Справа № 619/4280/20
Провадження № 1-кп/535/9/25
27 листопада 2025 року с-ще Котельва
с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - авдоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дистанційно), ОСОБА_6 (дистанційно), обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (дистанційно) ОСОБА_9 (дистанційно), розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження № 12020220380000860 від 22.07.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Башилове Близнюківського району Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Лозова Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кожного, злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,
установив:
До суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених, оскільки ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченим вказаного запобіжного заходу продовжують існувати, тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зокрема з метою запобігання спробам останніх вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.
Також до суду надійшло клопотання прокурору про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 на 60 днів посилаючись на те, що метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити тримання під вартою обвинуваченим, з підстав, які зазначені у клопотанні.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також їх захисники - адвокат ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , кожен окремо, заперечували просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Разом з цим, адвокат-захисник ОСОБА_4 подала клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України. При цьому, послалась на те, що в даному кримінальному провадженні ризики суттєво зменшилися, обвинувачений має незадовільний стан здоров'я, має міцні соціальні зв'язки.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_9 , з підстав, які зазначені у клопотанні.
Обвинувачені ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, заперечували проти домашнього арешту, проти зміни запобіжного заходу.
Суд, заслухавши клопотання про продовження тримання під вартою та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та клопотання про зміну запобіжного заходу, виходить з такого.
Так, згідно ухвали Котелевського районного суду Полтавської області продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , до 29.11.2025 року, включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 який раніше судимий та наразі відносно нього мається інше аналогічне кримінальне провадження на розгляді в іншому суді, будь-яких доказів, які би підтверджували неможливість перебування ОСОБА_7 під вартою, перевіркою матеріалів провадження не встановлено та стороною захисту під час провадження не надано, проте будь-яких конкретних доказів, або стримуючих факторів, які би підтверджували неможливість перебування під вартою чи обрання більш м'якого запобіжного заходу, перевіркою матеріалів провадження не встановлено та стороною захисту під час провадження не надано, а тому суд вважає, що ризик, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились з плином часу, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на учасників провадження, врахувавши характер і тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які є тяжким та особливо тяжким злочином, а тому за наведених обставин суд не вбачає можливості застосувати більш м'який запобіжний захід щодо останнього.
Ухвалюючи рішення, суд, проаналізував можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , при цьому враховує положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Так, згідно ухвали Котелевського районного суду Полтавської області продовжено строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , до 29.11.2025 року, включно.
Як вбачається з клопотання прокурора продовження строку тримання під вартою, послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, тобто на те, що ОСОБА_8 може переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників провадження, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечуючи проти клопотання та заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_8 послався на те, що відповідності до положення ст. 201 КПК України, - підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вишого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов?язків, передбачених частиною п?ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. У зв?язку з тривалим перебуванням під вартою та критичним станом здоров?я, с підстави вважати, що на даний час, мета застосування запобіжного заходу, може бути посягнута за умови застосування до ОСОБА_10 іншого виду запобідного заходу не пов?язаного з реальним позбавленням волі, з наступних правових пілетав. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.07.2011 року обвинувачений ОСОБА_11 є власником житлового будинку, який розташований АДРЕСА_4 , в якому проживає його мати похилого віку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка за станом здоров?я потребує постійного стороннього догляду, а так як обвинувачений є єдиним сином , то за гр. ОСОБА_12 більше нікому доглядати.
Крім того, ОСОБА_8 є інвалідом, потребує лікування, одружений та має двох дітей, яких необхідно утримувати та які потребують батьківської опіки.
З огляду на вище викладене, вважаємо, що з огляду на сімейний та стан обставини, які склалися у сім?ї обвинувачено ризики переховування від органів досудового розслідування та суду відсутні. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даному етапі судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 , своєю поведінкою довів, що перебуваючи під вартою, жодного разу не надходило повідомлень, скарг від сторони обвинувачення чи учасників процесу, що обвинувачений намагався знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Всі докази по справі перебувають під захистом сторони обвинувачення. незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Враховуючи задовільну поведінку обвинуваченого, його стан здоров?я та те що його належна процесуальна поведінка під час досудового розслідування, та судового розгляду справи, бажання надавати пояснення, щоб довести свою невинуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. свідчить про те. що ОСОБА_8 жодним чином не має наміру впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, кримінальне правопорушення продовжити кримінальне вчинити правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується. ОСОБА_8 за час перебування під вартою, зарекомендував себе позитивно, поводить себе ввічливо та тактовно. Сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою, вік та стан здоров?я підозрюваного, обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_8 має незадовільний стан здоров?я, оскільки має захворювання серця, ним було перенесено інфаркт міокарда. в даному кримінальному провадженні ризики суттєво зменшилися, обвинувачений має незадовільний стан здоров'я, має міцні соціальні зв'язки.
Медичної документацією на ОСОБА_8 стверджується, що ОСОБА_8 має ряд хронічних захворювань, 14.10.2025 року госпіталізований до IXC: Стенокардія напруги стабільна П-ПІ ФКл. Післяінфарктний (29.05.2014р - Q IM ПСЛШ) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз КА. Коронарографія (31.05.2014р, 14.10.2025р - Рестеноз стентованої ділянки ПМШГ ЛКА до 50%. Оклюзія дистальної частини ПМШГ ЛКА. Колатеральне заповнення дистальної частини ПМШГ ЛКА за рахунок ІКА (діаметр ПМШГ ЛКА в дистальній частині
Відповідно до ст. ст. 3, 27, 49 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Кожен має право на охорону здоров'я та медичну допомогу.
