П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8429/25
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
24 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати йому на підставі наказу від 02.04.2021 року №157-ОС начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про звільнення позивача грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, компенсації основних та додаткових відпусток, допомоги на оздоровлення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року);
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, компенсації основних та додаткових відпусток, допомоги на оздоровлення, виплачених на підставі наказу від 02.04.2021 №157-ОС начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про звільнення позивача, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі №420/17434/22 одноразової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року);
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок одноразової допомоги при звільненні, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі №420/17434/22, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження ним служби і при звільненні з НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) відповідач нараховував і виплачував грошове забезпечення у меншому розмірі.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що грошове забезпечення позивачу нараховувалось у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року провадження у справі №420/8429/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України в частині визнання протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 на підставі наказу від 02.04.2021 року №157-ОС начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про звільнення позивача грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року); зобов'язання НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, виплачених на підставі наказу від 02.04.2021 № 157-ОС начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про звільнення позивача, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі №420/17434/22 одноразової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року); зобов'язання НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової допомоги при звільненні, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі №420/17434/22, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплаченої суми - закрито.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо розрахунку грошової компенсації невикористаних календарних днів додаткової відпустки ОСОБА_1 як учаснику бойових дій за 2021 рік, а також грошової компенсації за 11 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року.
Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 рік, а також грошової компенсації за 11 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводи відповідача, що заявлені позовні вимоги вже було задоволено в інших справах, а саме рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 420/12514/24, на виконання якого нараховане і виплачене перераховане грошове забезпечення. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що компенсація за невикористані відпустки була перерахована за результатами розгляду справи № 420/12514/24, оскільки входить до складу грошового забезпечення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України від 02.04.2021 року №157-ОС позивача, звільненого з військової служби в запас наказом начальника прикордонного загону від 16.03.2021 року №129-ос за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
На підставі вищевказаного наказу зобов'язано виплатити позивачу грошову компенсацію за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки, а також грошову компенсацію за 11 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік.
Факт виплати позивачу грошової компенсації на виконання наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України від 02.04.2021 року №157-ОС підтверджується довідкою НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України від 10.04.2025 року №223.
Позивач стверджує, що грошова компенсація повинна була бути нарахована шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, однак виплачена у меншому розмірі, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Не погоджуючись із розміром нарахованої та виплаченої грошової компенсації за невикористані дні відпусток, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військове звання позивача у період з 01.01.2021 року по 02.04.2021 року впливає й на обчислення розміру його грошової компенсації невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 рік, а також грошової компенсації за 11 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з п.3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.2 Розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Як передбачено п.6 розділу XXXI Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Право позивача на отримання спірних компенсацій за дні основної і додаткової не є спірним і підтверджено в наказі про звільнення позивача зі служби від 02.04.2021 року № 157-ОС.
Право позивача на перерахунок отриманого ним грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 02 квітня 2021 року, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, підтверджено рішенням Одеського окружного адміністративного суду № 420/12514/24 від 06 вересня 2024 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року та відповідно до приписів ч.4 ст.78 КАС України не підлягає повторному доказуванню.
Так, зазначеним рішенням відповідача зобов'язано перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 02.04.2021 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії та одноразової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Резолютивна частина рішення підтверджує висновки суд першої інстанції, що під час розгляду справи № 420/12514/24 не вирішувалось питання перерахунку компенсації за невикористані дні додаткової та основної відпустки позивача, а тому апелянт помилково зазначає про те, що питання перерахунку спірної по цій справі компенсації вже вирішено в межах розгляду справи № 420/12514/24. Крім того, до апеляційної скарги відповідач не долучив доказів такого перерахунку.
Крім того, судом першої інстанції витребувано у відповідача інформацію чи розраховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (11 днів) та всі невикористані дні додаткової відпустки (98 днів), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року на виконання рішення суду від 06.09.2024 року по справі №420/12514/24 в складі виплаченого грошового забезпечення.
На виконання ухвали суду відповідач повідомив, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 420/12514/24 було перераховано та виплачено ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 02.04.2021 року. Право на отримання допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки він набуває 04.04.2021 року (день закінчення проходження військової служби, виключення зі списків військової частини). Підстави для перерахування допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки відсутні (а.с.112).
Викладене додатково підтверджує, що відповідачем не проводився ОСОБА_1 перерахунок компенсації за дні основної та додаткової відпусток під час виконання рішення по справі № 420/12514/24.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наданими поясненнями та не наданими на вимогу суду документами відповідачем спростовано доводи його апеляційної скарги в частині вже здійснення перерахунку позивачу компенсації за дні основної та додаткової відпусток, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня календарного року.
Враховуючи, що компенсація за дні відпусток обраховується, виходячи із грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою штатною посадою, та його грошове забезпечення перераховано на виконання рішення по справі № 420/12514/24, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Оскільки ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року в цій частині.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 01 квітня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко