Справа № 580/384/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
26 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі: Красновій О.Р.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алейниченко М.М.;
Придатька Р.В. та Пластун К.В., - представників відповідача, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алейниченко Марії Миколаївни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, -
13 січня 2025 року адвокат Алейниченко Марія Миколаївна в інтересах позивача ОСОБА_1 , через «Електронний суд», звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 11 грудня 2024 року №724-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 з 23 грудня 2024 року на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Донецькій області;
- стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 грудня 2024 року по день ухвалення судом рішення про поновлення на посаді.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять, встановлених статтею 42 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), доказів на переважне право залишення на роботі позивача ОСОБА_1 при скороченні чисельності працівників.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Алейниченко М.М. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім обставинам справи, оскільки відповідач не повідомляв ОСОБА_1 ,- головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, - про припинення простою та про можливість відновити роботу. Апелянт вважає хибним висновок суду першої інстанції про відсутність фактичних трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем, оскільки припинення трудових відносин відбулось лише внаслідок прийняття оспорюваного наказу від 11 грудня 2024 року №724-о про його звільнення. На думку представника позивача, судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) погоджується з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №580/384/25, вважає його таким, що ухвалено відповідно до норм права. Представник відповідача зазначає, що, відповідно до змін в організаційній структурі та штатному розписі ГУ ДПС у Донецькій області, управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, реорганізовано у відділ запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, що супроводжувалось скороченням штатних посад з 10 до 5. Посаду головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, яку обіймав ОСОБА_1 , було скорочено. З метою забезпечення виконання функцій, покладених на відділ запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та враховуючи, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на відновлення дії трудового договору, наказом ГУ ДПС від 05 грудня 2024 року №542-о з 09 грудня 2024 року з іншого структурного підрозділу на посаду головного державного інспектора цього відділу була переведена ОСОБА_2 , у зв'язку зі скороченням посади, яку вона обіймала, та яка працювала на робочому місці з серпня 2023 року. Враховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених ним вимог, представник відповідача вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив апеляційний суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник відповідача просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за належне апеляційну скаргу позивача задовольнити, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 15 січня 2021 року призначений на посаду державної служби категорії «В» - посаду головного державного ревізора-інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Донецькій області (наказ ГУ ДПС у Донецькій області від 14 січня 2021 року №27-о).
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 22 жовтня 2021 року №627 «Про введення в дію штатного розпису», посада «головний державний ревізор-інспектор» з 21 жовтня 2021 року перейменована на посаду «головний державний інспектор».
Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» введено простій в роботі ГУ ДПС у Донецькій області.
З метою забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, наказом ДПС України від 19 травня 2022 року №238 «Про припинення простою в роботі Головних управлінь ДПС у Донецькій та Луганській областях» припинено простій у роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.
Наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 19 травня 2022 року №89-о «Про встановлення простою в роботі структурних підрозділів Головного управління ДПС у Донецькій області та запровадження дистанційної роботи», визначено перелік структурних підрозділів та їх посадових осіб, яким встановлено простій, а яким запроваджено дистанційну роботу.
05 січня 2024 року наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області №5-о призупинено з 15 січня 2024 року до завершення дії обставин, що виключають можливість виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, дію трудового договору, укладеного з працівниками, зокрема, ОСОБА_1 , - головним державним інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Відповідно до організаційної структури ГУ ДПС у Донецькій області, посада головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, яку обіймав ОСОБА_1 , скорочена.
12 листопада 2024 року ОСОБА_1 , засобами месенджера «WhatsApp», отримано попередження про наступне звільнення з ГУ ДПС у Донецькій області, без пропозиції рівнозначних чи будь-яких посад.
11 грудня 2024 року наказом ГУ ДПС у Донецькій області №724-о, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", ОСОБА_1 , звільнено із займаної посади в зв'язку з скороченням чисельності штату.
Не погоджуючись з наказом ГУ ДПС у Донецькій області №724-о, адвокат Алейниченко М.М. - представник позивача ОСОБА_1 , звернулася в суд з цим позовом за захистом прав та інтересів свого довірителя.
За змістом статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII ((далі - Закон №889-VIII) частина перша статті 3).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону (пункт 4 частини першої статті 2 Закону №889-VIII).
Професійна компетентність - здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов'язків, навчання, професійного та особистісного розвитку (пункт 5 частини першої статті 2 Закону №889-VIII).
Рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів (пункт 6 частини першої статті 2 Закону №889-VIII).
За змістом пунктів 7, 10 частини першої статті 4 Закону №889-VIII, державна служба здійснюється з дотриманням, зокрема, таких принципів: забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
Згідно з частинами другою та третьою статті 5 Закону №889-VIII, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Суд зазначає, що скорочення штатного розпису ГУ ДПС у Донецькій області, зокрема, посади, яку займав позивач ОСОБА_1 станом на дату звільнення, не є спірним в даній справі та підтверджується належними доказами.
Статтею 79 Закону України №889-VIII визначений порядок дій суб'єкта призначення у разі припинення державної служби, у тому числі внаслідок скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно якого суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів (частина третя статті 79 Закону №889-VIII).
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю (абзац другий частини третьої статті 87 Закону №889-VIII).
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду (абзац третій частини третьої статті 87 Закону №889-VIII).
Статтею 9-1 Закону №889-VIII встановлено порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів:
Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на адресу його електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов'язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти, чи інші засоби телекомунікаційного зв'язку з ним, з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.
Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX (далі - Закон №2136-IX).
Відповідно до частини другої статті 7 Закону №2136-IX, у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Процедуру фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» визначає Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1042 (далі - Порядок №1042).
Пунктом 2 Порядку №1042 передбачено, що інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.
Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол) (пункт 3 Порядку №1042).
Згідно пункту 4 Порядку №1042, протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб'єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити: 1) дату, час та місце складення протоколу; 2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону; 3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв'язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю; 4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв'язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо); 5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю; 6) найменування посади, прізвище та власне ім'я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи; 7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю; 8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол; 9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім'я керівника служби управління персоналом; 10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв'язку тощо).
Засоби телекомунікаційного зв'язку - технічні засоби телекомунікацій, призначені для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, дротових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням (абзац десятий розділу 2 Тимчасового порядку складання, подання та експертизи заявки на об'єкт права інтелектуальної власності (винахід, корисну модель, знак для товарів і послуг) у формі електронного документа, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України 31 січня 2012 року №50-Н).
Надаючи оцінку наданим представниками сторін доводам щодо належного повідомлення позивача ОСОБА_1 , колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
12 листопада 2024 року ОСОБА_1 отримав у месенджері «WhatsApp» фотокопію попередження про наступне звільнення №12209/6/05-99-11-01 слідуючого змісту: «Повідомляємо, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2024 року №832 «Деякі питання Державної податкової служби України», відповідно до наказу Державної податкової служби України від 01 серпня 2024 року №567 «Про внесення змін до наказу ДПС від 12 листопада 2020 року №644» у зв'язку із введенням в дію наказом Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС) від 11 листопада 2024 року №328 «Про зміни в організаційній структурі Головного управління ДПС у Донецькій області» змін до організаційної структури ГУ ДПС та наказом ГУ ДПС від 11 листопада 2024 року №86-ф «Про введення в дію переліку змін до штатного розпису» змін до штатного розпису ГУ ДПС, скорочується чисельність працівників ГУ ДПС. Керуючись частиною третьою статті 87 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон), ПОПЕРЕДЖАЄМО про наступне припинення Вам державної служби та звільнення (не раніше ніж через 30 календарних днів після отримання Вами цього повідомлення) у зв'язку зі скороченням чисельності працівників ГУ ДПС відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону» (а.с.20).
Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять даних, що сторони домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, в тому числі через месенджер «WhatsApp», який було б обрано за згодою між роботодавцем та працівником ОСОБА_1 , як передбачено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Крім того, відповідачем не надано витребуваних апеляційним судом разом з особовою справою ОСОБА_1 , - головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, - протоколів про доведення інформації або документів до відома позивача, як визначено Порядком фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку державного службовця.
Надана відповідачем і долучена до матеріалів адміністративної справи №580/384/25 особова справа ОСОБА_3 , в якій наявна особова картка позивача не містить будь-яких інших відомостей зв'язку із позивачем, аніж його поштова адреса та мобільний номер телефону НОМЕР_1 (т.2 а.с.68-69), як не містить жодних доказів повідомлення позивачем відповідача про зміну його номеру телефону ( НОМЕР_2 ) до винесення оспорюваного наказу від 11 грудня 2024 року №724-о.
