Справа № 320/18340/25 Головуючий у 1 інстанції: Парненко В.С.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
18 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Данилюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Головне управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерок» (далі - ТОВ «Аерок») звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), третя особа - Головне управління ДПС у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма С) від 27.04.2023 року №797/ж10/31-00-07-02-01, зокрема, в частині застосування суми штрафних(фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 18 407 556,64 грн.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25 травня 2023 року №00000005-1301-3100 у повному обсязі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 27.04.2023 року №797/ж10/31-00-07-02-01 в частині застосування суми штрафних(фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 18 407 556,64 грн. Закрито адміністративне провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Київській області в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 25 травня 2023 року №00000005-1301-3100.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що, згідно з актом від 27.03.2023 № 550/Ж5/31-00-07-03-02/34840150, під час проведення перевірки ТОВ «Аерок» не було надано сертифікату про наявність форс-мажорних обставин за контрактом від 20.07.2021 № 202123. Зважаючи на те, що сертифікат ТПП № 3200-25-0707 виданий Київською обласною торгово-промисловою палатою України згідно з наказом від 30.04.2025 № 211/03.23, він не міг бути опрацьований в момент проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аерок» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій по Договору від 20.07.2021 № 202123. Отже, ТОВ «Аерок» під час проведення документальної перевірки та на дату подання заперечення на акт перевірки не надано індивідуального сертифікату ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин. Крім того, на переконання апелянта, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
08 вересня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 та підпунктом 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами) та на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЕРОК» (код ЄДРПОУ 34840150) від 02.02.2023 № 34/Ж1 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АЕРОК» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по Договору від 20.07.2021 No202123 згідно листа ДПС України від 05.09.2022 №10109/7/99-00-07-05-02-07, щодо інформації, наданої НБУ уповноваженими банками, за результатами якої складено акт перевірки від 27.03.2023 №550/Ж5/31-00-07-03-02-15/34840150 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлено порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон № 2473) в частині ненадходження товару від нерезидента на суму 1 092 325,00 ЄВРО відповідно до Договору від 20.07.2021 №202123, укладеного ТОВ «АЕРОК» з нерезидентом «AIRCRETE EUROPE» (Нідерланди).
На підставі висновку Акту перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 797/Ж10/31-00-07-02-01 про застосування пені в розмірі 18 407 556,64 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Крім того, 25 травня 2023 року Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП направило ТОВ «АЕРОК» податкову вимогу №0000005-1301-3100 про наявність податкового боргу в розмірі 18 407 556,64 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 13 вищевказаного Закону встановлено, що національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII перебачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до частини 5 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 142 Постанови № 18 Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АЕРОК» та AIRCRETE SYSTEMS B.V. був укладений Договір від №202123 від 20.07.2021 року, містить наступні умови:
« 5.1 AIRCRETE здійснює поставку систем запасних та швидкозношуваних частин і послуг компанії к відповідності з умовами і положеннями даного Договору.
8.1. Відповідно до положень та умов, викладених у цьому документі, ТОВ «АЕРОК» сплачує AIRCRETE без будь-яких утримань або відрахувань, якщо інше явно не передбачене у цьому Договорі, суму євро 1 680 500 (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч євро), яка є загальною ціною Договору, як описано в Додатку 1.
9.1. Авансовий платіж.
ТОВ «АЕРОК» вносить авансовий платіж у розмірі 35% від ціни Договору, що дорівнює 588 175 євро (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят п'ять євро), який має внесений якомога швидше, але не пізніше 30 (тридцять) днів після дати підписання, на підставі такого документа: рахунок AIRCRETE, що покриває зазначені 35%.
9.2. Проміжний платіж.
ТОВ «АЕРОК» вносить проміжний платіж у розмірі 30% від ціни Договору, що дорівнює 504 150 євро (п'ятсот чотири тисячі сто п'ятдесят євро), який має бути внесений протягом 150 днів після дати початку…
9.3. Оплата за фактом відвантаження.
За фактом відвантаження Систем ТОВ «АЕРОК» сплачує суму, що дорівнює 588 175 євро (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят п'ять євро). Ця сума розраховується і сплачується ТОВ «АЕРОК» на пропорційній основі, відповідно до відсоткової вартості поставлених Систем. Будь-які платежі по факту відвантаження вносяться на основі наступних документів: а) Рахунок AIRCRETE, що перевищує зазначені 35%; b) Документ про готовність до відвантаження AIRCRETE.
10.2. Системи доставляються частинами в контейнерах на умовах постачання FCA протягом 11 місяців з дати початку (дата доставки Систем).
