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспитів, приймала рішення щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Таким чином, в оскаржуваному рішенні від 21 вересня 2020 року №81 зазначено, що свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ № 000420 від 09 листопада 2015 року видане на ім'я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМДКА не є у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» належним суб'єктом його видачі.
Як наслідок, відповідачем вказано, що в ЄРАУ міститься відкрита інформація про ОСОБА_1 , як адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 50 від 09 червня 2016 року. ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів міста Києва.
При цьому, відповідач, в обґрунтування свого рішення, послався на приписи ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі, зокрема, встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
Право на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» припиняється з дня прийняття кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
Отже, з вищевказаного слідує, що підставою для прийняття рішення №81 від 21.09.2020 став висновок про те, що, оскільки, свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ № 000420 від 09 листопада 2015 року видане на ім'я ОСОБА_1 та підписане Головою Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМДКА, що не є, у розумінні положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», належним суб'єктом його видачі, тому, позивач порушив приписи ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, надав недостовірні відомості для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
В результаті цього, було вирішено встановити, що в Єдиному реєстрі адвокатів України містяться дані стосовно ОСОБА_1 , як адвоката, який з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року видане на Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року № 50.
З даного приводу, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року у справі №826/1765/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року, визнано протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/). Зобов'язано Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/).
В постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у вищевказаній справі №826/1765/18 (головуючий суддя Сорочко Є.О. ) суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що на час складання позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.
Також, згідно висновку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції вірно зазначив, що рішення Ради адвокатів України №156 від 11.06.2016 створило умови, за яких особи, які, починаючи з 12.10.2012, отримали право на заняття адвокатською діяльністю, фактично позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав. На переконання колегії суддів, наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА м. Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Слід зазначити, що за результатом касаційного перегляду рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18 дійшов висновку, що ОСОБА_1 , у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
Крім того, як наголосив Верховний Суд у вищевказаній постанові, наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА міста Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит, внаслідок чого отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач - Недержавна некомерційна професійної організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України не надав суду жодних доказів того, що позивач порушив приписи ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надав недостовірні відомості для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката, в результаті чого, вказане рішення було направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, яке рахувати як скаргу, для вирішення питання про припинення права на заняття адвокатського діяльністю ОСОБА_1 .
Доводи апелянта - Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про те, що рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 року не є актом, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, цим рішенням відповідач констатував порушення закону з боку позивача, як адвоката, що впливає на його ділову репутацію, а також, ініціює дисциплінарну процедуру.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта за даних обставин справи на дискреційні повноваження Ради адвокатів України, як органу адвокатського самоврядування, оскільки, дискреційні повноваження не звільняють суб'єктів владних повноважень від обов'язку діяти відповідно до приписів чинного законодавства та не виключають можливості судового контролю за законністю та обґрунтованістю прийнятого ними рішення.
Щодо рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 02.09.2021 №585, слід зазначити наступне.
Так, вищевказаним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва вирішила припинити право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005777 від 30 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 09 червня 2016 року на підставі рішення №50, у зв'язку із встановленням факту надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, а саме, відомостей, які містяться в свідоцтві про складення кваліфікаційного іспиту серії КВ №000420 від 09 листопада 2015 року за підписом Голови КДКА міста Києва ОСОБА_2 із проставленням печатки юридичної особи КМ КДКА код. 21707287, відомості які містяться в свідоцтві про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005777 від 30.06.2016 року.
Згідно матеріалів справи, підставою для прийняття вищевказаного рішення слугувало рішення Ради адвокатів України № 81 від 21.09.2020 року.
Разом з тим, колегією суддів було встановлено відсутність порушення позивачем приписів ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, того, що позивач надав недостовірні відомості для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката.
Таким чином, відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва під час розгляду справи не довів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення від 02.09.2021 №585.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) вказано, що: "приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" (див. рішення у справі "Прітті проти Сполученого Королівства" (Pretty v. The United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).
Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
У пунктах 33 - 35 рішення від 28 травня 2009 року у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов'язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов'язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обґрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
У пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними та скасовано рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України від 21.09.2020 №81, а також, рішення Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 02.09.2021 №585.
Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 28.11.2025 р.