Згідно із ст.ст. 2, 3 Конвенціїправо кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: для захисту будь-якої особи від незаконного насильства; для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою; при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання. Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
В своїх рішеннях по справах «Кудла проти Польщі»,«Ухань проти України», «Хумматов проти Азербайджану»,«Петухов проти України», Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що держава повинна забезпечити тримання ув'язненої особи в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а також належним чином забезпечити її здоров'я та добробут з огляду на практичні потреби ув'язнення. Відсутність належної медичної допомоги може, таким чином, становити поводження, що суперечитьст. 3Конвенції.
Стаття 3 Конвенції є втіленням однієї з основоположних цінностей демократичного суспільства. Конвенція категорично забороняє катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання, незважаючи на обставини чи поведінку потерпілого.
Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляд клопотанні про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Стороною обвинувачення не надано доказів того, що за місцем утримання під вартою, ОСОБА_8 забезпечена можливість отримання медичної допомоги належної якості у зв'язку з наявним захворюванням після оперативного втручання на серці, оскільки під час перебування справи в провадженні суду, з огляду на надану медичну документацію, яка стосується стану здоров'я обвинуваченого, вбачається, що воно суттєво погіршилося.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova) § 58).
Ризик втечі неминуче зменшується з плином часу, проведеного в ув'язненні («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 10).
Матеріали справи свідчать, що обвинувачений тримається під вартою з 2020 року.
Ризик здійснення тиску на свідків чи потерпілих може бути визнано належною підставою на початкових стадіях провадження («Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) § 43). Однак він не може ґрунтуватися лише на ймовірності суворого покарання, а повинен бути пов'язаний із конкретними фактами («Мерабішвілі проти Грузії [ВП]» (Merabishvili v. Georgia [GC]), § 224).
Як вбачається з матеріалів справи потерпілі допитані.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що прокурором, у сукупності з вище вказаними доказами, які були досліджені судом, не доведено п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому підстав для його задоволення не вбачається.
На думку суду більш м'який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло за місцем мешкання з носінням електронного засобу контролю, що в силу ст. 5 Конвенції Європейської конвенції з прав людини прирівнюється фактично до позбавлення волі, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 з покладанням обов'язків: із забороною залишати житло - АДРЕСА_4 без номеру, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання обвинуваченого, на 60 днів, не залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 без номеру; прибувати за першою вимогою до суду та прокурора, у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Відтак, клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України задовольнити, а в задоволенні клопотанні прокурора відмовити.
Наведені обмеження обвинуваченого ОСОБА_8 дозволять зберегти баланс дотримання стандарту якості щодо захисту державою суспільних відносин у сфері які, охороняються кримінальним законодавство та виконанням процесуальних обов'язків обвинуваченим та гарантованих державою прав та свобод громадянам, які закріплені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно ухвали Котелевського районного суду Полтавської області продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 домашній арешт до 29.11.2025 року, включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді арешту, суд виходить з такого.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання ним процесуальних рішень та запобігання спробам переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. ОСОБА_9 усвідомлюючи, що ним вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі з конфіскацією майна, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду як на території України, так і виїхати за її межі, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_9 підтверджується у тому числі показами потерпілих та свідків, які на даний час не допитані у судовому засіданні. Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.
З урахуванням наведеного, запобіжний захід, зокрема, домашній арешт необхідно продовжити, на певній період доби, з обов'язками не залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку; прибувати за першою вимогою до суду та прокурора, у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Наведені обмеження обвинуваченого ОСОБА_9 дозволять зберегти баланс дотримання стандарту якості щодо захисту державою суспільних відносин у сфері які, охороняються кримінальним законодавство та виконанням процесуальних обов'язків обвинуваченим та гарантованих державою прав та свобод громадянам, які закріплені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, в тому числі право на працю, що надає останньому змогу та можливість працювати.
Відтак, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 на 60 днів слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 201, 202, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити повністю.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, до 25 січня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , відмовити.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло - АДРЕСА_4 без номеру, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання обвинуваченого, на 60 днів до 25 січня 2026 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 без номеру; прибувати за першою вимогою до суду та прокурора, у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Порушення перелічених умов домашнього арешту є наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Звільнити негайно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з- під варти з Державної установи Полтавська установа виконання покарань УДПтС України в Полтавській області (№23).
Контроль за виконанням ухвали щодо організації виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покласти на Лозівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та прокурора ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно надіслати до Державної установи Полтавська установа виконання покарань УДПтС України в Полтавській області (№23) для виконання та передання обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та вручити прокурору і захиснику.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 днів - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло - АДРЕСА_5 , у нічний час доби у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання обвинуваченого, до 25 січня 2026 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку; прибувати за першою вимогою до суду та прокурора, у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали щодо організації виконання запобіжного заходу у вигляд нічного домашнього арешту покласти на Лозівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 01.12.2025 року о 13:30 год.
Суддя: ОСОБА_1