Справа № 372/5126/25
Провадження 2-а-108/25
03 листопада 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Обухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить: скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) № 2064 від 13.06.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.06.2025 року постановою № 2064 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою 06.06.2025 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено правопорушення, а саме, ОСОБА_1 не прибув для проходження військово-лікарської комісії та не підтвердив свою придатність (непридатність) до військової служби, не повідомляв (не оновив вчасно) про зміну інших військово-облікових та персональних даних своєчасно, чим порушив пп 4 та 10-1, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, чим вчинив порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На розгляді справи ОСОБА_1 був відсутній, документи чи пояснення, які б виправдовували правопорушення, на момент розгляду справи не надходили.
Позивач не погоджується із зазначеною постановою та вважає її незаконною, оскільки відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 09.05.2024 року № 7036, зареєстрованого у виконавчому комітеті Української міської ради ВХ № 2418/1-24 від 16.05.2024 року, та розпорядження Українського міського голови від 20.05.2024 року № 106-к позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив усі необхідні дані для оновлення даних та повідомив працівників, що документи на його бронювання направлені ще 11.04.2024 року листом ВИХ № 1677/3/24 до Київської обласної військової адміністрації та Обухівської районної військової адміністрації.
Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається дати неприбуття позивача для проходження військово-лікарської комісії, а лише вказано, що 06.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено правопорушення.
Згідно з ч. 3 п. 63 постанови № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються.
Позивач постійно був у списках на бронювання, які подавались відповідно до вимог, постанов та законів, що підтверджується листом Обухівської військової адміністрації вих № 60/07-12/157.1 від 21.07.2022 року та листом Міністерства оборони України від 13.06.2022 року № 220/4597 щодо погодження бронювання військовозобов'язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, в тому числі і позивачу як працівнику виконавчого комітету Української міської ради.
Листом Міністерства економіки України від 11.10.2024 року № 27-12/73746-06 повідомлено про погодження списків щодо бронювання військовозобов'язаних ВК УМР на період мобілізації та на воєнний час.
Крім того, ТЦК та СП мають можливість обміну інформацією (шляхом електронної інформаційної взаємодії) між Реєстром та іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), а відповідно до позивача не застосовуються ст.ст. 210, 210-1 КУпАП.
Вказані в оскаржуваній постанові обставини є неправдивими, оскільки позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з перебуванням на лікарняному після операції, про що повідомляв працівника, який складав протокол про адміністративне правопорушення, а також 12.06.2025 року позивач через відділ поштового зв'язку, з описом вкладень, направив повідомлення, що він перебуває на лікарняному та прибути не може.
Отже, у постанові відсутні докази на підтвердження вчинення правопорушення позивачем, відповідачем не дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому він звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано строк позивачеві для усунення недоліків.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.09.2025 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до розгляду на 29.10.2025 року.
До суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив обґрунтований тим, що інформація у відповідача про наявність поважних причин нез'явлення позивача за повісткою відсутня. При проводженні заходів оповіщення за місцем реєстрації позивача встановлено, що він за вказаною ним адресою ( АДРЕСА_1 ) не проживає, що зафіксовано актом від 18.10.2024 року. Відповідач вважає, що оповістив позивача про виклик за повісткою належним чином, оскільки належним доказом оповіщення вважається відсутність адресата за вказаною адресою, а позивач стверджує, що він і надалі проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Адреса про місце проживання позивача збігається з адресою, за якою здійснювалось оповіщення військовозобов'язаного, що підтверджується інформацією з протоколу, постанови та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг). Наявність бронювання, права на відстрочку, у тому числі оформлену відповідно до Порядку № 560, не позбавляє військовозобов'язаного обов'язків виконувати правила військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, з'являтися за повісткою. Питання виклику до ТЦК та СП є дискреційними повноваженнями органу та мета виклику в даній справі не оскаржується, питання щодо причин виклику належить виключно до повноважень ТЦК та СП. Позивач пропустив строки оскарження постанови позивачем пропущено.
