Справа №538/1463/25
Провадження по справі №2-др/538/18/25
01 грудня 2025 року суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного МРУ Мін'юсту про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, -
28.11.2025 року позивач звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
У обґрунтування свого клопотання про поновлення строку позивач посилається на те, що вона пропустила строк з поважних причин, оскільки вона не була обізнана про право на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а також тому, що питання судових витрат було пропущено судом у резолютивній частині рішення.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи 09.09.2025 року судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного МРУ Мін'юсту про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини задоволено.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Позивачка звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення 28.11.2025 року, але повинна була подати заяву про ухвалення додаткового рішення до 15.09.2025 року.
Отже, позивачка звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення з порушенням строку звернення.
Позивачка зазначає, що пропустила десятиденний строк, оскільки вона не була обізнана про право на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а також тому, що питання судових витрат було пропущено судом у резолютивній частині рішення, з чим не погоджується суд.
Так, ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено п'ятиденний строк після ухвалення рішення суду для подання заяви про винесення додаткового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22 жовтня 1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27 лютого 1980 року).
Як зазначено вище, позивач пропустив строк на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення.
У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Суд зазначає, що позивачка не надала жодного належного та допустимого доказу про поважність причини пропуску строку на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Необізнаність про право звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення не може вважатися поважною, об'єктивною і непереборною причиною несвоєчасного звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин, підстав для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового строку не вбачається.
Отже, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 14, 43, 127, 141, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного МРУ Мін'юсту про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя : Бондарь В.А.