Дата документу 27.11.2025Справа № 554/16572/25
Провадження № 3/554/2298/2025
27 листопада 2025 року місто Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, протягом року притягався до адміністративної відповідальності 12 листопада 2025 року згідно з постановою серії ЕНА № 6139600 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
12 листопада 2025 року, приблизно о 20:00 год, в м. Полтаві по вул. Полюсній, 16 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся, про що надав до суду відповідну письмову заяву.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктами 6, 7 вищевказаного розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) .
За наявними матеріалами справи слідує, що водій ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511232 від 12 листопада 2025 року, що складений відносно ОСОБА_1 , водночас останній ознайомлений із датою, часом і місцем розгляду справи в суді, однак від надання пояснень відмовився (а. с. 1), доданою до вказаного протоколу карткою обліку адміністративного правопорушення (витяг з ІКС ІПНП підсистеми “Адмінпрактика») а. с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що складено о 20:20 год 12 листопада 2025 року, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби у водія ОСОБА_1 виявлені такі ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови (а. с. 3);
- дослідженими в судовому засіданні даними відеозаписів з нагрудної камери поліцейського № 473432, № 470016, зафіксованих на технічному носії інформації, що долучені до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно із вказаними відеозаписами об'єктивно підтверджуються, зокрема, факт відмови ОСОБА_1 , як водія, який керував транспортним вказаним засобом, від проходження процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку в лікаря-нарколога в медичному закладі КП “Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (а. с. 7), а також матеріалами справи у їх сукупності.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та зібраними доказами у їх сукупності.
Також відомості наведених відеозаписів дозволяють судді констатувати відсутність суттєвих процесуальних порушень під час проведення огляду та відповідних процесуальних дій під час оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас суддя вважає, що незначні процесуальні порушення не впливають на наявність вини особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, з відеозапису фіксації є очевидним, що рівень суттєвості таких порушень недостатній для спростування висновку про наявність свідомої відмови особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 12 листопада 2025 року, приблизно о 20:00 год, по вул. Полюсній, 16 в м. Полтаві останнім не заперечувався.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами.
Окрім того, ОСОБА_1 , як водій, безперечно обізнаний про категоричну заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відповідно й вживання попередньо алкоголю чи препаратів, що його містять, у будь-якому вигляді, та, які призводять до виникнення вказаного стану.
Згідно з довідкою від 13 листопада 2025 року, наданою відділом АП УПП в Полтавській області, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру МВС отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07 травня 2013 року категорій А1, А, В1, В, С1, С, D1, D, ВЕ, С1Е, D1E, DE (а. с. 5).
За цих обставин, суддя вважає можливим застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Більше того, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки такого діяння. Зокрема, водій у стані алкогольного сп'яніння становить загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, а також безпосередньо для себе особисто, та власності третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тому, враховуючи безальтернативність санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необхідним накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:
Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.
Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101; Судовий збір, стягнутий на користь держави, за рішенням №».
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору: протягом трьох місяців.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Лизенко