Інформація про адресу місця проживання, засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв'язку, що міститься в вищезазначеній особовій справі ОСОБА_1 , не містить відомостей, що позивачем повідомлено відповідачу про наявність у нього засобу телекомунікаційного зв'язку з встановленими додатком «WhatsApp» для комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між кінцевим обладнанням.
За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що єдиним належним засобом зв'язку відповідача з позивачем на момент виникнення спірних правовідносин було лише офіційне письмове листування засобами поштового зв'язку.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про майбутнє звільнення з посади, підстави звільнення з посади та про звільнення з посади у належний спосіб, визначений статтею 87 Закону №889-VIII.
Крім того, відповідач не пропонував ОСОБА_1 іншу рівнозначну посаду державної служби або будь-яку іншу посаду відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, що свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що наказом ГУ ДПС від 05 грудня 2024 року №542-о з 09 грудня 2024 року з іншого структурного підрозділу на посаду головного державного інспектора відділу запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом (тобто ту яку обіймав позивач ОСОБА_1 ) була переведена ОСОБА_2 , у зв'язку зі скороченням посади, яку вона обіймала.
Представники відповідача у судовому засіданні не змогли надати пояснень щодо переважного права ОСОБА_2 над ОСОБА_1 для переведення її з іншого відділу на посаду головного державного інспектора відділу запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто на ту посаду яку обіймав позивач до 23 грудня 2024 року.
Апеляційний суд звертає увагу, що простій в роботі структурних підрозділів ГУ ДПС у Донецькій області в межах спірних правовідносин було введено не з вини працівника (позивача), а внаслідок настання об'єктивних обставин, пов'язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою збереження життя і здоров'я працівників.
На підставі наказу ГУ ДПС від 19 травня 2022 року №89-о «Про встановлення простою в роботі структурних підрозділів Головного управління ДПС у Донецькій області та запровадження дистанційної роботи» частина працівників приступила до виконання своїх обов'язків, а частина залишились у простої.
В матеріалах справи відсутні докази пропонування ГУ ДПС у Донецькій області позивачу ОСОБА_1 приступити до виконання обов'язків та перейти на дистанційний режим роботи. З огляду на що, посилання відповідача на те, що саме позивач не виявив бажання приступити до виконання обов'язків є безпідставним.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що оголошення простою в роботі було ініціативою роботодавця - ГУ ДПС у Донецькій області, тому і пропозиція щодо виходу на роботу мала виходити саме від роботодавця.
Тому висновок відповідача про відсутність бажання у позивача відновити роботу є хибним, оскільки ОСОБА_1 не пропонувалось поновити роботу.
За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про протиправність наказу ГУ ДПС у Донецькій області №724-о від 11 грудня 2024 року та, як наслідок, необхідності його скасування і поновлення позивача ОСОБА_1 з 23 грудня 2024 року на посаді з якої його було звільнено без законної підстави.
Відповідно до положень статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Тобто, закон не містить іншого варіанта поведінки, окрім як поновлення працівника на тій посаді, з якої відбулося незаконне звільнення.
Згідно з приписами пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.
Пунктом 5 цього Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до приписів пункту 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Донецькій області від 27 січня 2025 року №17/05-99-10-02-18, середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 становить 745,45 грн/день (посадовий оклад - 16400 грн/місяць х 2 місяці/44 робочі дні).
Кількість днів вимушеного прогулу становить 243 робочі дні (з 23 грудня 2024 року - перший день після звільнення до 26 листопада 2025 року - дата винесення судом рішення про поновлення на роботі).
Таким чином, заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 181144,35 грн (745,45 грн/день х 243 робочі дні).
Відповідно до статті 19 Конституції України, орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно частин першої-другої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що судом першої інстанції не спростовано доводи позивача та не надано належної оцінки наявним доказам в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що стало підставою для неправильного вирішення справи, а отже апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алейниченко Марії Миколаївни необхідно задовольнити, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №580/384/25 - скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Донецькій області з 23 грудня 2024 року та стягнення з ГУ ДПС у Донецькій області на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 16400 грн з відрахуванням обов'язкових платежів.
Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алейниченко Марії Миколаївни - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №580/384/25 - скасувати, постановити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 11 грудня 2024 року №724-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 з 23 грудня 2024 року на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та фінансовим сектором управління запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Донецькій області.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, адреса: 07515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 грудня 2024 року по 26 листопада 2025 року у сумі 181144,35 (сто вісімдесят одна тисяча сто сорок чотири) гривень 35 копійок, з вирахуванням розміру обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 16400 (шістнадцять тисяч чотириста) гривень підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.