Справа № 616/688/17
Номер провадження 1-кп/948/28/25
28.11.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12017220250000186 від 14.07.2017 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України у судовому засіданні 28.11.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали,
на розгляді в Машівському районному суді Полтавської області є зазначене кримінальне провадження.
27.05.2025 року, з уточненнями від 28.11.2025, захисник звернулася з клопотанням про призначення комісійної судово-медичної експертизи (а.с.21-23, 133-136 т.6), проведення якої доручити Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи та на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Яка причина смерті потерпілого ОСОБА_6 , 1960 р.н. ? 2) Коли настала смерть потерпілого ОСОБА_6 , 1960 р.н.? 3) Які тілесні ушкодження маються на трупі ОСОБА_6 , до якого ступеня тяжкості вони відносяться, який їх характер, локалізація, час та механізм їх утворення? 4) Які тілесні ушкодження заподіяні зажиттєво ( в тому числі і смертельні), які - посмертно? 5) Які тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, а які ні? 6) Чи настала смерть відразу після нанесення тілесних ушкоджень (якого саме) або якщо ні, то через скільки часу? 7) У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені тілесні ушкодження? 8) Які властивості мав травмуючий чинник (предмет)? 9) Чи могли виявлені тілесні ушкодження утворитися у результаті дії одного чинника (предмета)? 10) Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого? 11) Чи могли тілесні ушкодження потерпілого виникнути від ударів металевою палицею з полімерною рукояттю, довжиною 84 см., наданою на дослідження? 12) Якою є кількість нанесених ударів та яка послідовність заподіяння тілесних ушкоджень? 13) В якій позі знаходився потерпілий в момент нанесення йому тілесних ушкоджень? 14) Яким було взаємо розташування потерпілого та нападника під час нанесення ударів та заподіяння тілесних ушкоджень? 15) Чи міг потерпілий після отримання тілесних ушкоджень здійснювати які-небудь самостійні дії (бігати, ходити, повзати, кричати)? 16) Яка послідовність нанесення ударів потерпілому? 17) Чи є на трупі тілесні ушкодження, які характерні для падіння з висоти власного зросту без надання тілу прискорення чи з наданням тілу прискорення з подальшим ударом об поверхню? Якщо є, то які це тілесні ушкодження, їх ступінь тяжкості, локалізація, час та механізм виникнення? 18) Чи змінювалась поза трупа: якщо так, то через скільки часу після смерті і як? 19) Чи є ознаки активного або пасивного переміщення потерпілого після заподіяння ушкоджень? 20) Чи вживав потерпілий перед смертю алкоголь, якщо так, то за скільки часу до смерті і в якій кількості? 21) Чи відповідають показання обвинуваченого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про обставини і причину його смерті даним судово-медичного дослідження труп? Чи могли тілесні ушкодження, про які зазначають обвинувачений ОСОБА_5 , свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , спричинити смерть потерпілому? 22) Чи співпадають характер та локалізація ушкоджень на тілі потерпілого з характером та локалізацією ушкоджень на його одязі? 23) Чи мали місце захворювання у потерпілого ОСОБА_6 , 1960 р.н.; якщо так, то як вони могли вплинути на настання смерті? 24) В якому середовищі знаходився труп ОСОБА_6 , якою була тривалість перебування в ньому?
Вказане клопотання мотивоване тим, що у матеріалах кримінального провадження є висновок судово-медичної експертизи від 14.07.2018 року №92/ВЛт/17, а також висновок від 24.07.2018 року за № 161-ВЛт/17, але в їх дослідницькій частині нічого не зазначено про методи та методики, що застосовувались при наданні висновку. Отже, підсумкова частина висновків експерта не узгоджується із його дослідною частиною та з його змісту взагалі не вбачається звідки експерт дійшов переконання, зазначеного у висновках. Висновки судово-медичних експертиз № 92-ВЛт/17 та №161-ВЛт/17, які виконувалися експертом ОСОБА_9 , суперечать матеріалам справи, показам свідків, свідченням експерта ОСОБА_9 .
Адвокат зазначила, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 05.09.2017 року № 110-ВБ/17 виконаний експертом ОСОБА_10 , яким були виявлені протиріччя в показах ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо переліку тілесних ушкоджень, нанесених обвинуваченим потерпілому, та їх локалізації. Отже, вважає, що механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому встановлений не в повному обсязі, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями зазначеними ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту та настання смерті потерпілого.
У судовому засіданні прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував та уважав що воно спрямоване на затягування розгляду справи, підстави для проведення комісійної судово-медичної експертизи відсутні.
Обвинувачений та його захисник наполягали на задоволенні вказаного клопотання з підстав, викладених у його змісті.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого.
Частинами 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК України; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Пунктом 1.2.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У даному кримінальному провадженні було проведено судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_6 , за результатами якої Обласним бюро судово-медичної експертизи УОЗ Харківської ОДА (експерт ОСОБА_9 ) надано висновок експерта № 92-ВЛт/17 від 14.07.2017 року та № 161-ВЛт/17 від 24.07.2017 (а.с.114-118, 123-128 т.1), відповідно до яких було встановлено причину смерті ОСОБА_6 , час смерті потерпілого, наявність та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 , наявність алкоголю в крові потерпілого, можливість походження тілесних ушкоджень від ударів металевої палиці, наданої на дослідження, можливість утворення тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного зросту потерпілого.
За висновком експерта №110-ВБ/17 від 05.09.2017 (експерт ОСОБА_10 ) показання підозрюваного ОСОБА_5 надані ним під час проведення слідчого експерименту за його участю, не суперечать наявним судово-медичним даним по локалізації та механізму виникнення наступних тілесних ушкоджень, які були встановленні при судово -медичнй експертизі трупу потерпілого ОСОБА_6 : синця на правому плечі по верхній поверхні, синця на правому плечі по задній поверхні в нижній третині з переходом на розгинальну поверхню ліктьового суглобу. Однак в показах підозрюваного ОСОБА_5 які були надані ним під час проведення слідчого експерименту не відображена локалізація та механізм виникнення інших тілесних ушкоджень які були встановленні при судово-медичні експертизі трупа потерпілого ОСОБА_6 . Також проведено дослідження щодо відповідності показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо переліку тілесних ушкоджень, нанесених обвинуваченим потерпілому, та їх локалізації (а.с.153-159 т.1).
Суд зауважує, що вказані висновки у повній мірі відповідають вимогам ст.102 КПК України та містять дані про те, коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена відповідна експертиза; місце і час проведення експертизи; хто був присутній при проведенні експертизи; перелік питань, що були поставлені експертам; опис отриманих експертами матеріалів та які матеріали були використані; докладний опис проведених досліджень, отримані результати та їх експертна оцінка; обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання, зазначення про попередження про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, підпис експертів.
При цьому жоден доказ, серед іншого і висновок експерта, не має наперед встановленої сили. Суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення відповідно до вимог ст.94 КПК України.
Стороною захисту ініційовано проведення комісійної судово-медичну експертизи, при цьому не зазначає жодної підстави, передбаченої ч. 2 ст. 332 КПК України, для призначення судом експертизи захисник не зазначає.
Проведені в рамках кримінального провадження судово-медичні експертизи містять відповіді на питання, які поставлені захисником у клопотанні.
Розглядаючи доводи захисту про відсутність експертів під час огляду трупа та слідчого експерименту, суд зазначає, що експерти виконували свої обов'язки, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, та в судовому засіданні підтримали експертні висновки.
Суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-медичної експертизи слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 332,350,369 КПК України, -
відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-медичної експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Повний тест Ухвали складений 01.12.2025.
Суддя ОСОБА_1