Справа № 545/4031/25
Провадження № 2/545/2436/25
"01" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
за участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.12.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №394237-КС-002 в електронній формі та додаткові угоди до них.
Вказували, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 28000,00 грн за основним договором шляхом перерахування на банківську картку позичальника№ НОМЕР_1 .
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором №394237-КС-002 та додаткової угоди про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором позичальника ОСОБА_1, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором №394237-КС-002 на загальну суму 23283,48 грн заборгованість за договором №394237-КС-002 про надання кредиту від 10.12.2021, що становить 20215,20 грн, що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту -15575,46 грн;
- суми прострочених платежів по процентах -4639,74 грн;
- суми заборгованості по штрафам - 0 грн;
- суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн, яку й просить стягнути з відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що належним чином повідомлений.
За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Встановлено, що 10.12.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в електронній формі.
Вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 28000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
До №394237-КС-002 про надання кредиту та додаткової угоди належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором №394237-КС-002, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Процентна ставка в день становить - 0,70924162, термін дії договору до 04.02.2022, орієнтовна реальна річна процентна ставка : 2590,23 процентів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №394237-КС-002 позичальника ХідуссіШіхеб, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором №394237-КС-002 на загальну суму 23283,48 грн.
Згідно з довідкою про стан заборгованості заборгованість за договором №394237-КС-002 про надання кредиту від 10.12.2021 становить 20215,20 грн, що складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15575,46 грн;
- суми прострочених платежів по процентах - 4639,74 грн;
- суми заборгованості по штрафам - 0 грн;
- суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн, яку й просить стягнути з відповідача.
Згідно із підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Так пей» ТОВ «Бізнес Позика» здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувач ХідуссіШіхеб ІПН НОМЕР_2 у сумі 28000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Розрахунок розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, наданий позивачем суду, відповідає умовам договору та вимогам закону.
Судом встановлено, що станом на 08.08.2025 відповідач борг за кредитним договором в розмірі 20215,20 грн не повернув.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). кредитний договір укладається у письмовій формі. кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як вбачається з матеріалів справи, перед заповненням заявки та до укладання договору, відповідач самостійно ознайомилась з інформацією про умови кредитування, розміщеній на сайті позивача за посиланням: office@bizpozyka.com, після чого заповнив заявку, тим самим зареєструвавшись в ПС та створивши Особистий кабінет (після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна Особистого кабінету, тобто за номером мобільного телефона, зазначеного відповідачем і одноразового ідентифікатора), доступ до якого присутній лише у споживача, а не кредитодавця.
При реєстрації та вході в Особистий кабінет позичальника при укладенні договору відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , що підтверджується прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту №394237-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма).
Кредитний договір №394237-КС-002 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6507» (а.с.26).
Отже, кредитний договір був підписаний відповідачем 10.12.2021 року шляхом введення одноразового ідентифікатора G-6507в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com, відправленого відповідачеві на його номер телефону визначений ним як фінансовий, у відповідності до норм статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті ст. 207 Цивільного кодексу України
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Таким чином, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомивсь та погодився з ними.
Отже, суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором №394237-КС-002 від 10.12.2021, складає 20215,20 грн.
Аналіз змісту вищезазначених норм права та встановлених судом фактів свідчить про те, що позовні вимогиє обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача згідно зі ст. 141 ЦПК України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Бізнес Позика» (м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф.411, ЄДРПОУ:41084239) заборгованість за кредитним договором №394237-КС-002 від 10.12.2021 в розмірі 20215,20 грн та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, всього 22637,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк