28.11.2025 Єдиний унікальний № 677/1438/25
провадження № 2/371/1256/25
28.11.2025 року Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В листопад 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що подана з порушенням вимог ст.175 ст. 177 ЦПК України. виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, докази, що підтверджують обставини вказані позивачем, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Таким чином, позивач, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинен надати до суду оригінал свідоцтва про шлюб. Однак у матеріалах справи, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній, а інші документи не завірені належним чином.
У порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не указано викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Нормами ч. 1 ст. 110 СК України установлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, який не має дітей, в обґрунтування позовних вимог не зазначає відомостей щодо неможливості розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану, як і не зазначає відомостей про те, що інший з подружжя не згоден на розірвання шлюбу. Як наслідок, позивачем не указано, яким чином відповідачем було порушено його права, що стало підставою для звернення з такою заявою до суду.
З урахуванням викладеного, суддя вбачає, що позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати оригінал свідоцтва про шлюб, завірити копії матеріалів долучених до позовної заяви, зазначити адресу проживання відповідача що дозволять вирішити питання про підсудність, також обґрунтування позовних вимог що до відомостей неможливості розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Кириленко