Справа № 553/3935/25
Провадження № 2-н/545/983/25
28.11.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали справи за заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -
Ухвалою Подільського районного суду м.Полтави від 17.10.2025 року матеріали справи за заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, передані на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області, за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.11.2025 року, справа №553/3935/25 передана на розгляд судді Путрі О.Г.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. При цьому згідно з ч. 1 даної статті спори між судами про підсудність не допускаються.
Однак, вивчивши матеріали заяви та ухвалу судді Подільського районного суду м.Полтави від 17.10.2025 року, приходжу до висновку про їх повернення з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів заяви, заявник прохає стягнути заборгованість з боржника, що склалась за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За правилами виключної підсудності, встановленими ч.1ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, як вбачається з аналізу норм Цивільного процесуального кодексу України, направлення заяви про видачу судового наказу за підсудністю не передбачено.
Відповідно до п.9 ч.1ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 165 ЦПК України,
Повернути матеріали заяви Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення до Подільського районного суду м.Полтави, як помилково направлені.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту проголошення.
Суддя: О. Г. Путря