Позивач у судове засідання не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , 06.06.2025 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено правопорушення, а саме, ОСОБА_1 не прибув для проходження військово-лікарської комісії та не підтвердив свою придатність (непридатність) до військової служби та не повідомляв про зміну інших військово-облікових та персональних даних своєчасно, чим порушив пп 2, 4 та 10-1, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Постановою від 13.06.2025 року № 2064, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Згідно з цією постановою установлено, що 06.06.2025 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено правопорушення, а саме, ОСОБА_1 не прибув для проходження військово-лікарської комісії та не підтвердив свою придатність (непридатність) до військової служби та не повідомляв про зміну інших військово-облікових та персональних даних своєчасно, чим порушив пп 2, 4 та 10-1, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, чим вчинив порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На розгляді справи ОСОБА_1 був відсутній. Згідно з матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про місце і час розгляду справи та на момент розгляду справи клопотання про відкладення не надходило. Докази, які б виправдовували правопорушення або встановлювали відсутність адміністративного правопорушення, на момент розгляду справи не надходили. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не пройшов військово-лікарську комісію по направленню.
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади від 09.12.2024 року № 2024/014827331 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з витягом із мобільного додатку Резерв+, сформованим 12.06.2025 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний; має відстрочку до 07.08.2025 року, тип відстрочки: бронювання; звання: сержант; перевезення автомобільним транспортом, командир відділення; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; дата уточнення даних 26.07.2024 року; дані уточнено вчасно. У витягу також вказані адреса електронної пошти та номер телефону.
Згідно з витягом із мобільного додатку з Резерв+, сформованим 22.08.2025 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний; має відстрочку до 04.11.2025 року, тип відстрочки: бронювання; звання: сержант; перевезення автомобільним транспортом, командир відділення; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; дата уточнення даних 26.07.2024 року; дані уточнено вчасно. У витягу також вказані адреса електронної пошти та номер телефону.
Листом Міністерства оборони України від 13.06.2022 року № 220/4597 погоджено пропозиції Обухівської районної військової адміністрації щодо бронювання військовозобов'язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, в тому числі ОСОБА_1 .
Згідно з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 09.05.2024 року № 7036, зареєстрованого у виконавчому комітеті Української міської ради ВХ № 2418/1-24 від 16.05.2024 року, з метою уточнення військово-облікових даних зобов'язано здійснити оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів (згідно з додатком № 1, у тому числі ОСОБА_1 ) про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити їх прибуття до 23.05.2024 року.
Відповідно до копії повідомлення про неприбуття 12.06.2025 року та не проходження ВЛК в зв'язку з лікарняним від 12.06.2025 року ОСОБА_1 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 , що йому було виписано повістку № 7036/3 на 12.06.2025 року об 11 год. 00 хв., а також видано направлення № 3786648 від 06.06.2025 року для визначення придатності до військової служби. Повідомлено, що у зв'язку з тим, що на даний час ОСОБА_1 проходить післяопераційне лікування та перебуває на лікарняному, він не має змоги прибути по вказаній вище повістці. Також повідомлено, що ОСОБА_1 являється заброньованим працівником виконавчого комітету Української міської ради та відповідно до ч. 3 п. 63 постанови № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 цього Кодексу постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Стаття 210 КУпАП регулює порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вчинення таких дій в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст. 210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
За змістом ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак, позивач як військовозобов'язаний має обов'язок прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема у строк, що вказаний у повістці.
Відповідно до п.п. 27, 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно з абз. 1 п. 33 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У абз. 2 п. 33 Порядку зазначено, що у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Відповідно до п. 41 зазначеного вище Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного; 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Так, відповідач у відзиві зазначає, що інформація про наявність поважних причин нез'явлення позивача за повісткою відсутня. При проводженні заходів оповіщення за місцем реєстрації позивача встановлено, що він за вказаною ним адресою ( АДРЕСА_1 ) не проживає, що зафіксовано актом від 18.10.2024 року.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження цих доводів, у тому числі зазначеного відповідачем акту від 18.10.2024 року.
При цьому, відповідач вказує адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , хоча з витягу з реєстру територіальної громади від 09.12.2024 року № 2024/014827331 та витягів із мобільного додатку Резерв+, сформованих 12.06.2025 року та 22.08.2025 року, вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, доводи відповідача про те, що він оповістив позивача про виклик за повісткою належним чином, є суперечливими, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами.
