Справа № 530/1808/25
2/530/842/25
01.12.2025 року Зіньківський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді : Ситник О.В.,
при секретарі судового засідання : Тараненко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків позовну заяву ОСОБА_1 подану її представником адвокатом Омельченко Миколою Олександровичем до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, публічного акціонерного товариства “МТБ Банк» про зняття арешту з нерухомого майна та заборона його відчуження,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, публічного акціонерного товариства “МТБ Банк» про зняття арешту з нерухомого майна та заборона його відчуження.
В обґрунтування позову зазначила , що 23.11.2001 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як члени товарної біржі діючи через брокерську контору №1 ПП НМЦ як продавці з однієї сторони і позивачка ОСОБА_1 , як член товарної біржі, діючи через брокерську контору №51 ТОВ “Євротрейд ЛТД» ,як покупець з другої сторони згідно біржових торгів на Українській універсальній біржі уклали договір № Н-79 купівлі-продажу майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . 28.11.2001 року даний договір № Н-79 і зазначена квартира зареєстровані у Полтавському БТІ. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 08.04.2025 року визнано таким що відбувся і дійсним договір купівлі-продажу квартири Н-79 за адресою : АДРЕСА_2 ( нова адреса: АДРЕСА_2 ) укладений 23 листопада 2001 року на Українській універсальній біржі між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як членами товарної біржі, які діяли через брокера брокерської контори №1 ПП НМЦ, як продавцями, з однієї сторони та ОСОБА_1 , як членом товарної біржі, яка діяла через брокера брокерської контори №51 ТОВ “Євротрейд ЛТД», як покупцем, з другої сторони. Визнано право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 26.4 кв.м. 14.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Диканської селищної ради Полтавської області Кривенко Р.С. про державну реєстрацію прав власності на вищевказану квартиру і позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме арешт нерухомого майна та заборона здійснювати відчуження майна . Відповідно до постанови державного виконавця органу ДВС Зіньківського РУЮ Сухомлин Т.В. від 08.05.2013 року ВП № 319441107 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Зважаючи на положення ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна. Таким чином, позивач просила суд задовольнити її позовну заяву, зняти арешт з вищезазначеного нерухомого майна .
Ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 23.09.2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено судове засідання на 01.12.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують та прохають задовольнити.
Відповідач представник ПАТ “МТБ Банк» у судове засідання не з'явився ,належним чином повідомлений, відзиву на позов не надав.
Відповідач представник Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.8-10). 23.11.2001 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як члени товарної біржі діючи через брокерську контору №1 ПП НМЦ як продавці з однієї сторони і позивачка ОСОБА_1 , як член товарної біржі, діючи через брокерську контору №51 ТОВ “Євротрейд ЛТД» ,як покупець з другої сторони згідно біржових торгів на Українській універсальній біржі уклали договір № Н-79 купівлі-продажу майна, а саме квартири АДРЕСА_1 ( а.с.13). Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 08.04.2025 року визнано таким що відбувся і дійсним договір купівлі-продажу квартири Н-79 за адресою : АДРЕСА_2 ( нова адреса: АДРЕСА_2 ) укладений 23 листопада 2001 року на Українській універсальній біржі між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як членами товарної біржі, які діяли через брокера брокерської контори №1 ПП НМЦ, як продавцями, з однієї сторони та ОСОБА_1 , як членом товарної біржі, яка діяла через брокера брокерської контори №51 ТОВ “Євротрейд ЛТД», як покупцем, з другої сторони. Визнано право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 26.4 кв.м.( а.с.15-18). Постановою державного виконавця Сухомлин Т.В. органу ДВС Зіньківського РУЮ від 08.05.2013 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 , а саме квартиру АДРЕСА_1 з виконання виконавчого листа №2-925 виданого 10.01.2012 року Зіньківським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ “Марфін-Банк» кредитної заборгованості ( а.с.20). Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 21.07.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у проведенні реєстраційних дій нерухомого майна а саме квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( а.с.19).
Відповідно до ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Відповідно до ст.ст.316,317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. ст.319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В статті 41 Конституції України передбачено непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканості, а в водночас і в недоторканості самого майна власності. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Отже, вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року.
У п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Також, згідно ч. 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Отже, зняття арешту з майна боржника здійснюється на підставі постанови державного (приватного) виконавця, судового рішення та з підстав передбачених цією статтею.
Враховуючи викладене вище, та беручи до уваги те, що виконавче провадження в межах якого було накладено арешт на вищевказану квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ( стара адреса АДРЕСА_2 ) , власником якої є ОСОБА_1 завершене 27.06.2013 року на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження» , але наявність обтяження позбавляє позивача права вільно користуватися та розпоряджатися належним їй майном, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12,13,81,200,259,263-265,352 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Цивільний позов ОСОБА_1 подану до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, публічного акціонерного товариства “МТБ Банк» про зняття арешту з нерухомого майна та заборона його відчуження - задовольнити.
Скасувати арешт з квартири та заборону її відчуження за адресою: АДРЕСА_2 ( стара адреса АДРЕСА_2 ) ,яка належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ситник