10.5. Дата доставки Систем, зазначена в п. 10.2., може бути змінена у таких випадках: а) внесення змін та/або доповнення; b) будь-яка затримка з вини ТОВ «АЕРОК»; c) форс-мажор відповідно до Пункту 17.
17.1. Якщо якась Сторона не може виконати зобов'язання до Договору через форс-мажор - стихійні лиха (включно із землетрусом, штормом, ураганом або іншим стихійним лихом), негативні рекомендації щодо країни знаходження робочого майданчика, надані урядом Нідерландів, війна, вторгнення, акт іноземних ворогів, воєнні дії (незалежна від того чи оголошено війну), громадянська війна, повстання, революція, військова або узурпована власність або конфіскація, терористична діяльність, націоналізація, санкції уряду, блокування, ембарго чи перебої в постачанні електроенергії або палива та інші причини незалежні від Сторін, час виконання цього Договору повинен бути подовжений на період, що є еквівалентним до наслідків подій, які спричинили форс-мажор.»
ТОВ «АЕРОК» на виконання умов Договору здійснило на користь нерезидента AIRCRETE SYSTEMS B.V. наступні платежі
- 28.07.2021, сума в євро 588 175,00, Граничний термін поставки товару 27.06.2022;
- 02.09.2021 сума в євро 100 830,00, Граничний термін поставки товару 02.08.2022;
- 07.09.2021 сума в євро 100 830,00, Граничний термін поставки товару 07.08.2022;
- 11.10.2021 сума в євро 100 830,00, Граничний термін поставки товару 11.09.2022;
- 02.11.2021 сума в євро 100 830,00, Граничний термін поставки товару 02.10.2022;
- 02.12.2021 сума в євро 100 830,00, Граничний термін поставки товару 02.11.2022.
Матеріали справи свідчать, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 797/Ж10/31-00-07-02-01 винесене ЦМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі висновків Акту перевірки від 27.03.2023 №550/Ж5/31-00-07-03-02-15/34840150, якими встановлено порушення ТОВ «Аерок» термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зокрема, контролюючим органом було встановлено порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII в частині ненадходження товару від нерезидента на суму 1 092 325,00 ЄВРО відповідно до Договору від 20.07.2021 №202123, укладеного ТОВ «Аерок» з нерезидентом «AIRCRETE EUROPE» (Нідерланди).
Згідно частини 5 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Статтею 4-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видаються безкоштовно.
Тобто, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини неререборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Стверджуючи про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Аерок» посилалось на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.
Питання прийнятності листа ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 як доказу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), неодноразово було предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постановах від 07 червня 2023 року (справи № 912/750/22, № 906/540/22), від 15 червня 2023 року (справа № 910/8580/22), від 29 червня 2023 року (справа № 922/999/22), від 28 серпня 2023 року (справа № 910/6234/22) Верховний Суд сформулював позицію, відповідно до якої лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів, відсутні, тому кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Таким чином, лист ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 15 липня 2025 року у справі № 520/22756/24.
Щодо посилання позивача на сертифікат №3200-25-0707 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою (№ 211/03.23 від 30.04.2025), слід зазначити наступне.
Так, згідно матеріалів справи, ТОВ «Аерок» під час проведення документальної перевірки та на дату подання заперечення на акт перевірки не надано індивідуального сертифікату ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що вказаний сертифікат не міг бути опрацьований в момент проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аерок» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій по Договору від 20.07.2021 № 202123.
Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
На переконання суду апеляційної інстанції, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас, сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «Аерок» не зазначило, яким саме чином введення на території України воєнного стану перешкодило AIRCRETE SYSTEMS B.V. виконати зобов'язання по Договору від №202123 від 20.07.2021 року та здійснити поставку товару.
Крім того, позивачем не вказано, яким саме чином накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно ТОВ «Аерок» перешкодило AIRCRETE SYSTEMS B.V. виконати зобов'язання по Договору від №202123 від 20.07.2021 року та здійснити поставку товару.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Аерок» не доведено існування форс-мажорних обставин, які б унеможливили вчасне виконання AIRCRETE SYSTEMS B.V. умов Договору поставки у визначені строки.
Враховуючи вищезазначене, податкове повідомлення-рішення (форма С) від 27.04.2023 року №797/ж10/31-00-07-02-01 винесено ЦМУ ДПС по роботі з ВПП правомірно та в межах наданих повноважень, а тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для його скасування.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок», а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційні скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 28.11.2025 р.