При цьому, відповідач вказує, що оповістив позивача про виклик за повісткою належним чином, оскільки належним доказом оповіщення вважається відсутність адресата за вказаною адресою; адреса про місце проживання позивача збігається з адресою, за якою здійснювалось оповіщення військовозобов'язаного, що підтверджується інформацією з протоколу, постанови та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг).
Однак, матеріали справи не містять доказів надсилання чи отримання позивачем повістки про необхідність з'явлення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-лікарської комісії.
При цьому, в оскаржуваній постанові відсутня дата вчинення правопорушення позивачем, а саме, дата неприбуття позивача для проходження військово-лікарської комісії, та не вбачається, за якою саме повісткою не з'явився позивач, не зазначено її дату та номер, відсутні відомості про поштове відправлення, якщо повістка була направлена засобами поштового зв'язку тощо. Постанова взагалі не містить інформації, яка б надавала можливість дійти висновку про оповіщення позивача належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи також відсутні.
Крім того, в оскаржуваній постанові також зазначено, що позивач не повідомляв про зміну інших військово-облікових та персональних даних своєчасно.
Зазначене не відповідає дійсності та спростовується витягами із мобільного додатку Резерв+, сформованими 12.06.2025 року та 22.08.2025 року, у яких зазначено, що дата уточнення даних 26.07.2024 року; дані уточнено вчасно.
З витягів із мобільного додатку Резерв+, сформованих 12.06.2025 року та 22.08.2025 року також вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний; має відстрочку до 07.08.2025 року та до 04.11.2025 року, тип відстрочки: бронювання; звання: сержант; перевезення автомобільним транспортом, командир відділення; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; дата уточнення даних 26.07.2024 року; дані уточнено вчасно. У витягах також вказані адреса електронної пошти та номер телефону.
З наведеного вбачається, що позивач має дійсний військово-обліковий документ в електронній формі, в якому міститься вся необхідна інформація.
Відповідачем додано до відзиву рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 від 04.08.2025 року з приміткою «Штраф».
При цьому, суд звертає увагу, що дане поштове відправлення від 04.08.2025 року отримано позивачем 20.08.2025 року, про що свідчить його підпис, за адресою: АДРЕСА_2 , що спростовує доводи відповідача про відсутність адресата за вказаною адресою та про непроживання позивача за цією адресою.
Стосовно доводів відповідача, що наявність бронювання, права на відстрочку, у тому числі оформлену відповідно до Порядку № 560, не позбавляє військовозобов'язаного обов'язків виконувати правила військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, з'являтися за повісткою, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Крім того, з повідомлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про неприбуття 12.06.2025 року та не проходження ВЛК в зв'язку з лікарняним від 12.06.2025 року, вбачається, що позивач повідомив відповідача, що йому було виписано повістку № 7036/3 на 12.06.2025 року об 11 год. 00 хв., а також видано направлення № 3786648 від 06.06.2025 року для визначення придатності до військової служби. Одночасно повідомлено, що на час цього повідомлення ОСОБА_1 проходить післяопераційне лікування та перебуває на лікарняному та не має змоги прибути по вказаній вище повістці.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання чи отримання позивачем повістки про необхідність з'явлення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на будь-яку дату для проходження військово-лікарської комісії, в оскаржуваній постанові відсутня дата вчинення правопорушення позивачем, а саме, дата неприбуття позивача для проходження військово-лікарської комісії, та не вбачається, за якою саме повісткою не з'явився позивач, не зазначено її дату та номер; крім того, військово-облікові та інші персональні дані позивач уточнив вчасно, що підтверджується витягами із мобільного додатку Резерв+, сформованими 12.06.2025 року та 22.08.2025 року.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження направлення та вручення повістки про необхідність з'явлення позивача до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на будь-яку дату для проходження військово-лікарської комісії та доказів неповідомлення позивачем військово-облікових та інших персональних даних; при цьому, в оскаржуваній постанові відсутня дата вчинення правопорушення позивачем, а саме, дата неприбуття позивача для проходження військово-лікарської комісії, та не вбачається, за якою саме повісткою не з'явився позивач, не зазначено її дату та номер.
Отже, встановлені під час судового розгляду справи обставини вказують на відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на зазначене, оскільки відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факту вчинення позивачем правопорушення, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови як протиправної та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а відтак, про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 6, 77, 229, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову № 2064 від 13 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом тридцять днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Т.Г. Сташків