П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37034/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя Марин П.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 28.02.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.1995 по 31.03.2005 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,95262;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 30.10.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.1995 по 31.03.2005 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,95262.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058 (в редакції від 13.01.2009, тобто чинній на момент призначення Позивачу пенсії на пільгових умовах) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Відтак, Головне управління на момент призначення Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах правомірно врахувало заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 на підставі довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2009 на підставі відомостей персоніфікованого обліку.
Також апелянт вказує, що індивідуальний коефіцієнт у розмірі 1,95262 був визначений в момент призначення пенсії по інвалідності. В подальшому, за заявою Позивача їй з 23.03.2009 було призначено інший вид пенсії - пенсію за віком (на пільгових умовах). Відтак, саме 23.03.2009 є датою призначення пенсії Позивачу та станом на цю дату індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 1,58623 та був обчислений з урахуванням заробітної плати з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 28.02.2009 як того вимагало законодавство. Отже, будь-яких законних підстав для повернення до індивідуального коефіцієнта заробітної плати, визначеного станом на 2005 рік, не існує, оскільки пенсію за віком Позивачу було призначено з 23.03.2009.
Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачці з 11.04.2005 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітку, обчисленого за період з 01.07.1995 року по 31.03.2005 року, та індивідуального коефіцієнту 1,95262.
23.03.2009 позивачку переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньомісячної заробітної плати за період роботи з 01.07.1995 по 28.02.2009 року та коефіцієнту заробітку 1,58475.
При цьому, відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 28.02.2024 року вбачається, що при обчисленні пенсії позивачки відповідачем застосовано коефіцієнт заробітку 1,58623.
ОСОБА_1 30.10.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.07.1995 по 31.03.2005 роки та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,95262.
У відповідь на вказану заяву позивачу 13.11.2024 року надано відповідь у формі листа №30496-29064/Ш-02/8-1500/24, в якому зазначено, що: “...Згідно заяви від 11.04.2005 та долученими документами Вам призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону. Для обчислення пенсії по інвалідності приховано середньомісячний заробіток, визначений за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.03.2005 за даними персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,95262). Згідно заяви від 17.09.2007 проведено перерахунок пенсій у зв'язку із зміною даних по інвалідності, а саме: з причиною інвалідності трудове каліцтво. Розмір пенсії обчислено з урахуванням середньомісячного заробітку, визначений за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2003 по 31.03.2005 за даними персоніфікованого обліку, згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення» (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,79929). Згідно заяви від 23.03.2009 Вас переведено пенсію за віком на пільгових умовах обчислену відповідно до Закону при страховому стажі (стаж враховано по 28.02.2009) з урахуванням середньомісячного заробітку, визначений за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2009 за даними персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,58623) та її розмір з 01.03.2024 становить 7199,26 грн.
Вважаючи відповідь протиправною бездіяльністю позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при переведенні позивачці з одного виду пенсії на інший було обрано метод обчислення зарплати, при якому врахував також і зарплату за період після призначення пенсії по інвалідності, який для позивача є найменш вигідним, оскільки зменшився коефіцієнт зарплати з 1,95262 до 1,58475. Однак, статями 42 і 45 Закону №1058-IV не встановлено право органів Пенсійного фонду України самостійно змінювати період страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. У даному випадку відповідач наведених положень законодавства не врахував і самостійно змінив періоди страхового стажу, з яких обчислювалась заробітна плата (дохід) при призначенні і останньому перерахунку пенсії позивача, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати. При здійсненні переведення пенсіонера, який продовжує працювати, з одного виду пенсії на іншу коефіцієнт заробітної плати повинен бути розрахований із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія первинна пенсія, за винятком випадків коли пенсіонер у своїй заяві виявив бажання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-ІV.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
За правилами ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд = Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Наведеними нормами законодавець надав право пенсіонеру при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.
Враховуючи, що позивачка продовжувала працювати після призначення пенсії по інвалідності у 2005 році і 23.03.2009 року її було переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до ст.42 Закону №1058 вона має право на перерахунок пенсії, у зв'язку із збільшенням страхового стажу. Позивачка, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, правомірно розраховує на обчислення їй пенсії, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 липня 1995 року по 31 березня 2005 року, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1.95262.
Чинне законодавство не наділяє пенсійний орган правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права на перерахунок пенсії за віком відповідно до ст.42 Закону №1058-ІV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 липня 1995 року по 31 березня 2005 року, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1.95262.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29.06.2022р. у справі №160/1052/19, у якій Суд дійшов висновку про наявність у пенсіонера права при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на перерахунок його пенсії за віком відповідно до ст. 42 Закону №1058-ІV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01 липня 1995 року по 31 березня 2005 року, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1.95262, а тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов