Справа № 524/15065/25
Провадження № 1-кс/524/2859/25
28.11.2025 м. Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтаській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025170500001939 від 10.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
28.11.2025 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025170500001939 від 10.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У обгрунтування клопотання зазначено, що 09.10.2025 до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_4 про те, що 09.10.2025 о 21.30 неподалік будинку № 31 на вул. Ватутіна, м. Кременчук, невстановлена особа під час дії воєнного стану, здійснила таємне викрадення належного йому мобільного телефону з сім-картками за номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Сума збитків встановлюється.
За цим фактом 23.11.2025 СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області внесені відомості до ЄРДР № 12025170500001939 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
27.11.2025 в ході огляду місця події у приміщенні Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності понятих видала мобільний телефон "Xiaomi Redmi 10A" чорного кольору, об'ємом пам'яті 64 ГБ, ІМЕІ 1 - НОМЕР_3 , ІМЕІ 2- НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 . 27.11.2025 зазначені речі слідчим у порядку ст. 93 КПК України визнані речовими доказами. Власником тимчасово вилученого майна являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після проведення огляду, або обшуку речі які виявлені та вилучені вважаються тимчасово вилученим майном, питання про яке повинно бути вирішено, в результаті його арешту або повернення. Зважаючи, що відносно вилученого майна, існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що останнє є доказом вчинення правопорушення, у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення його збереження як речового доказу, враховуючи, що вилучене майно відповідає ст. 167 КПК України, тому згідно ст. 170 КПК України слід накласти арешт для забезпечення проведення ряду необхідних слідчих дій та відповідних експертиз.
28.11.2025 у судове засідання не з'явився слідчий та власник майна. Слідчий надав заяву про розгляд клопотання за цого відсутності.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КАС України).
Дослідивши клопотання із доданими матеріалами, враховуючи відсутність відомостей про закінчення досудового розслідування та документів, що стверджували б, що прокурор раніше звертався із таким клопотанням, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання слідує, що Кременчуцьким РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, визначені слідчі, які здійснює розслідування та прокурори, що здійснюють процесуальне керівництво.
27.11.2025 слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області винесена постанова про визнання речовими доказами вилучені речі.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КАС України).
У рамках цього провадження слідчим ініційоване питання накладення арешту на зазначене майно, вказуючи, що вилучені речі є речовими доказами, які можуть бути використані як докази у кримінальному проваджені, з якими необхідно провести ряд експертних досліджень та необхідних слідчих дій. З метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також схоронності вилучених речей, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно, оскільки прокурор, слідчий не забезпечить схоронності речового доказу.
Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, застосування якого не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
На речові докази може бути накладений арешт у порядку, визначеному ст. ст. 170-174 КПК України (ст. 100 КПК України). Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/ або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст. 170 КПК України).
Після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів (ст. ст. 214, 223 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України (ст. 173 КПК України).
Із наданих суду матеріалів слідує наявність достатніх підстав вважати, що майно вказане у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому матеріали клопотання свідчать про відповідність вилученого майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину.
Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника/ володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування фактів, що слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, власником/ володільцем майна до суду не надано та слідчим суддею не встановлено.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині (ч. 2 ст. 376 КПК України).
Керуючись ст.ст. 98, 107, 132, 170 - 173, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтаській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025170500001939 від 10.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Накласти арешт на вилучений 27.11.2025 в ході огляду мобільний телефон "Xiaomi Redmi 10A" чорного кольору, об'ємом пам'яті 64 ГБ, ІМЕІ 1 - НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 ,
володільцем якого являється ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_6 )
із передачею телефону власнику під розписку на зберігання.
Ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію з підстав, передбачених ч. 4 ст. 132 КПК України.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали - 01.12.2025 о 14:15.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором та може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1